У кожного видатного педагога є заповітна ідея, до якої він повертається постійно, протягом усієї своєї діяльності. Таке коло ідей, що мають унікальну ознаку – «не старіти з часом», знаходимо у творчій спадщині Василя Олександровича Сухомлинського.
Вічний сенс і невмирущість ідей видатного педагога ґрунтується на його багаторічних уявленнях про Дитину як вищу силу Природи, ключових положеннях наук про розвиток людини, на багатому світовому досвіді вдосконалення духовно-морального обличчя особистості, її розуму, волі, характеру.
Головними концептами педагогічної системи В.О.Сухомлинського є Любов, Добро і Краса. Означена тріада взаємопов’язаних категорій, що складають основи гуманної педагогіки, не має альтернатив як у сучасній педагогічній практиці, так і в педагогіці завтрашнього дня.