Пріоритетним завданням сучасної освіти визнано формування ініціативних вільних особистостей, здатних творчо мислити, самостійно обирати виважені раціональні шляхи вирішення стандартних і нестандартних життєвих, соціокультурних і професійних ситуацій, бути готовими до здійснення професійної діяльності на високому інтелектуальному і творчому рівні, спроможних не тільки вирішувати складні задачі, але й висувати проблеми, знаходити принципово нові творчі рішення. При цьому в нормативних і законодавчих документах серед пріоритетних принципів розвитку визначено принципи проектної діяльності, яка включена в освітні стандарти майбутніх фахівців.

З огляду на це в середній ланці освітньої галузі актуальною є необхідність формування у дітей здатності до самостійної проектної діяльності, здобувати і застосовувати знання щодо технології проектної діяльності, розмірковувати у прийнятті рішень, чітко планувати дії, ефективно співпрацювати в різноманітних за складом групах, бути відкритими для нових контактів і культурних зв’язків.

Read more

18 травня 2013 року, у суботу, в гімназії № 30 «ЕкоНад» міста Києва відбулася конференція старшокласників «Київські молодіжні ініціативи у проекті «Бути киянином – доля щаслива. Київ люби і вивчай шанобливо!» Саме таку назву має проект, у якому цього року плідно працювали вчителі, учні та їхні батьки. У цей день до гімназії завітали представники 13 навчальних закладів столиці з різних районів (Києво-Печерський ліцей №171 «Лідер», СШ № 85, гімназія №39 І – ІІІ ступенів ім. гетьмана України Богдана Хмельницького, СЗШ №95, гімназія № 191 ім. П.Г.Тичини, спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №129 м. Києва, Гімназія «Діалог», НВК № 209 «Сузір’я», СЗШ № 81, Слов’янської гімназії, Спеціалізована школа №120, Ліцей № 100 «Поділ», Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Переважна більшість із них активно працюють у проектах ПАШ ЮНЕСКО та є соціально-активними школами. А цього року, як і гімназія № 30 «ЕкоНад», вони долучилися ще й до експерименту з упровадження моделі громадсько-активної школи.

Read more

22 травня 2013 року в НВК №240 «Соціум» Оболонського р-ну м.Києва відбувся семінар, у ході якого обговорювалися актуальні питання, пов’язані з представленням досвіду впровадження мультипрофільного навчання в ЗНЗ. Однією з переваг мультипрофільного навчання є можливість побудови учнем власної траєкторії навчання відповідно до його потреб і нахилів. Така форма навчання нині реалізується в дев’яти київських ЗНЗ у межах дослідно-експериментальної діяльності.

• І.М.Гонтар. Сучасні підходи до профільного навчання в навчально-виховному комплексі № 240 “Соціум”:  презентація виступу
• Приклади робочого навчального плану, складеного із розрахунку наявності на паралелі двох класів
• Т.В.Гриців. Аспекти роботи психолога з підтримки професійного самовизначення учнів в умовах мультипрофільного навчання:  презентація виступу
• Ю.Г.Ніцу. Упровадження мультипрофільного навчання в середній загальноосвітній школі:  презентація виступу
• В.М.Жарикова. Мультипрофільне  навчання в СШ №214:  презентація виступу

Read more

16 травня 2013 року в Інституті післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася науково-практична конференція за результатами проведення формуючого етапу дослідно-експериментальної роботи на тему: «Упровадження елементів дистанційного навчання в ЗНЗ м. Києва», що була організована науково-дослідною лабораторією експериментальної педагогіка та педагогічних інновацій. В ході конференції учасники, а це керівники та вчителі 19 ЗНЗ м. Києва, поділилися першими здобутками упровадження технології дистанційного навчання. Загальну характеристику ходу експерименту, а також про його здобутки розповів В.І. Ковальчук, науковий керівник. Детальніше про хід реалізації експерименту та його результати доповів С.В. Якубов, науковий консультант. Цікавими і змістовними були виступи представників ЗНЗ: І.В. Гарбаренко – директора СЗШ №236, О.Г. Заводович – заступника директора СЗШ №52, О.Я. Осадчої – заступника директора Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка. В ході конференції учасники поділилися не тільки здобутками, а й обговорили перспективи та завдання наступного етапу дослідно-експериментальної роботи.

Read more

Сьогодні в освіті широкого поширення набувають різні види і форми освіти, що є провідною умовою всебічного розвитку особистості, збагачення її творчого потенціалу, засобом реалізації здібностей, а також зростанням професійної компетенції, удосконаленням раніше здобутих знань, умінь і навичок. Нові умови вимагають нових підходів. Згадуючи старе єврейське прислів’я «Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи», кожен педагог повинен розуміти, що сьогодні вже неможливо викладати дисципліни традиційно, коли у центрі навчального процесу знаходиться вчитель, а учні пасивно сприймають матеріал. Та чи влаштовує така традиційність нашого учня? Чи отримає він необхідні навички для комунікації?

Read more

Провідну роль у розвитку системи загальної середньої освіти відіграють інноваційні процеси, які є невід`ємною складовою розвитку науки і культури в цілому та освітньо-педагогічної теорії, зокрема. Основною формою реалізації інноваційної освітньої діяльності є педагогічні експерименти, що здійснюються на всеукраїнському та регіональному рівнях. Саме через дослідно-експериментальну діяльність навчальні заклади можуть апробувати сучасні моделі навчально-виховного процесу, технології навчання, спрямовані на розвиток особистості учня та вчителя.

Заклади освіти Дніпровського району визначають актуальність організації інноваційної діяльності через пошук варіативних та альтернативних моделей їх розвитку. Інноваційний пошук освітян району має широкий спектр – це і духовно-моральне виховання, і використання інформаційних технологій у навчальному процесі, інклюзивна освіта, розвивальне навчання, науково-педагогічний проект «Росток», особистісно-орієнтоване та профільне навчання, Школа повного дня та громадсько активні школи, технологія саморозвитку М.Монтессорі та вальдорфська педагогіка.

Read more

Реформування національної системи освіти спричинило потребу в оновленні діяльності навчального закладу. Одним із компонентів модернізації освітньої галузі є дослідно-експериментальна робота. З огляду на це до дослідницької (гностичної) діяльності вчителя нині посилено увагу.

Педагогічне дослідження – це процес і результат діяльності, спрямованої на одержання нових знань про закономірності навчання, виховання і розвитку особистості, про структуру, теорію, методику і технологію організації навчально-виховного процесу, його зміст, принципи, методи і прийоми здійснення.

Оскільки єдино правильним і ефективним шляхом перевірки результативності запровадження інновацій у системі освіти є експеримент, експериментальна робота є складовою інноваційної діяльності.

Read more

Освітнє реформування та модернізація в нашій країні віддзеркалюють досягнення держави, яка стала на шлях соціально-економічних перетворень, а також зумовлюють впровадження освітніх інновацій відповідно до сучасної світоглядної моделі соціального устрою. В основу цієї моделі покладено концепцію цілісного підходу, яка відкриває шлях до реалізації прав і можливостей для кожної людини і, перш за все, передбачає рівний доступ дітей з особливими потребами до здобуття якісної освіти.

Приєднавшись до основних міжнародних договорів у сфері прав людини (Загальної декларації прав людини, Конвенцій ООН про права інвалідів, про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами. Сьогодні в Україні законодавчо визнано право дітей з особливими освітніми потребами на навчання у загальноосвітніх закладах за місцем проживання.

У м. Києві ще з 2006 року започатковано дослідно-експериментальну роботу регіонального рівня в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах за напрямом інклюзивна освіта. Найбільша кількість навчальних закладів, задіяних у цьому напрямі дослідження, знаходяться в Оболонському районі столиці, де з 2008 р. працює відділ інклюзивної та спеціальної освіти Оболонського районного управління освіти. На базі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів столиці здійснюється вісім експериментальних досліджень за напрямом інклюзивна освіта.

• Всеукраїнський фонд «Крок за кроком»
• Звіт за результатами моніторингового дослідження «Шляхи інтеграції дітей з психофізичними особливостями в середовище загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва»
• Перелік дослідно-експериментальних програм регіонального рівня за напрямом інклюзивна освіта

Стає майстром педагогічної праці звичайно той, хто відчув себе дослідником. (В.О. Сухомлинський)

Становлення нової освітньої системи, орієнтованої на входження України до єдиного світового освітнього та інформаційного простору супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії та практиці навчально-виховного процесу. Столична школа – живий організм, що тонко реагує на зміни в суспільстві, освіті, науці. І якщо донедавна вона слугувала засобом «створення» людини, «підігнаної» до потреб суспільства, то нині формує особистість, здатну цінувати й творити нове суспільство. Нова школа Києва – це школа вільного вибору: для батьків, дітей і педагогів. На сьогодні не лише навчальні заклади нового типу, а й традиційні все більше поглиблюють свою інноваційну складову, вдаються до педагогічних експериментів, змінюючи тим самим пріоритети змісту освіти та виховання, педагогічні технології, стиль управління школою тощо. Особливістю освітньої системи столичного регіону є її вагомий соціальний, культурний і науковий потенціал, що дає змогу вчасно й фахово реагувати на освітні новації. Відтак, отримавши широкі можливості щодо впровадження педагогічних альтернатив, освітяни міста прагнуть реалізувати найкраще у своїй практичній діяльності. Сьогодні в 156 загальноосвітніх навчальних закладах різних типів і форм власності міста здійснюється апробація 84 експериментальних педагогічних програм (65 на регіональному рівні та 19 на всеукраїнському рівні).

Ідея мультипрофільного навчального закладу відома ще з середини 80-х років минулого століття, коли за такою формою організації навчального процесу почали працювати професійно-технічні училища. У загальноосвітні школи ця модель упроваджується в різних модифікаціях вже понад 10 років. А взагалі, дана форма роботи є одним із варіантів реалізації ідеї профільного навчання у старшій школі.

Головною ідеєю впровадження мультипрофільної форми навчання є вільний вибір учнями предметів для поглибленого вивчення. Цей вибір не диктується ні профільною орієнтацією навчального закладу, ні розкладом занять, ні навіть показниками успішності учня. Важливі виключно особисте бажання і утримання в межах загального тижневого навантаження. Таким чином, фактично кожен учень займається за індивідуальним навчальним планом і розкладом. Зрозуміло, що забезпечення таких умов кожному учню вимагає від навчального закладу і його працівників повної професійної віддачі. Але мета того варта – навчити молоду людину робити свідомий вибір і виховати в неї почуття відповідальності за цей вибір.

Read more