На сучасному етапі розвитку науки «обдарованість» американськими дослідниками розуміється як «потенціал досягнення на високому рівні» по відношенню до інших особистостей такого ж віку, освіти і соціального оточення. Тобто, обдарованими і талановитими називають тих, які, за умови видатних здібностей, демонструють високі досягнення.
Навчальна програма для обдарованих дітей у США розробляється спеціальним комітетом при навчальному закладі. Ця програма відрізняється від базової навчальної програми. Вона має свою модифікацію у: змісті (стиснення навчального матеріалу; введення у програму тем і проблем, що потребують міждисциплінарного підходу); процесі (групова робота, прискорення темпу навчання, самоуправління і самоосвіта) і середовищі навчання (можливість вибору навчальної діяльності, відмова від обмежень під час занять, розвиток творчих здібностей, розвиток незалежного мислення, сприяння до науково-дослідного процесу).
У системі середньої освіти США диференційоване навчання справедливо вважається однією з оптимальних умов навчання обдарованих дітей.
В школах США існує диференціація 2-х видів: внутрішня і зовнішня. При грамотному поєднанні вони забезпечують високу ефективність навчального процесу. Зовнішня диференціація виражається в різноманітності специфічних форм організації навчального процесу.
Основними з них є:
- розподіл учнів за рівнями їх здібностей на основі результатів тестів, співбесід;
- розподіл учнів на певному етапі навчання за їх нахилам до того чи іншого циклу навчальних дисциплін. Всередині таких груп може існувати розподіл на дрібніші тимчасові групи учнів певного рівня здібностей для спільного вивчення тієї чи іншої дисципліни;
- навчання в групах «змішаних здібностей».
Сутність диференціації полягає в тому, що учні на підставі академічних успіхів з окремих дисциплін, і переважаючим у них способом пізнавальної діяльності можуть бути об’єднані в тимчасові навчальні групи. При такій організації навчального процесу робота вчителя спрямована на творчу підтримку учня. Він заохочує спілкування та взаємодію, особливо у формі спільних досліджень, дискусій, обміну досвідом. Від учня ж потрібна інтелектуальна робота, де кожен може проявити свої індивідуальні здібності.
Інший напрямок навчання «обдарованих» в США – розробка «рівнів навчання», коли школярі займаються по одному з 10 рівнів. У кожній віковій групі може вивчатися матеріал по досліджуваному предмету різних рівнів. Обдаровані діти мають можливість займатися на найвищих рівнях навчання. Крім того, до 20% часу вони можуть віддавати вивченню предметів, відповідних їх особливим інтересам і потребам, що сприяє спеціалізації навчання. Як варіант стратегії «рівнів навчання» у штаті Філадельфія, наприклад, використовується стратегія «індивідуальних швидкостей руху», де на кожному рівні учень просувається відповідно до індивідуального темпу. У штаті Каліфорнія використовується більше 20 рівнів навчання, що сприяє максимальному поглибленню диференціації.
Підготувала Чорнобай Ю.В.