У кожного видатного педагога є заповітна ідея, до якої він повертається постійно, протягом усієї своєї діяльності. Таке коло ідей, що мають унікальну ознаку – «не старіти з часом», знаходимо у творчій спадщині Василя Олександровича Сухомлинського.
Вічний сенс і невмирущість ідей видатного педагога ґрунтується на його багаторічних уявленнях про Дитину як вищу силу Природи, ключових положеннях наук про розвиток людини, на багатому світовому досвіді вдосконалення духовно-морального обличчя особистості, її розуму, волі, характеру.
Головними концептами педагогічної системи В.О.Сухомлинського є Любов, Добро і Краса. Означена тріада взаємопов’язаних категорій, що складають основи гуманної педагогіки, не має альтернатив як у сучасній педагогічній практиці, так і в педагогіці завтрашнього дня.
- Вікіпедія: В.О.Сухомлинський
- Втілення гуманістичних ідей В.О.Сухомлинського під час навчально-виховного процесу у початковій школі
- Твори В.О.Сухомлинського
- В.О.Сухомлинський. Серце віддаю дітям
- В.О.Сухомлинський. Сто порад учителеві
- Онлайн студія Василя Сухомлинського
В.О.Сухомлинський увійшов в історію як педагог-гуманіст, творець педагогічної системи, в центрі якої перебуває дитина як унікальна особистість. Він убачав мету виховання в розвитку її творчих сил і здібностей в умовах колективу й на основі етико-естетичних цінностей, інтересів і потреб, спрямованих на творчу працю й саморозвиток. Із позицій гуманізму, загальнолюдських цінностей, витоки яких лежать в українській духовності, її моральних імперативах, розглядав виховання особистості як пізнання, а навчальну діяльність школярів – як насичений творчими відкриттями процес пізнання та самопізнання.
У праці «Сто порад учителеві» Василь Олександрович зазначає, що виховання людини є професією, спеціальністю. Але це – особлива професія, яку не можна порівняти з жодною іншою справою. Учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється. Наріжний камінь педагогічного покликання, – стверджував В.О.Сухомлинський, – це глибока віра в можливість успішного виховання кожної дитини та пізнання її особистості.
Як бачимо, В.О.Сухомлинський був не лише вченим-практиком, що реалізовував конкретні освітні нововведення, але і вченим-теоретиком, що розробляв засади теорії педагогічної інноватики.
Результати наукових пошуків В.О.Сухомлинський виклав на сторінках науково-публіцистичних творів. Написав 48 книг, 500 статей, 1500 казок і оповідань для дітей. Праці педагога видано 59 мовами, загальним тиражем 15 млн. примірників.
Звернемося до найвідоміших його книг: «Серце віддаю дітям», «Павлиська школа», «Розмова з молодим директором школи», «Як виховати справжню людину», «Сто порад учителеві» та ін., щоб спільно із автором пережити красу, труднощі та необхідність нашої педагогічної праці.