Реформування національної системи освіти спричинило потребу в оновленні діяльності навчального закладу. Одним із компонентів модернізації освітньої галузі є дослідно-експериментальна робота. З огляду на це до дослідницької (гностичної) діяльності вчителя нині посилено увагу.
Педагогічне дослідження – це процес і результат діяльності, спрямованої на одержання нових знань про закономірності навчання, виховання і розвитку особистості, про структуру, теорію, методику і технологію організації навчально-виховного процесу, його зміст, принципи, методи і прийоми здійснення.
Оскільки єдино правильним і ефективним шляхом перевірки результативності запровадження інновацій у системі освіти є експеримент, експериментальна робота є складовою інноваційної діяльності.
Дослідно-експериментальна робота у навчальному закладі – це поєднання пошуку найбільш ефективної педагогічної системи через дослідну роботу, розробку програми експерименту та її реалізацію, включаючи і процес удосконалення масової педагогічної практики на основі отриманих результатів експерименту. Необхідність і важливість проведення дослідно-експериментальної роботи полягає не тільки в отриманні нового педагогічного знання та досвіду, але і в набутті учнями важливих компетентностей та є засобом зростання професіоналізму вчителя-дослідника.
Предметом особливої уваги експериментальної роботи має бути організація і проведення педагогічного експерименту, який характеризується обґрунтованим вибором експериментальних і контрольних класів або груп, достатньою тривалістю, правильним визначенням статистичної вибірки.
Педагогічні дослідження спрямовуються переважно на вивчення актуальних педагогічних проблем, пов’язаних із предметною діяльністю особистості, яка розвивається, та експериментальну апробацію нових педагогічних технологій. Діяльність, про яку йде мова, має бути особистісно розвивальною, тобто її кінцева мета – розвиток особистості дошкільника, школяра, вчителя, тобто осіб, залучених до цієї діяльності.
Педагогічний експеримент – це загальнонауковий метод пізнання, який дозволяє одержати нові знання про причиново-наслідкові відношення між педагогічними факторами, умовами, процесами.
Педагогічні експериментальні дослідження пояснюють і передбачають нові факти та явища навчально-виховного процесу або окремих його аспектів. Розкриття внутрішніх суперечностей педагогічних явищ, які вивчаються, дослідження шляхів чи засобів їх подолання, – одне з головних завдань будь-якого педагогічного дослідження, бо тільки таке вивчення створює умови для наукового управління складними процесами навчання, виховання й розвитку особистості.
Нині найбільш поширені в м. Києві такі напрями дослідно-експериментальної діяльності:
- розвиток відкритої громадської активної системи «Школа повного року навчання»;
- психолого-педагогічний супровід дітей із особливими потребами через упровадження інклюзивної освіти;
- розвивальні моделі за науково-педагогічним проектом «Росток»;
- проектування моделі школи білінгвального типу;
- виховання учнів на морально-етичних цінностях християнства;
- формування культури здоров’я підростаючого покоління;
- упровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес ЗНЗ;
- адаптація зарубіжних педагогічних? систем в умовах української школи;
- розвивальне навчання в освітній моделі загальноосвітніх навчальних закладів;
- інтеграція в освіті.
Кожний із дослідно-експериментальних проектів має чітко визначений, відмінний від інших науковий апарат, механізм організації і проведення.
Колектив НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій радо запрошує педагогів ті колективи шкіл до співпраці на нашому сайті. Давайте будемо змінювати світ разом.