Автор: Інститут

Експериментальна база: СШ № 210

Термін проведення експерименту: 2012- 2017 рр.

Науковий керівник: Литвинова С.Г., кандидат педагогічних наук, директор методичного центру інформаційних технологій в освіті.

Актуальність експериментально-дослідної роботи зумовлена необхідністю розв’язання суперечності між станом розробки теоретичної й методичної основ формування комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища для індивідуального розвитку учня і викликами інформаційно-технологічної доби та потребами сучасного суспільства щодо підготовки конкурентоспроможного фахівця.

Застосування комунікаційних і комп’ютерних технологій є підґрунтям створення віртуальних класів. Упровадження таких новацій дає поштовх для формування сучасного навчального середовища, що дає змогу дітям, які навчаються за індивідуальною формою, отримати якісну освіту й бути конкурентоспроможними на ринку праці.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в дослідженні ефективності використання сучасних технологій віртуального класу і віртуальних предметних спільнот для підвищення якості природничо-математичної, гуманітарної освіти, розвитку обдарованості учнів на основі модернізації форм проведення факультативних занять під час підготовки до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, захисту робіт МАН, участі у різноманітних проектах та конкурсах.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес в комп’ютерно орієнтованому середовищі загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет експериментально-дослідної роботи: використання технологій віртуального класу під час проведення факультативних занять із учнями ЗНЗ.

Мета експериментально-дослідної роботи: розробити й обґрунтувати модель використання інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення факультативних занять із учнями ЗНЗ.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• проаналізувати науково-теоретичні основи використання інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення факультативних занять в Україні і за кордоном;
• визначити особливості та шляхи вдосконалення сучасних ІКТ в організації факультативних занять з учнями ЗНЗ;
• обґрунтувати, розробити модель організації факультативних занять з використанням ІКТ для учнів ЗНЗ;
• експериментально перевірити ефективність створеної моделі;
• визначити критерії рівня активізації пізнавальної діяльності учнів задіяних у експериментальному дослідженні;
• розробити методичні рекомендації щодо навчання учнів у віртуальному класі.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає:

• формування складу учасників експерименту, створення творчих груп учителів із проблеми дослідження;
• створення робочої групи розробки моделі віртуального класу як комп’ютерно орієнтованого навчального середовища для проведення факультативних занять;
• надання консультативної методичної підготовки учасникам експерименту;
• апробацію моделі віртуального класу як комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища для розвитку інтелектуальної і творчої обдарованості учнів;
• проведення діагностичних досліджень особистісних якостей школярів;
• розробку методичних рекомендацій щодо навчання учнів у віртуальному класі.

Очікувані результати експериментально-дослідної роботи:

• розробка моделі організації факультативних занять з використанням ІКТ для учнів ЗНЗ;
• організація рівного доступу дітей до якісної освіти;
• розвиток обдарованості та активізація пізнавальної діяльності учнів ЗНЗ;
• реалізація новітніх підходів при організації роботи з обдарованими дітьми;
• розробка методичних рекомендацій щодо організації факультативних занять з використанням ІКТ для учнів ЗНЗ та індивідуальної допомоги обдарованим дітям;
• підвищення професійної майстерності та ІКТ-компетентності вчителів-предметників;
• поширення передового педагогічного досвіду серед педагогів України.

Загальний висновок.

З огляду на мету, основну ідею, механізм реалізації дослідно-експериментальної роботи та визначені ініціаторами очікувані результати вважаємо, що створення віртуального класу сприятиме розвитку обдарованості, активізації пізнавальної діяльності учнів ЗНЗ і підвищенню професійної майстерності та ІКТ-компетентності вчителів-предметників

Експериментальна база: СШ №129, СШ №234, гімназії №30 «ЕкоНад», СЗШ №50, СЗШ №162, СЗШ №205, СЗШ №223, СШ №23 Деснянського,  Дніпровського, Святошинського районів.

Термін проведення: 2013-2015 рр.

Науковий керівник: В.І. Ковальчук, завідувач НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Сучасна школа повинна дати учням не тільки певні знання, уміння та навички, але й виховати громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно займе своє місце в житті. Так мікросередовище всередині школи необхідно сполучити з реальною дійсністю навколо школи. Громадсько-активна школа не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, але і всіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, системне виховання громадянина не тільки в школі, але і поза її межами.

Громадсько-активна школа – це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують у громаді. В громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залучення громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади. Школи стають освітніми, культурними центрами, а також центрами відпочинку для осіб будь-якого віку. Вони відкриті для кожного – цілий день, кожен день, у вечорі та на вихідних.

Громадсько-орієнтована освіта як підхід до розвитку громади та людських ресурсів – це процес, який збирає разом всіх мешканців громади з метою виявлення потреб громади та її ресурсів, поєднуючи їх так, щоб це дозволило підвищити якість життя в громаді. Громадсько-орієнтована освіта дає можливість для місцевих мешканців, громадсько-активних шкіл, місцевих організацій та установ стати активними партнерами при вирішенні проблем громади та освіти.

Отже, проблема розвитку громади та задоволення її потреб, залучення батьків та мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як в школі, так і у громаді та обрана для педагогічного експерименту тема «Упровадження моделі громадсько-активної школи в загальноосвітньому навчальному закладі» є актуальними для вивчення в ході дослідно – експериментальної роботи на базі СШ №129, СШ №234, гімназії №30 «ЕкоНад», СЗШ №50, СЗШ №162, СЗШ №205, СЗШ №223, СШ №23.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у розробці моделі громадсько-активної школи на базі загальноосвітніх навчальних закладів, які є учасниками експерименту.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

1. Вивчити й узагальнити набутий досвід із теми дослідження.
2. Провести навчання учасників експерименту щодо впровадження моделі громадсько-активної школи.
3. Розробити на основі базової моделі ГАШ модель трансформації власної школи у громадсько-активну з урахуванням потреб місцевої громади.
4. Апробувати власну модель громадсько-активної школи.
5. Здійснити моніторинг ефективності впровадження моделі громадсько-активної школи шляхом проведення двох етапів самооцінювання якості діяльності громадсько-активної школи.
6. Організувати постійно діючий консультпункт для учасників експерименту.
   Узагальнити досвід роботи діяльності громадсько-активних шкіл м.
7. Києва шляхом висвітлення результатів дослідно-експериментальної роботи на семінарах, науково-практичних конференціях, в друкованих посібниках.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи полягає у розробці та експериментальній перевірці ефективності застосування моделі громадсько-активної школи умовах ЗНЗ м. Києва.

Загальний висновок

Обрана для проведення дослідно-експериментальної роботи тема «Упровадження моделі громадсько-активної школи в загальноосвітньому навчальному закладі» є актуальною і практично значущою для вирішення проблеми розвитку громади та задоволення її потреб, залучення батьків та мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як в школі, так і у громаді. Зміст та аргументація поданої заявки відповідають вимогам Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад.

Експериментальна база: СШ №23 Деснянського району

Термін проведення: 2013-2017 рр.

Науковий керівник: Хоружа Людмила Леонідівна, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Київського університету  імені  Бориса Грінченка.
Актуальність експериментально-дослідної роботи зумовлена тенденціями розвитку сучасної освіти України, які висунули перед загальноосвітніми навчальними закладами якісно нові проблеми.
Об’єкт дослідно-експериментальної роботи: навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу «Школа повного року навчання».
Предмет дослідно-експериментальної роботи: змістово-методичне забезпечення навчально-виховного  процесу в умовах «Школи повного року навчання».

Актуальність експериментально-дослідної роботи зумовлена тенденціями розвитку сучасної освіти України, які висунули перед загальноосвітніми навчальними закладами якісно нові проблеми. Останнім часом зросла кількість наукових праць, присвячених організації роботи шкіл, ліцеїв різних типів, що свідчить про те, що даний напрям входить до розряду пріоритетних у педагогічній науці. Разом з тим, вивчення стану передового педагогічного досвіду свідчить про те, що специфіка діяльності «Школи повного року навчання» у системі освіти України ще не є предметом цілісного наукового дослідження. Також слід зазначити про недостатню розробленість теоретичних положень функціонування Школи повного року навчання, невелику кількість науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо її діяльності. Актуальність проблеми, її важливе соціально-педагогічне значення, недостатня розробка науково-методичного, дидактичного забезпечення й практичної організації педагогічних умов функціонування «Школи повного року навчання», позитивні результати, які було виявлено по закінченню впровадження попередньої науково-дослідної роботи – все це стало поштовхом для подальшого відпрацювання проекту «Школа повного року навчання», вдосконалення змісту та методики реалізації навчально-виховного процесу, розвитку матеріально-технічної бази та ін. вдосконалити зміст і методику реалізації навчально – виховного процесу «Школа повного року навчання» на засадах інноватики, що узгоджується з основними ідеями і принципами індивідуальної стратегії навчання і виховання дітей в окремому мікрорайоні міста, використання його інфраструктури, соціальних ресурсів.

Об’єкт дослідно-експериментальної роботи: навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу «Школа повного року навчання».

Предмет дослідно-експериментальної роботи: змістово-методичне забезпечення навчально-виховного процесу в умовах «Школи повного року навчання».

Для досягнення мети сформульовано завдання експерименту:

1. Розробити та впровадити в умовах «Школа повного року навчання»:

• систему організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних та інших умов здоров’язбереження, з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я учнів;
• єдиний інформаційний простір в школі;
• програму розвитку обдарованих дітей;
• методику використання інформаційних технологій в освітньому процесі;
• систему діагностики та експертизи результату педагогічної діяльності.

2. Забезпечити інтеграцію основної, профільної та додаткової освіти учнів.

3. Створити умови для самоосвіти,самовизначення кожного учня.

4. Розробити та впровадити нові навчальні програми.

5. Вирішити проблеми неуспішності в навчанні.
Розширити дослідницьку роботу в різних напрямках.

7. За рахунок варіативної частини включити у зміст навчального процесу предмети інноваційного характеру.

Результатом дослідно-експериментальної роботи має стати:

• Повна зайнятість учнів у позаурочний час та канікулярні періоди.
• Підвищення якості навчання.
• Вдосконалення системи розвитку одарованих дітей.
• Зменшення перевантаженості дітей за рахунок єдиного розкладу першої та другої половини дня.
• Творчий розвиток учнів у системі додаткової освіти та позаурочної діяльності.
• Організація спільної роботи з батьками.
• Створення освітнього простору школи як простору вибору для учнів.
• Проектно-дослідницька діяльність у початковій, середній і старшій школі.
• Збільшення кількості дітей задіяних у різноманітних гуртках, секціях, студіях у системі додаткової освіти.
• Створення максимально комфортних умов у школі.
• Зниження захворюваності учнів.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи. Науково-дослідна робота розрахована на п’ять років (2013 – 2017 рр.). Експеримент проводитиметься у три етапи: діагностичний (січень 2013 р. по серпень 2014 р.), практичний (вересень 2014 р. по серпень 2016 р.), узагальнюючий (вересень 2016 р. по серпень 2017 р.)

Усі етапи дослідно-експериментальної роботи є тісно взаємопов’язані і доповнюють один одного.

Загальний висновок

Обрана для проведення дослідно-експериментальної роботи тема «Вдосконалення змісту та методики реалізації навчально-виховного процесу «Школи повного року навчання» на базі СШ №23 є актуальною і практично значущою для розвитку середньої ланки освітньої галузі. Зміст та аргументація поданої заявки відповідають вимогам Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад.

Експериментальна база: СШ №210 Оболонського району

Термін проведення: 2008-2014 рр.

Наукові керівники:

Відповідальний керівник – Ігнатюк Людмила Василівна, директор спеціалізованої школи №210 Оболонського району м. Києва.

Науковий керівник – Чміль Анатолій Іванович, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри університетської та професійної освіти і права Інституту відкритої освіти Університету менеджменту освіти НАПН України.

Координатор – Литвинова Світлана Григорівна, кандидат педагогічних наук, директор Методичного центру інформаційних технологій в освіті управління освіти Оболонського району міста Києва.

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати і розробити модель індивідуального інтерактивного On-line навчання учнів, які через тривалу хворобу не відвідують школу та експериментально перевірити її ефективність.
Досягнення мети передбачалося шляхом вирішення таких завдань:

1. Здійснити теоретичний аналіз способів і засобів організації індивідуального навчання учнів.
2. Проаналізувати можливості та стан використання On-line і мультимедійних технологій для індивідуального навчання учнів.
3. Виявити захворювання, згідно з якими доцільно використовувати On-line і мультимедійні технології.
4. Розробити та апробувати модель  індивідуального інтерактивного On-line навчання для учнів,  які через тривалу хворобу не відвідують школу.
5. Експериментально перевірити ефективність створеної моделі.
6. Розробити методичні рекомендації щодо використання розробленої моделі індивідуального інтерактивного On-line навчання.

На основі аналізу звітних матеріалів педагогічного експерименту за програмою «Створення моделі індивідуального інтерактивного On-line навчання учнів, які через тривалу хворобу не відвідують школу» можемо. стверджувати, що в аспекті експериментально-дослідної діяльності було:

1 .Учасники експерименту ознайомилися з:

• працями  науковців щодо проблем розвитку і впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту (С. Пейперт,             М. Резнік (США); Ф. Ардеєв, І. Захарова, Е. Патаракін, Е. Полат, А. Хуторський (Мордовія); В. Биков, В. Вембер, М. Жалдак, Л. Забродська, Ю. Жук, В. Лунячек, С. Лещук, Л. Калініна, Н. Морзе, А. Пилипчук, С. Раков (Україна)),
• дослідженням російського вченого Максима Фокеєва, який у 2009 році проаналізував проблему підготовки сільських школярів на базі віртуального класу до складання єдиного державного іспиту,
• інтерактивними технологіями в системі особистісно зорієнтованої освіти.

Розмежовано поняття «індивідуалізація» та «індивідуальне» навчання. Проаналізовано організацію індивідуального навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

2. Здійснено порівняння традиційної, дистанційної форми навчання та навчання за технологією Оn-line. Проаналізовано організацію індивідуального навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

3.  Кількість учнів, які через тривалу хворобу не відвідують школу, щорічно зростає. Новітні технології навчання, такі, як On-line, дають можливість організувати неперервне навчання. Узагальнюючи отримані дані щодо захворювання учнів, визначено захворювання, згідно з якими доцільно використовувати On-line і мультимедійні технології: запалення легенів, бронхіт, серцево-судинні захворювання, учні в очікуванні операційного втручання, алергічні захворювання, захворювання шкіри, опорно-рухового апарату, системи травлення, ендокринної системи, часті респіраторні захворювання, переломи кісток та ін.

4. Розроблено:

• модель індивідуального інтерактивного On-line навчання учнів;
• організаційно-функціональну структуру проведення  експериментального дослідження;
• програми тренінгів для учнів, для вчителів, для адміністрації шкіл, системних адміністраторів або вчителів інформатики.

Закуплено шість веб-камер і графічних планшетів. Проведено понад десять тренінгів із учителями-предметниками та учнями із використанням мережі Інтернет,  веб-камер, графічних планшетів. Поступово залучено у процес інтерактивного On-line навчання учнів 5-6 класів та їхніх батьків. Проведено апробацію моделі індивідуального інтерактивного On-line навчання учнів, які вимагають особливої уваги, та з різних причин не відвідують школу.

5. З метою аналізу й узагальнення результатів експериментального дослідження проведено моніторинг якості навчально-виховного процесу щодо застосування он-лайн-технологій  навчання учнів, які через тривалу хворобу не можуть відвідувати школу.

У дослідженні задіяно 7 учнів та педагогів, які безпосередньо використовують On-line технології. Проведено анкетування педагогів і учнів, щодо доцільності використання On-line технологій навчання учнів, які через тривалу хворобу не відвідують школу.

Опитування вчителів дало такі результати: 50 % педагогів оцінили соціально-психологічний клімат у класі під час проведення On-line уроку як хороший, а 20 % – дуже позитивний; 100 % опитаних педагогів вважають, що збільшилася зацікавленість дитини освітнім матеріалом після введення On-line навчання; 83 % педагогів відповіли, що успішність дітей покращилась; 100 % педагогів вважають, що доцільно продовжувати працювати, використовуючи  On-line навчання.

Учні діагностувались за наступними критеріями: рівень тривожності, самооцінка, навчальна мотивація, розвиток когнітивних функцій, розвиток уяви і креативності, комфортності у взаєминах із однокласниками.

Серед мотивів навчальної діяльності після застосування On-line технологій в учнів з’явилося бажання та прагнення навчатись; відійшли на задній план зовнішні мотиви (оцінка, вплив батьків), що в результаті сприяло збільшенню загального рівня навчальної мотивації школярів.

Таким чином, на основі моніторингу якості навчально-виховного процесу щодо  використання On-line технологій можна зробити висновок, що ряд показників (самооцінка, навчальна мотивація, розвиток когнітивних функцій, уяви і креативності, комфортність у взаєминах з однокласниками) підвищились; крім того, відбулось зниження рівня тривожності дітей, в тому числі загальної тривожності в школі.

Розроблено:

• зразки конспектів уроків індивідуального навчання учнів з використанням On-line технологій;
• електронні уроки  з базових предметів: української мови 6 кл. (32 уроки),  української мови 5 кл. (35 уроки),  географія 6 кл. (34 уроки),  природознавства 5 кл. (31 урок), історії 6 кл. (33 уроки), англійської мови      6 кл. (32 уроки), рос. мова 5 кл. (36 уроків), хімія 7 кл. (34 уроки) та ін.
• Web-сторінку для учасників експерименту на сайті спеціалізованої школи №210 та Управління освіти Оболонського району міста Києва.

З метою поширення педагогічного досвіду,  учасниками експерименту організовано і проведено науково-практичні конференції та семінари, круглі столи:

• 17 грудня 2010 року – Всеукраїнська науково-практична конференція «Віртуальний клас учителя загальноосвітнього навчального закладу»;
• 18 лютого 2011 року – Всеукраїнська науково-практична конференція «Он-лайн-освіта в загальноосвітніх навчальних закладах;
• 11 квітня 2012 року – Всеукраїнська науково-практична конференція «Створення моделі індивідуального інтерактивного On-line учнів, які за тривалою хворобою не відвідують школу» в спеціалізованій школі №210 Оболонського району міста Києва.

 З метою презентації свого досвіду, ознайомлення з досвідом інших подібних проектів учасники експериментального дослідження взяли участь у всеукраїнських виставках та конференціях, зокрема:

• 21 березня 2011 року – Методологічний семінар «Інформаційно-комунікаційні технології навчання: стратегія розвитку і досвід упровадження» в Інституті педагогіки Національної академії педагогічних наук України;
• 18-20 жовтня 2011 року – Третя виставка презентація «Інноватика в сучасній освіті».

6.  За результатами експериментальної діяльності одержаний досвід висвітлено в:

• науково-методичному журналі «Комп’ютер у школі та сім’ї» №8(88) – 2010 рік ст.25-36 (5 статей).
•  Всеукраїнській газеті для вчителів інформатики «Інформатика» №13-14 (589-590), квітень 2011.

Загальний висновок.

На основі новітніх комп’ютерних технологій, використання різних навчальних програм у вчителів СШ №210 з’явилася можливість залучати дітей, які до цього часу не часто відвідували школу або не відвідували взагалі, займаючись із педагогами вдома, через проблеми зі здоров’ям, до повноцінного щоденного навчання разом з іншими однолітками. Учень має змогу спілкуватися з учителем та іншими дітьми безпосередньо, брати активну участь у роботі на уроці, виконуючи різні форми роботи, пропоновані вчителем. Це позитивно впливає на розвиток дитини, сприяє її соціалізації, підвищується інтерес до навчання. Покращилась професійна майстерність та ІКТ- компетентність учителів-предметників.

На засіданні міської експертної комісії з питань здійснення інноваційної педагогічної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах визнано педагогічний експеримент за програмою «Створення моделі індивідуального інтерактивного On-line навчання учнів, які через тривалу хворобу не відвідують школу» завершеним і рекомендовано до впровадження його результатів у навчально-виховний процес СШ №210.

Експериментальна база: СЗШ № 23 Деснянського району, СЗШ № 279 Солом’янського району.
Термін проведення: 2007-2012 рр.

Керівники експериментального дослідження:
Відповідальний керівник – Дорош Л.І., директор СЗШ № 279.
Науковий  керівник: Хоружа Л.Л., доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Київського університету імені Бориса Грінченка.
Мета експериментально-дослідної роботи: розробка психолого-педагогічних умов організації школи повного року навчання.
Read more