Категорія: Експерименти

Експериментальна база: СШ №98 Дніпровського району м. Києва

Термін проведення експерименту: 2013-2017 р.

Науковий керівник: Ковальчук Василь Іванович, завідувач НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент.

Актуальність дослідження. На нинішньому етапі розвитку інформаційно-технологічного суспільства ключовим поняттям інформаційного простору стало поняття «проект». У сучасному розумінні проект – це обмежена в часі цілеспрямована зміна окремої системи, відповідно до окреслених вимог щодо результатів, витрат, засобів, ресурсів і специфіки організації. Внаслідок інноваційного розвитку країни, суспільства й освітньої галузі у ХХІ столітті проектну культуру проголошено фундаментальним підґрунтям нової освітньої парадигми, а здатність людини до проектної діяльності визнано необхідним компонентом освіченої особистості (за працями І. О. Колесникової, О. М. Новикова, Н. Ю. Сафонцевої, В. Є. Родионова).

Досягнення мети і завдань шкільної освіти потребує від педагогів опанування нових функцій, усвідомлення нового змісту діяльності, упровадження проектно-технологічних форм організації навчально-виховного процесу. Так у Державному стандарті початкової загальної освіти наголошено на необхідності проектної діяльності ще у молодших класах: «початкова школа – проектування універсальних навчальних дій, початкова школа – ігрова та проектна діяльність». У концепціях розвитку освітньої галузі зазначається, що основою навчально-виховного процесу мають бути принципи проектної діяльності. Нові вимоги до професійної праці вчителя означені в державних програмах, освітніх стандартах, порядку атестації педагогічних працівників державних і приватних освітніх установ. У всіх документально-нормативних і інструктивних матеріалах наголошено на необхідності створення нових освітніх продуктів, оновленні змісту і методів педагогічної праці відповідно до освітніх потреб і запитів сьогодення. При цьому особливої гостроти набуває проблема формування проектної компетентності особистості в освітньому середовищі, що і визначає актуальність дослідно-експериментальної роботи.

Основні ідеї дослідно-експериментальної роботи. Авторський задум передбачає створення сприятливих умов для діяльності вихованців з перетворення традиційного завдання на виконання цікавої проблеми, сформульованої часто самими учнями у вигляді завдання, коли результат цієї діяльності має практичний характер, важливе прикладне значення, цікавий і важливий для самих відкривачів. Модель розвитку проектної компетентності школярів – це дидактичний засіб розвитку, навчання та виховання, яке дозволяє виробляти і розвивати специфічні вміння та навички проектування і дослідження в учнів.

Її мета: сприяти реалізації діяльнісного підходу в роботі з проектної технології та розвитку самостійної пізнавальної діяльності учнів у процесі роботи над проектом, виявляти організаторські здібності дітей, розвивати їх творчу ініціативу і уміння грамотно, яскраво презентувати результат своєї праці.

Найбільш важливі завдання дослідно-експериментальної моделі:

• розвиток пізнавальної самостійної діяльності учнів;
• розвиток організаційних, ораторських умінь учнів;
• зв’язок роботи над проектом із проблемним навчанням, інформаційними технологіями;
• залучення до проектної діяльності вчителів різних дисциплін, учнів і батьків;
• продовження роботи з системою оцінювання учнів у процесі проектної діяльності.

Об’єкт дослідно-експериментальної роботи – розвиток проектної компетентності учнів у ЗНЗ.

Предмет дослідно-експериментальної роботи – зміст, форми і методи розвитку проектної компетентності учнів засобами інтерактивного навчання.

Мета дослідно-експериментальної роботи – розробити модель розвитку проектної компетентності учнів засобами інтерактивного навчання.

Для досягнення мети у заявці логічно сформульовано й обґрунтовано основні завдання:

• Визначити та проаналізувати на теоретичному рівні компонентний склад проектної компетентності особистості учнів ЗНЗ.
• Розробити концептуально-функціональну модель розвитку проектної компетентності учнів ЗНЗ.
• Підібрати діагностичний інструментарій для виявлення рівня розвитку компонентів проектної компетентності учнів ЗНЗ.
• Розробити навчально-методичне забезпечення розвитку проектувальної компетентності учнів ЗНЗ засобами інтерактивного навчання.
• Визначити результативність розробленої моделі розвитку проектувальної компетентності учнів ЗНЗ.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що розробка і реалізація елементів інтерактивної освітньої технології на основі проектної діяльності учнів забезпечить на високому рівні формування в учнів ЗНЗ проектної компетентності, якщо:

• предметний склад основних навчальних дисциплін і позакласна діяльність учнів носитимуть пошуково-дослідний характер на основі проектної діяльності;
• організація навчального і виховного процесу в класі матиме баланс між індивідуальними і колективними формами інтерактивного навчання, що спираються на різні форми навчальної співпраці.

Наукова новизна дослідно-експериментальної роботи полягатиме у визначенні компонентного складу проектної компетентності учнів ЗНЗ; виявленні відмінностей у показниках компонентів проектної компетентності залежно від умов освітнього середовища; з’ясуванні змін у компонентах проектної компетентності залежно від дидактичних умов освітнього середовища; обґрунтуванні реалізації моделі розвитку проектної компетентності учнів, що сприяє підвищенню у нього інтелектуального й емоційного рівнів, зокрема мотивації до успіху, формування життєвої й особистісної позиції, уявлення про себе як про успішну особистість, зниження тривожності і опору інноваційної діяльності, сформує вміння щодо створення інноваційного середовища для вирішення проблем.

 

Експериментальна база: школа-інтернат № 14 Дніпровського району

Термін проведення експерименту: 2013-2015 рр.

Науковий керівник: Канішевська Л.В., доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України.

Актуальність дослідження. Виховання у дітей самоповаги – шанобливого, гідного, ціннісного ставлення до себе є однією з провідних ідей особистісно-орієнтованої гуманістичної педагогіки не лише в Україні, а й в усьому світі. Кожна людина хоче жити з відчуттям своєї спроможності, сили, впевненості, бути переконаною, що її люблять, вона комусь потрібна. Самоповага – це важливий рушій людської поведінки і необхідна умова життєдіяльності. Принижена, невпевнена людина ніколи не буває щасливою. Проблема формування самоповаги постає гостро у підлітковому віці як більш сенситивному до сприйняття змін в оточуючому середовищі. Процес формування самоповаги у підлітків набуває нових істотних характеристик у зв’язку з відкриттям власного духовного «Я», яке обумовлює становлення їх моральної свідомості. З нової особистісної позиції сприймаються підлітками власні негативні та позитивні риси, здійснюється пошук ідеалу, програвання майбутніх соціальних ролей у спільноті однолітків та референтних дорослих. Особливо актуальна проблема виховання самоповаги вихованців шкіл-інтернатів. Більшість із них із раннього дитинства потрапляє в складну життєву ситуацію з різних причин. Це негативно позначається на їхньому ціннісному сприйнятті себе та своїх чеснот, самооцінці, повазі до себе та інше. В той же час педагоги недостатньо володіють методиками формування адекватної самооцінки, на якій базується самоповага. З огляду на все сказане, тема дослідно-експериментальної роботи «Педагогічні умови виховання самоповаги старших підлітків у школі – інтернаті», безперечно, є своєчасною й актуальною.

Об’єкт дослідно-експериментальної роботи – навчально-виховна діяльність старших підлітків у школі-інтернаті.

Предмет дослідно-експериментальної роботи – педагогічні умови виховання самоповаги старших підлітків.

Мета дослідно-експериментальної роботи – визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання самоповаги старших підлітків у навчально-виховній діяльності.

Для досягнення мети у заявці логічно сформульовано й обґрунтовано основні завдання:

• на основі аналізу філософської, психологічної, соціальної, педагогічної літератури визначити сутність і структуру процесу виховання самоповаги старших підлітків у навчально-виховній роботі;
• визначити критерії і показники сформованості самоповаги у старших підлітків школи – інтернату;
• з’ясувати стан проблеми на практиці;
• обґрунтувати педагогічні умови та розробити модель виховання самоповаги учнів школи – інтернату;
• здійснити експериментальну апробацію науково-методичного забезпечення процесу виховання самоповаги старших підлітків школи-інтернату.

Наукова новизна дослідження буде полягати в тому, що:

• школи-інтернату; буде розроблено критерії і показники, встановлено рівні сформованості самоповаги, виявлено характерні особливості вихованців з різними рівнями сформованості самоповаги;
• буде конкретизовано й уточнено сутність і структурні компоненти поняття «самоповага» стосовно проблеми дослідження;
• буде розроблено модель формування самоповаги старших підлітків в умовах школи – інтернату.

Очікувані результати: старші підлітки школи-інтернату сформують необхідний рівень самоповаги, що допоможе їм стати активними творцями власного життя і життя суспільства взагалі; педагоги оволодіють практиками виховання самоповаги у старших підлітків.

Експериментальна база: спеціальна школа-інтернат №26

Термін проведення експерименту: 2011-2014 р.

Науковий керівник: Кочерга Олександр Васильович, кандидат психологічних наук, доцент, заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Актуальність дослідження полягає в тому, що саме психомоторні дії людини спонукають до покращення її загального психофізичного стану. Система роботи над розвитком рівноваги людини допомагає покращенню її інтелектуальних можливостей. Вправи на балансувальній дошці Белгау зазвичай сприяють підвищенню швидкості читання, рівня розуміння, гостроти зору та бінокулярної зорової функції, покращують і підвищують роботу мозку. Тому обрана для педагогічного експерименту тема «Вплив баламетрики на психофізичний розвиток дітей з особливими освітніми потребами у навчально-корекційному процесі» є актуальною і необхідною для вивчення в ході дослідно-експериментальної роботи на базі спеціальної школи-інтернату №26 для дітей з вадами у розумовому розвитку.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: зміни стану психічного і фізичного здоров’я.

Предмет експериментально-дослідної роботи: вплив психомоторної діяльності при виконанні вправ на баламетричній дошці на загальний стан людини.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• Вивчити вплив вправ на баламетричній дошці на загальний стан здоров’я людини. Створити пакет діагностичних методик для визначення стану кожного учасника експерименту.
• Розробити та експериментально перевірити експрес-комплекс вправ з використанням баламетричної дошки в умовах навчального закладу.
• Визначити мінімальні часові межі кількості тренувань на тиждень для людини з використанням баламетричної дошки. З’ясувати алгоритм роботи з використання баламетричної дошки, враховуючи принципи: від простого до складного у людей з особливими потребами.
• Провести спостереження за впливом занять з використанням баламетричної дошки на підвищення чутливості людини до навчальних дій.
• Перевірити вплив на роботу півкуль головного мозку людини при виконанні вправ з використанням баламетричної дошки.
• Спостерігати вплив вправ при використанні баламетричної дошки на зміну тих чи інших нозологій людей з особливими потребами.
• Виробити рекомендації щодо оптимального використання вправ при роботі на баламетричній дошці для людей з особливими потребами.

Результатом дослідно-експериментальної роботи має стати створення середовища, яке розвиватиме дитину і стимулюватиме процесуальний механізм у його мозку.

Експериментальна база: СЗШ №233

Термін проведення експерименту: 2013 – 2021 р.р.

Науковий керівник: Пархоменко Ірина Миколаївна, кандидат педагогічних наук, начальник управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За світовою статистикою біля 0,2 % дітей народжуються із повною чи частковою втратою слуху, ще 0,5 набувають її в перші роки життя через генетичні розлади, травми, інфекційні захворювання тощо. В складних випадках, коли глухота, здатність слухати і висловлюватися не можуть забезпечити розвиток усного мовлення починається відставання дитини в інтелектуальному та соціальному розвитку.

На сьогодні в Києві існує мережа спеціалізованих шкіл-інтернатів для глухих та слабочуючих дітей, але побудований навчально-виховний процес в цих закладах, не дозволяє батькам бути максимально залученими до навчання, постійно контактувати з дитиною, що забезпечило б кращу соціалізацію в сім’ї та суспільстві.

Отже, необхідним постає створення максимально сприятливих умов для поступової інтеграції дитини у суспільство, її соціалізації.

Тому обрана для педагогічного експерименту тема: «Соціально-педагогічні аспекти організації інклюзивної освіти дітей зі зниженим слухом в умовах основної та старшої школи» актуальна і є необхідною для вивчення в ході дослідно-експериментальної роботи педагогічного колективу середньої загальноосвітньої школи № 233.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процес навчання і виховання учнів зі зниженим слухом.

Предмет експериментально-дослідної роботи: організація інклюзивної освіти дітей зі зниженим слухом в умовах основної і старшої школи.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• Визначити організаційні, нормативні та методичні умови для роботи в інклюзивних класах.
• Організувати роботу інклюзивних класів для дітей з вадами слуху в основній та старшій школі.
• Розкрити зміст, систематизувати та визначити соціально-педагогічні умови, найефективніші традиційні і нові підходи, форми, методи інклюзивної освіти учнів зі зниженим слухом середньої та старшої школи.
• За результатами експериментальної діяльності узагальнити одержаний досвід та розробити методичні рекомендації.

Очікувані результати експериментально-дослідної роботи:

• Планується довести можливість і доцільність застосування інклюзивного навчання дітей зі зниженим слухом у основній та старшій школі, обґрунтувати соціально-педагогічні умови організації інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.
• На основі сформованих висновків має бути визначено оптимальний інструментарій навчальної, виховної, корекційно-компенсаторної роботи, здійснено подальшу конкретизацію форм, методів, засобів організації інклюзивної освіти дітей зі зниженим слухом.
• Підвищиться педагогічна майстерність учасників експерименту.
• Будуть розроблені методичні рекомендації щодо організації інклюзивної освіти в умовах середньої загальноосвітньої школі.
• Батьки дітей зі зниженим слухом зможуть подолати ситуацію соціальної ізоляції, отримавши підтримку від громади у вирішенні питання освіти дитини з особливими потребами.

Експериментальна база: Приватна школа «Афіни»

Термін проведення експерименту: 2013-2016 н. р.

Науковий керівник: Даниленко Лідія Іванівна, доктор педагогічних наук, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України

Опис основних ідей експерименту. Буде розроблено і апробовано модель тьюторської підтримки у загальноосвітньому навчальному закладі шляхом внесення якісних змін:

• в управління (запровадження принципів демократизації, диференціації, індивідуалізації, інформатизації; функцій моніторингу, маркетингу; соціально-психологічних й інформаційних методів);
• в організацію науково-методичної роботи (розробка і запровадження портфоліо професійного розвитку вчителів);
• в організацію навчально-виховного процесу (створення і запровадження центрів дистанційного навчання, дитячої творчості, моніторингу індивідуального розвитку учнів (інтелектуального, фізичного, духовного), додаткових освітніх послуг; розробка і запровадження карток індивідуального розвитку учнів);
• у форми і методи навчання, виховання і розвитку учнів (обґрунтування, розробка і запровадження «рейтингових ігор», проектної діяльності в різновікових групах, індивідуальної профілізації; формування різнорівневих мобільних груп учнів при вивченні різних навчальних предметів; створення комплексної системи оцінювання учбових досягнень учнів);
• у зміст навчання (за рахунок годин варіативної складової та годин, передбачених для додаткового вивчення навчальних дисциплін в умовах «школи повного дня») будуть запроваджені нові навчальні дисципліни, факультативи, курси.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: діяльність загальноосвітнього навчального закладу в умовах інноваційних змін.

Предмет експериментально-дослідної роботи: зміст, форми і методи організації навчально-виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі в умовах реалізації інноваційної моделі тьюторської підтримки.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• Розробити концепцію школи тьюторської підтримки; положення про школу тьюторської підтримки, про шкільного тьютора, про центри дистанційного навчання, дитячої творчості, моніторингу індивідуального розвитку учнів, додаткових освітніх послуг;інструкцію про картку індивідуального розвитку учнів.
• Визначити об’єкти якісних змін у діяльності школи тьюторської підтримки, критерії їх оцінювання та визначити на їх основі рівень її ефективності.
• Розробити програми нових навчальних курсів і факультативи та запровадити їх у зміст варіативної складової навчального плану.
• Підготувати і провести науково-методичні семінари загальношкільного і міського рівнів з проблеми дослідження.
• Підготувати рукопис науково-методичного посібника «Школа тьюторської підтримки: проблеми та перспективи» та інформацію до фахових видань.

Очікувані результати експерименту:

• підвищення рівня комфортності учасників навчально-виховного процесу (учнів, учителів, керівників, батьків учнів) — перевіряється за психологічними тестами;
• якісні результати успішності учнів перехідних і випускних класів – перевіряється за статистичними даними про рівень навчальних досягнень учнів;
• підвищення рівня художнього, інтелектуального, фізичного, морально-етичного розвитку учнів — перевіряється за відповідними психолого-педагогічними тестами;
• позитивна динаміка індивідуальних рейтингів, статусів та рангів учнів і вчителів школи — перевіряється за допомогою відповідних статистичних даних.

Експериментальна база: СЗШ №25, ліцей податкової та рекламної справи №21

Термін проведення експерименту: 2012-2016 рр.

Науковий керівник: Ковальчук В.І., завідувач НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Сучасне життя ставить перед педагогами і вихователями нові завдання. Необхідно допомагати і підтримувати природний розвиток дитини, розвиваючи і зберігаючи в людині людське. На загальнолюдських засадах розвитку формувати здорові сили для особистісного зростання, закладати психолого-педагогічні основи для формування у дітей навичок, потреб і стимулів до самостійності в житті, навчанні, творчості, майбутньої професійної діяльності, створенні власної сім’ї.

Навчально-виховна система К.Д.Ушинського допомагає створити всі необхідні умови для вирішення комплексних завдань сучасної педагогіки.

Ця система відповідає запитам сучасної педагогіки, але бути резервом її модернізації вона може лише в тому випадку, якщо психологія та педагогіка стануть «в повному розумінні антропними, що орієнтуються на людину науками, здатними цілеспрямованобудувати практику вирощування власне людського в людині».

Основна ідея експериментально-дослідної роботи. Питання формування внутрішнього світу дитини є головними в творчості К.Д.Ушинського, його педагогічні принципи засновані на досконалому вивченні психологічних, психічних і фізичних законів розвитку дитини.

К.Д. Ушинський розглядає такі основні риси та якості людини, як здатність до праці, воля, розум, свідомість, прагнення до істини з боку антропологічних наук. Базовими ідеями в авторській концепції педагога є вимоги відповідності природним можливостям дитини та тим культурним і духовним умовам, в яких  зростає дитина. Тому навчально-виховна система К.Д. Ушинського ставить завдання:

• формування базових уявлень про життя людини, сфер її життя та діяльності, встановлення ієрархічної духовної «вертикалі» і моральної «горизонталі» цінностей у свідомості дитини;
• формування інтелектуальної сфери особистості молодшого школяра, розвитку пізнавальних інтересів дітей;
• активний вплив на емоційно-образне сприйняття, розвиток дару слова як основи духовного становлення особистості;
• сприяння засвоєнню учнями кращих зразків словесності та оволодіння матерією мови; розвиток читацьких інтересів;
• виховання любові і поваги до Вітчизни, її народу, культури, історії;
• формування зацікавленого та бережливого ставлення до природи;
• розвиток внутрішнього прагнення добра, любові до високого морального вчинку;
• розвиток моральної самооцінки, рефлексії, здатності до виправлення;
• створення умов для сприйняття дітьми навчальної діяльності як необхідної праці, що випливає з почуття обов’язку, формування працелюбності.
• стимулювання розвитку творчих здібностей дітей.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес у початковій школі у класах із російською мовою навчання.

Предмет експериментально-дослідної роботи: зміст, форми, методи, шляхи впровадження педагогічних, методологічних і дидактичних принципів К.Д. Ушинського в навчально-виховний процес початкових класів з російською мовою навчання.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає в експериментальній перевірці ефективності застосування педагогічних і дидактичних принципів, розроблених К.Д.Ушинським на основі здійснення апробації підручників «Русская Классическая Школа» (включає в себе навчальні книги К.Д.Ушинського, «Арифметику» О.С. Пчелко, Г.Б. Поляка, методичні посібники І.А. Горячевої).

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• вивчити, проаналізувати й узагальнити досвід із теми дослідження;
• створити психолого-педагогічні й організаційно-педагогічні умови упровадження експериментальної роботи;
• апробувати підручники «Русская Классическая Школа» (включає в себе навчальні книги К.Д.Ушинскького, «Арифметику» О.С. Пчелко, Г.Б. Поляка, методичні посібники І.А.Горячевої);
• здійснити моніторинг ефективності навчально-виховного процесу в початковій школі на основі навчально-виховної системи К.Д.Ушинського;
• організувати й провести низку науково-педагогічних конференцій і майстер-класів для учасників експерименту із теми експериментально-дослідної роботи;
• розробити методичні рекомендації для педагогів навчальних закладів щодо способів ефективного упровадження педагогічних і дидактичних принципів, розроблених К.Д.Ушинським в освітню практику.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи. Дослідно-експериментальну роботу планується здійснювати в 3 етапи. На першому етапі буде продіагностовано стан професійної підготовки вихователів до роботи в умовах експерименту. Педагогічних працівників буде ознайомлено із основними положеннями навчально-виховної системи К.Д.Ушинського, проведено низку лекцій. Буде здійснено апробацію окремих педагогічних прийомів, методик.

На другому етапі буде реалізовано основні завдання програми, виявлено дієві методи впровадження навчально-виховної системи К.Д.Ушинського, здійснено обмін досвідом, проведено моніторинг прогресу кожної дитини та моніторинг ефективності навчально-виховного процесу в початковій школі на основі навчально-виховної системи К.Д.Ушинського загалом.

На третьому (узагальнювальному) етапі будуть проаналізовані, узагальнені і скореговані окремі підходи щодо організації навчально-виховної роботи за принципами К.Д.Ушинського; складено методичні рекомендації для педагогів початкових класів щодо упровадження навчально-виховної системи, побудованої на дидактичних принципах К.Д.Ушинського.

Очікувані результати. Навчально-виховна система К.Д.Ушинського містить у собі цілісність при пріоритеті виховних завдань, що вимагається сучасною педагогікою. Матеріали навчальних книг К.Д.Ушинського відповідають вимогам, сформульованим сучасною педагогічною наукою, оскільки переводять знання з галузі «об’єктивно значущого» в галузь «особистісно значущого» і побудовані на принципах діалектичної єдності. Тому сучасні діти матимуть можливість сформувати цілісне світосприйняття. Учень зможе усвідомити цінність науки, історії, культури, релігії, літератури, естетики, сформувати морально-етичний кодекс.

Діти продемонструють позитивні тенденції в розвитку; педагоги оволодіють теоретичними й практичними аспектами навчально-виховної системи К.Д.Ушинського.

Загальний висновок

Навчально-виховна діяльність у рамках системи К.Д.Ушинського характеризується тим, що має системний масштаб завдань і здійснюється на основі антропологічного підходу, який є глибше і ширше існуючих сучасних теорій. Наслідком цієї діяльності є принципове вдосконалення й становлення людини в «повноті»: системне, цілеспрямоване, цілісне, тривале, безперервне. Характер дій спрямований на пошук і максимальне повне прагнення отримати результат: цілісне, суттєве становлення до людини, дитини.

Навчально-виховна система К.Д. Ушинського забезпечує єдність між освітнім знанням і практичною педагогічною ідеєю. Реалізація освітньої діяльності відбувається у просторі суб’єктивної реальності дитини, спільних рефлексивних дій і свідомості дорослого і дитини. В результаті цієї діяльності відбувається соціалізація дитини – вростання у світ людської культури і суспільних цінностей, відбувається розвиток її індивідуальності.

Експериментальна база: СЗШ №286, СЗШ №236, СШ №316, Скандинавська Гімназія, Київська Інженерна Гімназія, Гімназія «Троєщина», Гімназія №191 ім. П.Тичини, Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Ліцей №100 «Поділ», СШ №124 з поглибленим вивченням інформаційних технологій, СЗШ №253, СЗШ №166, СШ №7 ім. М.Т. Рильського, СШ №52 з поглибленим вивченням інформаційних технологій, Гімназія “Ерудит”, Гімназія НПУ ім. М.П. Драгоманова, Технічний ліцей, СЗШ №25, СЗШ №95.

Термін проведення експерименту: 2012- 2015 рр.

Науковий керівник: Ковальчук В.І., завідувач НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Пріоритетним напрямом розвитку сучасної шкільної освіти визнано використання дистанційних форм навчання і підтримки традиційного навчання, заснованих на Інтернет-технологіях.

Дистанційне навчання все більш активно використовується у сучасній практиці загальної середньої освіти. Поступово формується мережа кінцевих споживачів дистанційних послуг: учні, вчителі, навчальні заклади. Але організація систем відкритої освіти, до яких належить дистанційна освіта, принципово відрізняється від такої, що нині реалізується в існуючій мережі загальноосвітніх навчальних закладів. Потрібна зовсім інша організація роботи та взаємодія усіх учасників навчального процесу.

Отже, організація і проведення дослідження способів ефективної побудови навчального середовища дистанційних педагогічних систем та застосування у навчальному процесі дистанційних технологій навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ) є актуальним і своєчасним.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в обґрунтуванні та реалізації в педагогічній практиці моделі педагогічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу при дистанційній формі навчання учнів ЗНЗ.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у розробці моделі педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу в ЗНЗ  на основі дистанційних технологій навчання.

 Завдання експериментально-дослідної роботи:

• Здійснити вивчення та узагальнення досвіду з теми дослідження.
• Створити організаційно-педагогічні умови щодо впровадження дистанційного навчання.
• Розробити та теоретично обґрунтувати модель дистанційного навчання школярів.
• Апробувати модель дистанційного навчання школярів на базі пілотних загальноосвітніх навчальних закладів
• Здійснити моніторинг ефективності впровадження моделі дистанційного навчання.
• Розробити методичні рекомендації для педагогів навчальних закладів з питань впровадження дистанційного навчання школярів.
• Здійснити узагальнення одержаних результатів щодо ефективності застосування дистанційного навчання школярів через проведення семінарів, конференцій.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет експериментально-дослідної роботи: дистанційне навчання школярів.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи. Дослідно-експериментальну роботу в ЗНЗ-учасників експерименту буде проведено на базі паралелі 5-х класів та 9-х класах (у ліцеях та гімназіях). На вибір учасникам експерименту буде запропоновано низку предметів серед яких: українська мова, математика, історія, фізика, біологія, англійська мова. ЗНЗ-учасники самостійно обирають навчальні предмети із запропонованого переліку для роботи в рамках експерименту. Всі учасники експерименту будуть мати вільний доступ до розроблених навчально-методичних матеріалів. Такий процес навчання дозволить в значній мірі розширити пізнавальні можливості учнів, створити освітній простір для навчання за межами школи.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у формуванні мережі навчальних закладів міста з досвідом використання дистанційних форм навчання у навчально-виховному процесі, створенні осередку підготовлених фахівців дистанційного навчання, створенні та апробації авторських навчальних ресурсів дистанційного навчання школярів, формуванні міської спільноти авторів та учасників процесу дистанційного навчання школярів, розробці та апробації методичних матеріалів супроводу дистанційного навчання школярів, розробці моделі педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу в ЗНЗ на основі дистанційних технологій навчання.

Загальний висновок

Значущість роботи за програмою полягає у тому, що запропонована модель педагогічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу при дистанційному навчанні школярів стане основою для побудови процесу дистанційного навчання в ЗНЗ. Ця модель може бути використана при організації дистанційного навчання практично в будь-якому ЗНЗ.

Розроблені методичні рекомендації можуть бути використанні при організації підвищення кваліфікації фахівців у галузі дистанційної освіти.

Дистанційне навчання відкриє нові можливості, значно розширюючи інформаційний простір та інформаційну сферу навчання.

Експериментальна база: дошкільний навчальний заклад № 560 Святошинського району м. Києва

Термін проведення: 2012 – 2017 рр.

Науковий керівник: Дудар О.В., старший викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту Післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи зумовлена усвідомленням музейної педагогіки як однієї із новітніх педагогічних технологій. Сутність технології ґрунтується на розумінні музею як «моделі багатовимірного світу», в якій досвід раціонального пізнання переплітається з чуттєвим, викликає необхідність існування музейної педагогіки. Основний методологічний прийом музейної педагогіки – інтерактивність, тобто нині музеї перетворюються на «живі організми», які потребують пізнання. З огляду на зазначене, перед освітньою галуззю постали нові завдання. Найважливішими з них є:

• розширення сфери освіти через залучення до музейної педагогіки;
• гармонізація розвитку творчої особистості;
• формування національної ідеології;
• збереження традицій, повернення до споконвічних духовних цінностей;
• патріотичне виховання громадян своєї Вітчизни;
• створення нової музейної аудиторії;
• розширення простору впливу музею.

Отже, актуальність проблем, пов’язаних із використанням положень музейної педагогіки – очевидна.

Основна ідея дослідно-експериментальної роботи полягає у створенні інноваційного освітнього середовища, в якому максимально використовуватимуться елементи музейної педагогіки, що суттєво оптимізує навчально-виховний процес і сприяє набуттю вихованцями нових знань, умінь, навичок, а також вихованню музейної й комунікативної культури дитини, набуттю нею необхідного досвіду культурного діалогу з минулим, використання музейного простору у різних видах реалізації завдань навчально-виховного процесу внаслідок активізації творчих здібностей особистості.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес дошкільного навчального закладу.

Предмет експериментально-дослідної роботи: елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі.

Мета експериментально-дослідної роботи: створення освітнього середовища з використанням елементів музейної педагогіки.

Для досягнення мети у заявці логічно сформульовано й обґрунтовано основні завдання експериментально-дослідної роботи:

• проаналізувати новітні наукові теоретичні і практичні дослідження з музейної педагогіки за кордоном і в Україні;
• обґрунтувати методи, прийоми і форми використання елементів музейної педагогіки в навчально-виховному процесі дитячого садка;
• здійснити експериментальну перевірку ефективності застосування прийомів, методів і форм роботи, характерних для музейної педагогіки, у системі роботи дитячого садка;
• розробити нові й удосконалити наявні сценарії (конспекти) занять із елементами музейної педагогіки, спрямовані на реалізацію основних завдань навчально-виховного процесу;
• створити Інтернет-сторінку для поширення інформації про хід експерименту;
• на основі проведеної дослідно-експериментальної роботи укласти науково-методичні рекомендації щодо впровадження елементів музейної педагогіки у навчально-виховний процес ДНЗ.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає розробку нових форм занять із урахуванням наявності музейного середовища при ДНЗ; гармонійний перехід від поодиноких та епізодичних контактів із професійними музеями до створення багатоступеневої системи використання елементів музейної педагогіки, більш активного залучення вихованців до музею і його культури, розширення та збагачення предметного світу міні-музеїв дитячого садка як найближчого до дитини музейного простору; активізацію роботи з батьками і подальше їх залучення до праці в міні-музеї, проведення спільних заходів, що мають на меті реалізацію завдань родинного виховання, налагодження співпраці батьківського загалу й педагогічного колективу ДНЗ.

Основні етапи експерименту: емпіричний, прогностично-конструювальний, програмно-моделювальний, узагальню вальний.

• Емпіричний (теоретико-практичне оволодіння педагогічним колективом науково-практичним матеріалом щодо використання музейної педагогіки у навчально-виховному процесі; аналіз проблем і потенційних можливостей розвитку вихованців у системі навчально-виховного процесу; організація і проведення комплексного моніторингу розвитку вихованців ДНЗ; налагодження співпраці з музеями міста Києва; розробка і затвердження програми дослідно-експериментальної роботи).
• Прогностично-конструювальний (теоретико-практичне оволодіння психологами, вихователями психолого-педагогічними методиками використання елементів музейної педагогіки у навчально-виховному процесі ДНЗ; проведення методичних семінарів-практикумів із питань застосування різних форм і методів музейної педагогіки у навчально-виховному процесі ДНЗ; конструювання навчально-виховних завдань на основі цілісного системного аналізу освітнього процесу навчального закладу; узагальнення та апробація педагогічного досвіду із застосуванням елементів музейної педагогіки і висвітлення її у мережі Інтернет).
• Програмно-моделювальний (проведення різноманітних навчально-виховних заходів із використанням елементів музейної педагогіки; проведення науково-практичних семінарів, круглих столів і конференції, присвячених актуальним питанням використання музейної педагогіки у дошкільних навчальних закладах).
• Узагальнювальний (підбиття підсумків апробації навчально-виховних заходів із елементами музейної педагогіки; статистично-кількісний аналіз результатів експерименту, порівняльна характеристика традиційної системи навчально-виховного процесу та інноваційної; проведення вихідного зрізу комплексного моніторингу, когнітивного, психолого-соціального розвитку учасників експерименту; підведення підсумків дослідно-експериментальної).

Усі етапи взаємопов’язані і взаємодоповнювальні.

Очікуваними результатами дослідно-експериментальної роботи мають стати:

• реальна гуманізація освітнього процесу в навчальному закладі;
• допомога вихованцям пізнати себе, свої здібності, нахили, інтереси у реалізації своїх можливостей у навчально-виховному процесі;
• розкриття потенційних можливостей кожного вихованця;
• позитивні зміни в динаміці розумового та інтелектуального розвитку, підвищенні результативності навчально-виховного процесу;
• покращення показників особистісного розвитку вихованців у навчально-виховному процесі;
• набуття вміння до самовираження і самоствердження;
• високий художньо-естетичний розвиток дитини;
• емоційний розвиток, сформований інтерес до відвідування музеїв;
• набуття комунікативної компетенції;
• активізація рефлексійної діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Загальний висновок

Використання елементів музейної педагогіки дає можливість освітянам оптимізувати й інтенсифікувати навчально-виховний процес, може сприяти більш ефективній реалізації навчально-виховних завдань, що є складовими функціонування роботи школи-дитячого садка. При цьому наголосимо, що домінантою проекту дослідно-експериментальної роботи є системний підхід, який передбачає ґрунтовний аналіз результатів діяльності учнів і вихованців у всіх сферах навчально-виховної діяльності.

Експериментальна база: СЗШ № 256.

Термін проведення експерименту: 2012- 2017 рр.

Науковий керівник: Кашуба Г.О., кандидат геолого-мінералогічних наук, генеральний директор ТОВ «Інтегровані нафтогазові технології Надра».

Актуальність дослідно-експериментальної роботи зумовлена тим, що навчальна й психологічна підготовка учнів на етапі допрофільного навчання та отримання майбутньої професії – безперервний процес. Однак, досвід роботи зі старшокласниками свідчить, що у більшості учнів відсутня інформація про окремі професії, зокрема пов’язані із геологією. Одним із шляхів вирішення означеної проблеми є запровадження відповідних елективних курсів до навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів. Аналіз і узагальнення результатів опитування на виявлення освітніх потреб учнів і системи запитів їхніх батьків, а також усвідомлення потенціалу технічних, матеріальних, кадрових ресурсів школи переконує в необхідності і своєчасності упровадження спецкурсу з основ геологічних наук до освітнього процесу ЗНЗ.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в тому, що вивчення учнями спеціального курсу «Надра земні (основи геології)» сприятиме свідомому прийняттю рішення щодо вибору майбутньої професії.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процес формування професійної орієнтації учнів.

Предмет експериментально-дослідної роботи: вплив вивчення спеціального курсу «Надра земні (основи геології)» на формування професійної орієнтації в середній школі.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає в експериментальній перевірці ефективності впровадження спеціального курсу «Надра земні (основи геології)» на формування професійної орієнтації учнів.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• розробити й апробувати спеціальний курс «Надра земні (основи геології)» для учнів 8 – 11 класів середньої загальноосвітньої школи;
• забезпечити науково-методичну підготовку вчителів для роботи за цією програмою;
• сформувати систему навчання основам геології шляхом оновлення цілей, змісту, методів і засобів підготовки учнів із природничо-математичних дисциплін;
• експериментально підтвердити ефективність апробованого спецкурсу на формування професійної орієнтації учнів.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає:

• впровадження спецкурсу «Надра земні (основи геології)» на етапі допрофільного навчання;
• розробку спецкурсу на етапі профільного навчання учнів 10 – 11 класів геологічного напрямку;
• щорічний моніторинг профільної орієнтації учнів у процесі викладання спецкурсу геологічного напрямку;
• розробку методичних рекомендацій щодо інтеграції геологічних знань у предмети природничо-математичного циклу;
• видання методичної літератури і навчального посібника.

Загальний висновок

З огляду на мету, основну ідею, механізм реалізації дослідно-експериментальної роботи вважаємо, що упровадження спеціального курсу «Надра земні (основи геології)» сприятиме підвищенню якості знань учнів із природничо-математичної освіти, збагаченню уявлення про навколишнє природне середовище та формуванню бережливого ставлення до нього, свідомому прийняттю рішення щодо вибору майбутньої професії.

Експериментальна база: гімназія № 136.

Термін проведення експерименту: 2012-2015 рр.

Науковий керівник: О.В.Князева, кандидат педагогічних наук, учитель вищої категорії, вчитель-методист гімназії №136 м. Києва

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Сучасність потребує, щоб випускник школи був не просто носієм знань і певної системи виховання, а й особистістю, яка готова ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях, змінювати професію впродовж життя, займатися самоосвітою, глибоко розуміти єдність розвитку людства й природи планети, максимально реалізувати свої здібності.

Однак, у сучасних школах України залишаються поширеними і домінуючими традиційні методи організації навчально-виховного процесу: для щоденних занять передбачено певний розклад, навчальна інформація поділена на окремі фрагменти, які подаються в межах певного часу без урахування інтересів та особистісних можливостей учнів. Продовжують загострюватися протиріччя соціального, економічного, соціально-педагогічного і психолого-педагогічного характеру. Це проявляється у зростанні здоров’явитратності навчання і перевантаженні школярів несуттєвою інформацією, у низькій функціональній грамотності учнів, слабкому рівні загальних навчальних та інших життєво важливих умінь, у незадовільному володінні іноземними мовами і комп’ютером тощо. Не сповна усвідомлена суспільством соціальна потреба індивідуалізації навчання, не осмислені умови, в яких можлива реалізація педагогічного потенціалу задля виконання вимог освітньої політики держави.

Гімназія №136 м. Києва – навчальний заклад академічного рівня з поглибленим вивченням англійської мови та предметів інваріантної складової (серед яких математика, українська мова та література, друга та третя іноземні мови) – за роки свого більш ніж 20-річного існування накопичила чималий досвід із впровадження сучасних інноваційних технологій: використання інтеракцій, рівневої диференціації, індивідуального підходу до розвитку особистості учня, організації занять для старшокласників за індивідуальним навчальним планом, ведення спецкурсів, курсів за вибором розвиваючого характеру, клубів за інтересами (таких як «Основи критичного мислення», «Клуб розвитку інтелектуальної творчості» тощо). Однак, потрапляючи в атмосферу великих можливостей, учні, вчителі і батьки не завжди використовують їх ефективно з урахуванням потреб, інтересів та здібностей дитини.

Актуальність дослідження посилюється ще й тим, що реалізація сучасних педагогічних технологій потребує засобів (інструментів) своєї реалізації, які можливо використати для відтворення технології на новому місці.

Спираючись на основні концептуальні позиції технології використання творчих завдань кандидата педагогічних наук, учителя гімназії О.В.Князевої, які впроваджені у роботу 43 навчальних закладів міста Києва та успішно захищені як дисертаційне дослідження, наголосимо, що розв’язання вищеназваної проблеми перебуває у площині технологізації процесу індивідуалізації навчання як умови забезпечення самовизначення учнів через максимально повне використання можливостей гімназії.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес у 5-7 класах гімназії.

Предмет експериментально-дослідної роботи: технологічне забезпечення індивідуалізації навчання учнів 5-7 класів в умовах гімназії.

Мета експериментально-дослідної роботи: забезпечити процес індивідуалізації навчання учнів 5-7 класів шляхом використання можливостей гімназії через створення технологічних засобів (інструментів) за педагогічною технологією О.В.Князевої.

Основні завдання дослідження:

• здійснити аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми, ознайомитися з положеннями технології використання творчих завдань О.В.Князевої;
• проаналізувати можливості гімназії (інтелектуальні, організаційні, методичні, матеріальні тощо) щодо створення умов для індивідуалізації навчання учнів 5-7 класів;
• створити науково-методичну раду експериментального дослідження (проекту «Перспектива») для розробки універсальних і специфічних вимог технологічного підходу до різних шкільних предметів;
• розробити засоби (інструменти) технологізації навчально-виховного процесу з різних шкільних предметів шляхом індивідуальної методичної роботи з кожним учителем;
• забезпечити роботу постійнодіючого методичного семінару для учасників проекту на базі науково-методичної ради проекту;
• упровадити технологічні засоби (інструменти) у практику роботи класу «Перспектива» у рамках експериментального дослідження гімназії №136 м. Києва;
• проаналізувати ефективність упровадження проекту «Перспектива» й виробити рекомендації щодо його вдосконалення;
  поширити досвід інноваційного дослідження (проекту «Перспектива») шляхом проведення семінарів, зустрічей з учителями, створення методичної літератури.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що технологічне забезпечення процесу індивідуалізації навчання у 5-7 класах сприятиме комфортній адаптації школярів до умов гімназії (на основі єдності педагогічних вимог), підвищенню ефективності навчання гімназистів (на основі їх творчого розвитку, збільшення частки самостійності у навчанні та посилення мотивації до навчання), якомога повнішій самореалізації особистості учня відповідно до його уподобань і здібностей.

Основні ідеї і механізм реалізації дослідно-експериментальної роботи. Сучасні інноваційні педагогічні технології передбачають психолого-педагогічну допомогу дитині у становленні її особистості, життєвому самовизначенні та спрямовані на творчий розвиток учнів, збільшення практичної складової навчальної діяльності, широке використання можливостей ІТ. Це дозволяє змоделювати процес індивідуалізації навчання у 5-7 класах гімназії, який сприятиме:

Основні ідеї	Технологічне забезпечення процесу реалізації основних ідей проекту
Індивідуалізація навчання учнів на основі технології забезпечення єдності педагогічних вимог в організації навчальної діяльності учнів даного класу	Визначення уподобань, особливостей дитини та урахування їх при виборі технологій, форм, методів, прийомів навчання та виховання Визначення «точки відліку» навчальних знань, умінь, навичок, досвіду, рівня самостійності учнів класу «Перспектива» Вивчення та аналіз динаміки рівня навченості, самостійності, особистісного розвитку та соціалізації, сформованості загальних та предметних компетентностей учнів 5-7 класів Визначення рівня адаптації учнів 5 класів Вимірювання рівня комфортності (за показником зниження шкільної тривожності) та її динаміки за рахунок реалізації єдиних вимог до організації навчальної діяльності учнів 5-7 класів Вивчення рівня мотивації учнів 5-7 класів до навчання З’ясування ефективності застосування вчителем технологічних засобів та інструментів процесу індивідуалізації навчання в освітній діяльності учнів 5-7 класів Визначення рівня продуктивності уроків учителів – учасників проекту при умові використання індивідуалізації навчання з тьюторським супроводом, активних і інтерактивних методів, ІТ – технологій, міжпредметних зв’язків тощо
Співпраця з батьками, учасниками навчально-виховного процесу, задля забезпечення успішного навчання, розвитку та збереження здоров’я дитини	Вивчення рівня впливу взаємозв’язку батьків учнів класу «Перспектива», з одного боку, та вчителів – предметників, класного керівника, куратора проекту, з іншого боку, на результативність досягнень учнів класу Визначення впливу активної участі батьків в організації життєдіяльності колективу учнів класу на результативність досягнень дитини З’ясування ефективності використання ІТ-можливостей (електронна пошта, сайт Ноосфера, сайт проекту «Перспектива», соціальна мережа Щоденник.ua тощо) задля організації зворотного зв’язку з батьками Визначення рівня комфортності \ тривожності батьків та її динаміка як результату реалізації єдиних вимог до організації навчальної діяльності учнів 5-7 класів
Використання здоров’язберігаючих та часозберігаючих технологій в організації освітнього процесу.	Вивчення динаміки зниження здоров’явитратності уроку і підвищення загальної ефективності освітнього процесу за умов особистісно-орієнтованого управління навчальним процесом та використання досягнень сучасної дидактики, психології, валеології, тайм-менеджменту, інших здоров’язберігаючих технологій. Визначення рівня ефективності системи виховної роботи класу «Перспектива» та позаурочної розвивальної діяльності учнів  (додаткова освіта), організації роботи класу в канікулярний час (оздоровчі лінгвістичні табори, літні школи тощо) за умови дотримання принципу природовідповідності, успішності, єдності школи та родини у вихованні, навчанні,  розвитку Вивчення ефективності застосування технологій тайм-менеджменту як часозберігаючих в організації освітнього процесу З’ясування рівня засвоєння вчителями, учнями, батьками валеологічних знань і вмінь в обсязі, необхідному для реального зниження здоров’явитратності освітнього процесу; сформуваності потреби у здоровому способі життя і підтримці адекватної фізичної форми Системний моніторинг стану здоров’я учнів (фізичного, морального, психологічного) класу, визначення показників, що впливають на рівень здоров’явитратності навчально-виховного процесу, та їх динаміки

Технологічність процесу впровадження експерименту виявляється в його:

• системності (єдність горизонтального шляху – навчання протягом одного року, і вертикального – навчання протягом 5-7 класу);
• етапності з урахуванням діагностичної мети і можливості виміряти результати відповідно до неї;
• відтворюваності за рахунок розробки і впровадження засобів (інструментів) технології.

Процес формування творчих умінь і якостей особистості учня є також етапним та впроваджується через роботу учнів з рівневими творчими завданнями, підлягає вимірюванню і оцінюванню за 12 бальною системою.

Рівень навчальних досягнень корелює із рівнем самостійності учнів у навчанні, який, у свою чергу, також підлягає контролю і вимірюванню.

Реалізація мотиваційної складової здійснюється з урахуванням інтересів учнів, створення, дотримання єдності педагогічних вимог вчителями різних предметів, системи зворотного зв’язку із батьками, індивідуальних творчих проектів учнів, включаючи портфоліо, створення позитивного психолого-педагогічного клімату та використання здоров’язберігаючих технологій.

12-бальна система оцінювання надає можливість використовувати показник рівнів навчальних досягнень учнів, і як кількісний – відповідні бали, і як якісний – відповідний перелік умінь і особистісних якостей учнів, які необхідні для досягнення певного рівня.

Критеріями ефективності експериментального дослідження (проекту «Перспектива») є: підвищення ефективності навчання (за показником кількості балів, що відповідають рівням навчальних досягнень учнів), збільшення частки самостійності учнів у навчанні (за показником переліку умінь і особистісних якостей відповідних певному рівню навчальних досягнень), наявність сприятливого психолого-педагогічного клімату (за показником рівня шкільної тривожності).

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи:

• створення вчителями проекту «Перспектива» технологічного забезпечення (авторських програм, курсів, робочих зошитів тощо) індивідуалізації навчання учнів основної школи;
• створення постійно-діючої педагогічної майстерні на базі експериментального майданчика проекту «Перспектива» для роботи з майбутніми педагогами і проведення фахових семінарів для педагогів країни;
• досягнення результатів відповідно загальної мети і конкретних цілей проекту:створення технологічних засобів (інструментів) з шкільних предметів, заявлених в експерименті; побудова індивідуальної траєкторії навчання для гімназистів; підвищення рівнів їх навчальних досягнень та самостійності у навчанні; залучення батьків до навчально-виховного процесу гімназії як рівноправних суб’єктів; створення позитивного психолого-педагогічного клімату.

Загальний висновок

Тема дослідно-експериментальної роботи «Технологічне забезпечення індивідуалізації навчання учнів в умовах гімназії» є актуальною і практично значущою для вирішення проблеми первинної індивідуалізації навчання школярів, спрямованої на максимальне розкриття і розвиток індивідуально-психологічного потенціалу учнів як суб’єктів навчальної діяльності та особистісного розвитку.