Технологічне забезпечення індивідуалізації навчання учнів в умовах гімназії

Експериментальна база: гімназія № 136.

Термін проведення експерименту: 2012-2015 рр.

Науковий керівник: О.В.Князева, кандидат педагогічних наук, учитель вищої категорії, вчитель-методист гімназії №136 м. Києва

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Сучасність потребує, щоб випускник школи був не просто носієм знань і певної системи виховання, а й особистістю, яка готова ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях, змінювати професію впродовж життя, займатися самоосвітою, глибоко розуміти єдність розвитку людства й природи планети, максимально реалізувати свої здібності.

Однак, у сучасних школах України залишаються поширеними і домінуючими традиційні методи організації навчально-виховного процесу: для щоденних занять передбачено певний розклад, навчальна інформація поділена на окремі фрагменти, які подаються в межах певного часу без урахування інтересів та особистісних можливостей учнів. Продовжують загострюватися протиріччя соціального, економічного, соціально-педагогічного і психолого-педагогічного характеру. Це проявляється у зростанні здоров’явитратності навчання і перевантаженні школярів несуттєвою інформацією, у низькій функціональній грамотності учнів, слабкому рівні загальних навчальних та інших життєво важливих умінь, у незадовільному володінні іноземними мовами і комп’ютером тощо. Не сповна усвідомлена суспільством соціальна потреба індивідуалізації навчання, не осмислені умови, в яких можлива реалізація педагогічного потенціалу задля виконання вимог освітньої політики держави.

Гімназія №136 м. Києва – навчальний заклад академічного рівня з поглибленим вивченням англійської мови та предметів інваріантної складової (серед яких математика, українська мова та література, друга та третя іноземні мови) – за роки свого більш ніж 20-річного існування накопичила чималий досвід із впровадження сучасних інноваційних технологій: використання інтеракцій, рівневої диференціації, індивідуального підходу до розвитку особистості учня, організації занять для старшокласників за індивідуальним навчальним планом, ведення спецкурсів, курсів за вибором розвиваючого характеру, клубів за інтересами (таких як «Основи критичного мислення», «Клуб розвитку інтелектуальної творчості» тощо). Однак, потрапляючи в атмосферу великих можливостей, учні, вчителі і батьки не завжди використовують їх ефективно з урахуванням потреб, інтересів та здібностей дитини.

Актуальність дослідження посилюється ще й тим, що реалізація сучасних педагогічних технологій потребує засобів (інструментів) своєї реалізації, які можливо використати для відтворення технології на новому місці.

Спираючись на основні концептуальні позиції технології використання творчих завдань кандидата педагогічних наук, учителя гімназії О.В.Князевої, які впроваджені у роботу 43 навчальних закладів міста Києва та успішно захищені як дисертаційне дослідження, наголосимо, що розв’язання вищеназваної проблеми перебуває у площині технологізації процесу індивідуалізації навчання як умови забезпечення самовизначення учнів через максимально повне використання можливостей гімназії.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес у 5-7 класах гімназії.

Предмет експериментально-дослідної роботи: технологічне забезпечення індивідуалізації навчання учнів 5-7 класів в умовах гімназії.

Мета експериментально-дослідної роботи: забезпечити процес індивідуалізації навчання учнів 5-7 класів шляхом використання можливостей гімназії через створення технологічних засобів (інструментів) за педагогічною технологією О.В.Князевої.

Основні завдання дослідження:

  • здійснити аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми, ознайомитися з положеннями технології використання творчих завдань О.В.Князевої;
  • проаналізувати можливості гімназії (інтелектуальні, організаційні, методичні, матеріальні тощо) щодо створення умов для індивідуалізації навчання учнів 5-7 класів;
  • створити науково-методичну раду експериментального дослідження (проекту «Перспектива») для розробки універсальних і специфічних вимог технологічного підходу до різних шкільних предметів;
  • розробити засоби (інструменти) технологізації навчально-виховного процесу з різних шкільних предметів шляхом індивідуальної методичної роботи з кожним учителем;
  • забезпечити роботу постійнодіючого методичного семінару для учасників проекту на базі науково-методичної ради проекту;
  • упровадити технологічні засоби (інструменти) у практику роботи класу «Перспектива» у рамках експериментального дослідження гімназії №136 м. Києва;
  • проаналізувати ефективність упровадження проекту «Перспектива» й виробити рекомендації щодо його вдосконалення;
    поширити досвід інноваційного дослідження (проекту «Перспектива») шляхом проведення семінарів, зустрічей з учителями, створення методичної літератури.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що технологічне забезпечення процесу індивідуалізації навчання у 5-7 класах сприятиме комфортній адаптації школярів до умов гімназії (на основі єдності педагогічних вимог), підвищенню ефективності навчання гімназистів (на основі їх творчого розвитку, збільшення частки самостійності у навчанні та посилення мотивації до навчання), якомога повнішій самореалізації особистості учня відповідно до його уподобань і здібностей.

Основні ідеї і механізм реалізації дослідно-експериментальної роботи. Сучасні інноваційні педагогічні технології передбачають психолого-педагогічну допомогу дитині у становленні її особистості, життєвому самовизначенні та спрямовані на творчий розвиток учнів, збільшення практичної складової навчальної діяльності, широке використання можливостей ІТ. Це дозволяє змоделювати процес індивідуалізації навчання у 5-7 класах гімназії, який сприятиме:

Основні ідеї Технологічне забезпечення процесу реалізації основних ідей проекту
Індивідуалізація навчання учнів на основі технології забезпечення єдності педагогічних вимог в організації навчальної діяльності учнів даного класу Визначення уподобань, особливостей дитини та урахування їх при виборі технологій, форм, методів, прийомів навчання та виховання

Визначення «точки відліку» навчальних знань, умінь, навичок, досвіду, рівня самостійності учнів класу «Перспектива»

Вивчення та аналіз динаміки рівня навченості, самостійності, особистісного розвитку та соціалізації, сформованості загальних та предметних компетентностей учнів 5-7 класів

Визначення рівня адаптації учнів 5 класів

Вимірювання рівня комфортності (за показником зниження шкільної тривожності) та її динаміки за рахунок реалізації єдиних вимог до організації навчальної діяльності учнів 5-7 класів

Вивчення рівня мотивації учнів 5-7 класів до навчання

З’ясування ефективності застосування вчителем технологічних засобів та інструментів процесу індивідуалізації навчання в освітній діяльності учнів 5-7 класів

Визначення рівня продуктивності уроків учителів – учасників проекту при умові використання індивідуалізації навчання з тьюторським супроводом, активних і інтерактивних методів, ІТ – технологій, міжпредметних зв’язків тощо

Співпраця з батьками, учасниками навчально-виховного процесу, задля забезпечення успішного навчання, розвитку та збереження здоров’я дитини Вивчення рівня впливу взаємозв’язку батьків учнів класу «Перспектива», з одного боку, та вчителів – предметників, класного керівника, куратора проекту, з іншого боку, на результативність досягнень учнів класу

Визначення впливу активної участі батьків в організації життєдіяльності колективу учнів класу на результативність досягнень дитини

З’ясування ефективності використання ІТ-можливостей (електронна пошта, сайт Ноосфера, сайт проекту «Перспектива», соціальна мережа Щоденник.ua тощо) задля організації зворотного зв’язку з батьками

Визначення рівня комфортності \ тривожності батьків та її динаміка як результату реалізації єдиних вимог до організації навчальної діяльності учнів 5-7 класів

Використання здоров’язберігаючих та часозберігаючих технологій в організації освітнього процесу. Вивчення динаміки зниження здоров’явитратності уроку і підвищення загальної ефективності освітнього процесу за умов особистісно-орієнтованого управління навчальним процесом та використання досягнень сучасної дидактики, психології, валеології, тайм-менеджменту, інших здоров’язберігаючих технологій.

Визначення рівня ефективності системи виховної роботи класу «Перспектива» та позаурочної розвивальної діяльності учнів  (додаткова освіта), організації роботи класу в канікулярний час (оздоровчі лінгвістичні табори, літні школи тощо) за умови дотримання принципу природовідповідності, успішності, єдності школи та родини у вихованні, навчанні,  розвитку

Вивчення ефективності застосування технологій тайм-менеджменту як часозберігаючих в організації освітнього процесу

З’ясування рівня засвоєння вчителями, учнями, батьками валеологічних знань і вмінь в обсязі, необхідному для реального зниження здоров’явитратності освітнього процесу; сформуваності потреби у здоровому способі життя і підтримці адекватної фізичної форми

Системний моніторинг стану здоров’я учнів (фізичного, морального, психологічного) класу, визначення показників, що впливають на рівень здоров’явитратності навчально-виховного процесу, та їх динаміки

Технологічність процесу впровадження експерименту виявляється в його:

  • системності (єдність горизонтального шляху – навчання протягом одного року, і вертикального – навчання протягом 5-7 класу);
  • етапності з урахуванням діагностичної мети і можливості виміряти результати відповідно до неї;
  • відтворюваності за рахунок розробки і впровадження засобів (інструментів) технології.

Процес формування творчих умінь і якостей особистості учня є також етапним та впроваджується через роботу учнів з рівневими творчими завданнями, підлягає вимірюванню і оцінюванню за 12 бальною системою.

Рівень навчальних досягнень корелює із рівнем самостійності учнів у навчанні, який, у свою чергу, також підлягає контролю і вимірюванню.

Реалізація мотиваційної складової здійснюється з урахуванням інтересів учнів, створення, дотримання єдності педагогічних вимог вчителями різних предметів, системи зворотного зв’язку із батьками, індивідуальних творчих проектів учнів, включаючи портфоліо, створення позитивного психолого-педагогічного клімату та використання здоров’язберігаючих технологій.

12-бальна система оцінювання надає можливість використовувати показник рівнів навчальних досягнень учнів, і як кількісний – відповідні бали, і як якісний – відповідний перелік умінь і особистісних якостей учнів, які необхідні для досягнення певного рівня.

Критеріями ефективності експериментального дослідження (проекту «Перспектива») є: підвищення ефективності навчання (за показником кількості балів, що відповідають рівням навчальних досягнень учнів), збільшення частки самостійності учнів у навчанні (за показником переліку умінь і особистісних якостей відповідних певному рівню навчальних досягнень), наявність сприятливого психолого-педагогічного клімату (за показником рівня шкільної тривожності).

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи:

  • створення вчителями проекту «Перспектива» технологічного забезпечення (авторських програм, курсів, робочих зошитів тощо) індивідуалізації навчання учнів основної школи;
  • створення постійно-діючої педагогічної майстерні на базі експериментального майданчика проекту «Перспектива» для роботи з майбутніми педагогами і проведення фахових семінарів для педагогів країни;
  • досягнення результатів відповідно загальної мети і конкретних цілей проекту:створення технологічних засобів (інструментів) з шкільних предметів, заявлених в експерименті; побудова індивідуальної траєкторії навчання для гімназистів; підвищення рівнів їх навчальних досягнень та самостійності у навчанні; залучення батьків до навчально-виховного процесу гімназії як рівноправних суб’єктів; створення позитивного психолого-педагогічного клімату.

Загальний висновок

Тема дослідно-експериментальної роботи «Технологічне забезпечення індивідуалізації навчання учнів в умовах гімназії» є актуальною і практично значущою для вирішення проблеми первинної індивідуалізації навчання школярів, спрямованої на максимальне розкриття і розвиток індивідуально-психологічного потенціалу учнів як суб’єктів навчальної діяльності та особистісного розвитку.

Leave a Reply