Категорія: Експерименти

Експериментальна база: СЗШ № 238, СЗШ № 90, СЗШ № 147, СЗШ №221, СЗШ № 250, СЗШ № 251 ім. Хо Ші Міна, СЗШ № 152, СЗШ № 213, СШ № 30, ПШ № 312, гімназія № 261, СЗШ № 248, СШ № 202, ліцей «Еко» № 198, СЗШ № 286, СЗШ № 160, СШ № 110 ім. К. Гапоненка з поглибленим вивченням французької мови, СЗШ № 111 ім. С. А. Ковпака, СЗШ № 201, СЗШ № 275, СШ № 31, СЗШ № 99, СНВК «Лілея», СШ № 194 «Перспектива».

Термін проведення експерименту:2009 – 2014 рр. (СЗШ № 238, СЗШ № 90,  СЗШ № 147,   СЗШ № 221,  СЗШ № 250, СЗШ № 251 ім. Хо Ші Міна, СЗШ № 152, СЗШ № 213, СШ № 307, ПШ № 312, гімназія № 261, СЗШ № 248, СШ № 202; 2010-2014 рр. (ліцей «Еко» № 198, СЗШ№ 286, СЗШ № 160, СШ № 110 ім. К. Гапоненка  з  поглибленим вивченням французької мови, СЗШ № 111 ім. С.А. Ковпака);

2009 – 2015 рр. (СЗШ № 201); 2011 – 2015 рр. (СШ № 31, СНВК «Лілея», СШ № 194 «Перспектива»); 2011 – 2016 рр. (СЗШ №275, СЗШ №99)

Науковий керівник: Пушкарьова Т.О., заступник директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, кандидат педагогічних наук.

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Пріоритетним завданням на сучасному етапі функціонування освіти визнано створення умов для розвитку і самореалізації особистості кожного учня, формування покоління, здатного навчатися протягом усього життя.

Позитивні здобутки і практичний досвід діяльності найбільш розвинених країн світу в галузі науки, виробництва, розвитку нових технологій свідчать про необхідність створення сприятливих умов для розвитку обдарованих дітей. Перед сучасною школою окреслено низку завдань, пов’язаних із максимальним розкриттям і розвитком потенціалу кожної особистості, формуванням у неї прагнення до постійного самовдосконалення, самовизначення і самореалізації. Зважаючи на це, актуалізується проблема розробки й упровадження розвивальних освітніх програм, пошук нових педагогічних технологій, формування такого освітнього середовища, яке дало б змогу кожній особистості не тільки повноцінно виявити свої здібності і нахили, а й спонукало б до власного саморозвитку.

Нині інтенсивно розвиваються процеси активізації науково-педагогічної ініціативи і творчості на засадах гуманізації, інтеграції та екологізації, діяльнісного підходу, гармонійного поєднання загальнолюдських духовних цінностей із національним характером освіти. Результатами такої творчості стають нові концепції, освітні моделі, технології і методи навчання й виховання, програми, підручники, посібники. Однією з таких актуальних і своєчасних педагогічних технологій є програма розвитку дітей «Росток», що реалізується з урахуванням наступних принципів:

• гуманізації та особистісного підходу, що ставить необхідність бачити неповторну унікальну особистість у кожній дитині і кожній дорослій людині, залученій до освітнього процесу, постійно розкривати і підкреслювати її досягнення в цьому процесі, шляхетність почуттів і знахідок розуму. Важливо, щоб кожен не тільки відчував особистістю себе, але й поважав іншу особистість, її індивідуальність і неповторність;
• системності в освіті, який забезпечує безперервне, постійне, системне застосування нових підходів до навчання і виховання, які ґрунтуються на сучасній теоретико-методологічній базі;
• екологізації освіти, який виражає необхідність побудови такого змісту освіти, який дозволив би формувати розуміння взаємозв’язків процесів і явищ у природі, її об’єктивної й універсальної цінності, місця людини в природі, як її невід’ємної частини, необхідності дбайливого ставлення до природи, її охорони і збереження;
• єдності національного і загальнолюдського в освіті дає змогу запобігти як космополітичним, так і націоналістичним збоченням у навчанні і вихованні особистості;
• пріоритету розвивального навчання і виховання враховуючи безпосередній і безумовний вплив навчання і виховання на розвиток дитини, формування у неї нових здібностей, стверджує перевагу діяльнісної парадигми освіти над знаннєвою. Знання, які закладаються в зміст освіти, не мета, а засіб навчання діяльності, розвитку особистості, її сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій, уваги, уяви, специфічних творчих здібностей та інших якостей;
• пріоритету творчої діяльності передбачає створення таких методик і технологій навчання, навчальних посібників і підручників, які побудовані на діяльнісному, творчому підходах до навчання, активізують пошукову активність і створюють максимальні умови для творчої діяльності учнів;
• додатковості потребує, щоб зміст, методи і технології навчання і виховання, а також навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу, ідейно, змістовно і методично становили єдиний навчально-виховний комплекс, який поєднує гуманітарний, природничий, екологічний, технічний, художньо-естетичний аспекти сприйняття навколишнього світу;
• інтеграції відображає глибокий взаємозв’язок фізичних, психічних, моральних і духовних аспектів розвитку особистості і передбачає реалізацію багаторівневої інтеграції змісту, методів і технологій освіти за комплексною програмою розвитку дітей у науково-педагогічному проекті «Росток».

Реалізувати вищеозначені принципи повною мірою в межах конкретної педагогічної ініціативи – складне завдання. Однак у процесі розробки науково-педагогічного проекту «Росток» вони стали для науковців і практиків основними орієнтирами, які вказують на ефективні шляхи вирішення завдань цього педагогічного експерименту.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає у мінімізації пригнічення окремих здібностей дитини, забезпеченні комплексного розвитку її природних здібностей, допомозі пізнати себе.

Основою науково-педагогічного проекту «Росток» став інтегративно-діяльнісний підхід. Його сутність у системній організації навчально-виховного процесу на засадах організації науково обґрунтованої структури діяльності в межах кожного навчального предмету, яка виступає системоутворювальним фактором. Таким чином навчальні предмети інтегруються в єдину пізнавальну систему, яка дозволяє формувати в учнів цілісне уявлення про навколишній світ через пошуково-практичну діяльність.

Отже, реалізація проекту «Росток» здійснюється за такими основними напрямами:

• інтеграція знань учнів у процесі вивчення інтегрованих курсів початкової і середньої школи;
• наступність навчання під час переходу з дошкільного закладу до початкової школи і від початкової до середньої школи на основі інтеграції змісту навчання;
• виховання екологічної культури школярів на засадах інтегрованого підходу до навчальної діяльності;
• інтегрований підхід до формування здорового способу життя учнів;
• естетичне виховання дітей на основі інтеграції предметів художньо-естетичного, гуманітарного і природничо-математичного циклів у початковій і середній школі;
• профорієнтація учнів на основі комплексної діагностики їхнього розвитку в умовах профільного навчання;
• особистісно орієнтований підхід до формування творчої індивідуальності вчителя.

Мета експериментально-дослідної роботи: створити необхідні соціальні, психологічні, педагогічні умови для всебічного розвитку творчого потенціалу учнів, на основі гуманізації, інтеграції, екологізації змісту освіти; виховувати духовну культуру особистості у процесі формування цілісної картини світу й уявлення про місце людини в ньому як невід’ємної частини природи; вироблення загальнолюдських цінностей у гармонії з національним самоусвідомленням, розвитку творчих здібностей відповідно до вікових особливостей.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• виявлення й обґрунтування педагогічних умов підвищення рівня фізичного, психічного, духовного розвитку учнів у системі початкової, базової і повної середньої освіти;
• виявлення й обґрунтування структури і видів навчальної діяльності, які ефективно впливають на підвищення рівня фізичного, психічного, духовного розвитку учнів;
• дослідження і формулювання теоретико-методологічних засад інтегрованого й діяльнісного підходів до побудови змісту, методів і технологій навчання і виховання учнів загальноосвітнього навчального закладу;
• розробка змісту, методів, технологій навчання і виховання на засадах їх гуманізації та екологізації з урахуванням інтегрованого та діяльнісного підходів;
• реалізація змісту, методів і технологій в сучасному навчально-методичному забезпеченні педагогічного процесу загальноосвітнього навчального закладу;
• розробка технології підвищення професійної компетентності вчителя в процесі реалізації проекту «Росток».

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес, побудований на засадах інтегративно-діяльнісного підходів до організації навчання і виховання учнів початкових класів у межах науково-педагогічного проекту «Росток».

Предмет експериментально-дослідної роботи: процес формування загальнонавчальних компетентностей учнів на принципах гуманізації і особистісного підходу до навчання й виховання в рамках проекту «Росток»

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи. Навчальна діяльність дитини за проектом «Росток» будується від абстрактного до конкретного, від загального до часткового. Діяльнісний підхід, що покладено в основу програми, дає змогу організувати навчально-виховний процес на основі використання різновидів творчої діяльності учнів у межах кожного навчального предмета, які інтегруються в цілісну систему, де використано напрями розвивальної роботи. Учні отримують необхідні знання на основі використання різноманітних способів активізації сприйняття об’єктів і явищ навколишнього світу: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації та інші види розумової діяльності. Варіативності мислення сприяють спеціально розроблені вправи і завдання на розвиток уяви та літературної творчості: складання невеликих за розміром казок і оповідань про навколишній світ, поетичні й інші вправи з розвитку мовлення, вправи з моделювання, конструювання об’єктів і явищ навколишнього світу, вправи і завдання на оволодіння навчальними вміннями.

Дослідно-експериментальна робота за темою: «Вплив інтегративно-діяльнісного підходу на формування та розвиток інтелектуальних здібностей особистості за науково-педагогічним проектом «Росток» здійснюється на базі СЗШ № 250, СЗШ № 251 ім. Хо Ші Міна, СЗШ № 152, СЗШ №221.

У ході експерименту передбачається дослідити та науково обґрунтувати необхідні соціальні, психологічні й педагогічні умови для розвитку інтелектуальних здібностей дитини; розробити комплекс діагностичного інструментарію щодо інтелектуальних здібностей учнів; дослідити динаміку розвитку основних здібностей, відповідних віку учня, здійснити апробацію педагогічних технологій, пов’язаних із використанням програм та підручників, розроблених за проектом, створити інформаційну базу даних щодо рівня інтелектуальних здібностей учнів, які навчаються за проектом.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у розробці моделі діагностики розвитку інтелектуальної особистості, розробці дидактичного матеріалу з теми дослідження, підвищенні професійної майстерності вчителів школи, активізації їхньої творчо-пошукової діяльності, узагальненні педагогічного досвіду.

Дослідно-експериментальна робота за темою: «Розвиток творчих здібностей особистості на основі впровадження принципів науково-педагогічного проекту «Росток» здійснюється на базі СЗШ № 248.

Одним із напрямів роботи, над яким працює колектив є виявлення організаційних, психолого-педагогічних умов формування знань, умінь і комплексного розвитку учнів під час впровадження технології розвивального навчання. Планами експериментальної діяльності передбачено апробацію педагогічних прийомів і методів, спрямованих на реалізацію технології розвивального навчання, дослідження динаміки розвитку творчих здібностей учнів, відповідних їх віку і створення базу даних щодо показників рівнів сформованості природничо-математичних компетентностей учнів початкових класів, що навчаються за науково-педагогічним проектом «Росток».

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у проведенні експериментальної перевірки ефективності розвивального навчання в умовах впровадження науково-педагогічного проекту «Росток», організовано роботу педагогічного колективу навчального закладу як цілісної системи, в організації допомоги учням у пізнанні себе, своїх здібностей, нахилів, інтересів при реалізації своїх можливостей у навчально-виховному процесі. Планується також підготувати методичні рекомендації, розробити дидактичний матеріал із проблеми «Система розвивального навчання з напрямком на розвиток творчих здібностей особистості на основі впровадження принципів науково-педагогічного проекту «Росток», здійснити узагальнення й розповсюдження досвіду роботи з реалізації технології розвивального навчання за Комплексною програмою розвитку дітей «Росток».

Дослідно-експериментальна робота за темою: «Реалізація технології особистісно орієнтованого навчання за науково-педагогічним проектом «Росток» здійснюється на базі у ПШ № 312. За час проведення експерименту адміністрацією школи створено педагогічні та психологічні умови для забезпечення успішного проведення експерименту, що пов’язано з організацією та проведенням психолого-педагогічної комплексної діагностики учнівського колективу.

Педагогами, які працюють у проекті, передбачається дослідити когнітивні особливості дитини, що впливають на розуміння та інтерпретацію життєвого досвіду дітьми молодшого шкільного віку; дослідити емоційні й поведінкові особливості дитини; розробити й апробувати програму індивідуальної й групової психокорекційної роботи, спрямованої на подолання негативних факторів, що впливають на розуміння та інтерпретацію життєвого досвіду дітьми молодшого шкільного віку; створити у школі умови для розвитку індивідуально-психологічних якостей особистості, які впливають на розуміння особистого досвіду дітьми молодшого шкільного віку.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у створенні сприятливих умов для самопізнання учнів, виявлення рівня їх здібностей, інтересів, реалізації їхніх можливостей у навчально-виховному процесі; виявленні індивідуально-психологічних якостей учнів, які впливають на усвідомлення власного досвіду; підготовці авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, дидактичних матеріалів із проблеми «Розвиток індивідуально-психологічних якостей особистості як необхідна умова розуміння та інтерпретації життєвого досвіду дітьми молодшого шкільного віку»; впровадженні у практику програми індивідуальної групової психокорекційної роботи, спрямованої на подолання негативних факторів, що впливають на розуміння та інтерпретацію особистісного досвіду дітьми молодшого шкільного віку; впровадження в практику системи роботи психолога, яка спрямована на саморозвиток дитини при залученні соціальних інститутів (сім’я, школа); узагальнення та розповсюдження досвіду роботи школи за проблемою.

Дослідно-експериментальна робота за темою «Використання ейдетичних методів навчання для розкриття та розвитку обдарованості учня на основі реалізації принципів науково-педагогічного проекту «Росток» здійснюється на базі СЗШ № 238.

У ході експерименту передбачається дослідити динаміку розвитку основних здібностей учнів, запровадити методи і принципи навчання на основі практичної ейдетики, виявити позитивний вплив використання ейдетичних методів навчання на розкриття та розвиток здібностей учнів, апробувати педагогічні технології за науково-педагогічним проектом «Росток», створити інформаційну базу даних щодо здібностей учнів, що навчаються за проектом.

Очікувані результати науково-дослідницької та експериментальної роботи полягають у розробці моделі діагностики розвитку обдарованості дитини, запровадженні методів і принципів викладання на основі практичної ейдетики та виявленні обдарованих дітей, розробці організаційно-педагогічних рекомендацій до навчання учнів на основі принципів ейдетики, створенні моделі «Система роботи з учнями у школі на основі комбінування ейдетичних методів із навчальним матеріалом як розкриття і розвиток обдарованості дитини на основі реалізації принципів науково-педагогічного проекту «Росток».

Дослідно-експериментальна робота за темою: «Вплив інтегративно-діяльнісного підходу на формування та розвиток природничо-математичних здібностей учнів за науково-педагогічним проектом «Росток» здійснюється на базі СЗШ № 213. Дослідження знаходиться на діагностично-концептуальному етапі.

За звітний період представниками адміністрації школи проведено настановчий семінар для педагогічного колективу з метою ознайомлення з механізмом упровадження експериментально-дослідної програми психологом школи, продіагностовано педагогічний колектив щодо участі в дослідно-експериментальній роботі; розроблено психодіагностики соціального, духовного, інтелектуального розвитку учня в експериментальних класах; індивідуальні картки учнів; анкети, діагностичні методики, тести й методики їхнього упровадження; створено моделі впровадження інтегративно-діяльнісного підходу до вивчення природничо-математичних дисциплін.

Колективом передбачається розробити методи підвищення рівня розвитку учнів через організацію їх активної творчої діяльності, здійснити апробацію педагогічних технологій, пов’язаних із використанням програм і підручників, розроблених за проектом «Росток».

Очікувані результати: модель діагностики розвитку математично-природничих здібностей учнів, організаційно-педагогічні рекомендації щодо навчання учнів на основі інтегративно-діяльнісного підходу, створення моделі «Система роботи з дітьми щодо формування математично-природничих здібностей на основі інтегративно-діяльносного підходу», узагальнення педагогічного досвіду шляхом проведення семінарів і конференцій.

Дослідно-експериментальна робота на тему: «Розроблення моделі впровадження інтегративно-діяльнісного підходу до вивчення природничо-математичних дисциплін за науково-педагогічним проектом «Росток» здійснюється на базі СШ № 202.

У ході експериментально-дослідної роботи педагогами, які працюють у проекті передбачається розробити модель інтегративно-діяльнісного підходу до вивчення природничо-математичних дисциплін, розробити механізми її впровадження, апробувати авторські навчальні програми і посібники, створити систему контролю та оцінки діяльності учнів, залучених до експерименту, розширити практику застосування індивідуальних і групових форм навчання.

За час роботи адміністрацією школи проведено установчий теоретико-методичний семінар для педагогічного колективу з метою ознайомлення з особливостями впровадження теми експериментальної роботи і підвищення рівня професійної компетентності вчителів; проведено комплексну діагностику психологічної готовності педагогічного колективу до участі в дослідно-експериментальній роботі; розроблено модель конкурентно-спроможного вчителя; розроблено концепцію роботи за проектом «Розроблення моделі впровадження інтегративно-діяльнісного підходу до вивчення природничо-математичних дисциплін за науково – педагогічним проектом «Росток».

Дослідно-експериментальна робота за темою: «Вплив інтегративно-діяльнісного підходу на виявлення та розвиток обдарованості дитини за науково-педагогічним проектом «Росток» здійснюється на базі СЗШ № 147.

За час роботи психологом школи проведено обстеження індивідуально-психологічних особистостей вчителів із метою проведення психологом індивідуальних консультацій і корекційної роботи для забезпечення більш ефективної взаємодії з учнями; проведено анкетування мотиваційної спрямованості вчителів щодо роботи в експериментальних класах; розроблено сучасні моделі уроків на основі інтегративно-діяльнісного підходу.

Проведено низку заходів щодо моніторингу та контролю процесу навчання в класах, які працюють за програмою «Росток»: моніторинг по визначенню рівня психоемоційного комфорту учнів, психодіагностику інтелектуальних здібностей учнів; проводиться моніторинг рівня якості знань, умінь, навичок учнів за тематичним, семестровим, річним оцінюванням та зрізами знань з предметів які вивчаються за програмою «Росток».

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у розробці моделі діагностики розвитку обдарованості учнів, запровадженні різних видів контролю щодо процесу розвитку обдарованості, підготовці дидактичних матеріалів із різних навчальних предметів відповідно до теми експериментального дослідження, підвищенні рівня професійної майстерності вчителів школи через проведення низки семінарів, тренінгів, круглих столів.

Дослідно-екпериментальна робота за темою: «Розвиток інтелектуальної складової особистості учня початкової школи на засадах інтегративно-діяльнісного підходу за науково-педагогічним проектом «Росток» здійснюється на базі гімназії № 261.

За час проведення експерименту здійснено підвищення професійного рівня вчителів, які працюють за проектом, шляхом проведення семінарів і круглих столів за темою дослідження. Відпрацьовано діагностичні методики, принципи їхнього аналізу, розроблено анкети, тести, щодо визначення інтелектуальної складової учнів гімназії, які навчаються за проектом «Росток». Розпочато апробацію навчально-методичних комплектів щодо забезпечення викладання курсів з математики, «Навколишній світ»; розроблено та впроваджено «Індивідуальну психолого-педагогічну картку учня», організовано моніторинг впливу інтегративно-діяльнісного підходу на навчання учнів та на розвиток інтелекту.

Педагогами, які працюють у проекті передбачається розробити програму організації навчально-виховного процесу гімназії на основі інтегративно-діяльнісного підходу, розробити комплекс методичного інструментарію щодо моніторингу рівня сформованості інтелектуальної сфери учнів, вивчити динаміку оволодіння інтелектуальними здібностями.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у створенні моделі інтелектуальної дитини, діагностики розвитку інтелектуальності учнів, укладанні організаційно-педагогічних рекомендацій щодо навчання учнів на основі інтегративно-діяльнісного підходу, міні-посібників із розробками уроків на основі інтегративно-діяльнісного підходу, виробленні високого рівня психолого-педагогічної компетентності вчителів щодо роботи з творчою особистістю шляхом проведення циклу психолого-педагогічних семінарів, тренінгів, поширення набутого досвіду серед освітян столиці.

Дослідно-експериментальна робота за темою: «Формування загальнонавчальних компетентностей учнів на засадах інтегративно-діяльнісного підходу за науково-педагогічним проектом «Росток» відбувається на базі СЗШ № 275.

За час роботи над темою педагогами вивчено вітчизняний і зарубіжний досвід з проблем дослідження; здійснено підбір і вивчення діагностичних методик комплексного аналізу навчально-виховного процесу; здійснено апробацію навчально-методичного та діагностичного забезпечення науково-дослідної роботи. Підвищено рівень професійної компетентності вчителів, які працюють за проектом через проведення семінарів і методичних об’єднань.

Передбачається розробити комплекс методичного інструментарію щодо моніторингу рівня сформованості загальнонавчальних компетентностей учнів; провести моніторинг рівня загальнонавчальних компетентностей учнів, навчання і виховання яких здійснюється на засадах інтегративно-діяльнісного підходу.

Очікувані результати науково-дослідницької та експериментальної роботи полягають у розробці навчально-виховної системи, спрямованої на формування загальнонавчальних компетентностей учнів; підготовці посібників, методичних рекомендацій, дидактичних матеріалів із проблеми «Формування загальнонавчальних компетентностей учнів на засадах інтегративно-діяльнісного підходу за науково-педагогічним проектом «Росток»; підвищенні професійної майстерності вчителів, активізації їхньої творчо-пошукової діяльності; узагальненні й розповсюдженні досвіду роботи з питань формування загальнонавчальних компетентностей учнів на засадах інтегративно-діяльнісного підходу за науково-педагогічним проектом «Росток».

Дослідно-екпериментальна робота за темою: «Організаційно-педагогічні умови розвитку обдарованості учнів на інтегративно-діяльнісній основі у системі природничо-математичної освіти за науково-педагогічним проектом «Росток» здійснюється на базі СШ №194 «Перспектива».

За час роботи у проекті педагогами, які беруть участь в експерименті, розроблено інноваційну модель освітнього середовища для розвитку обдарованості учнів у системі природничо-математичної освіти за науково-педагогічним проектом «Росток»; визначено критерії й методи оцінювання експериментальної моделі освітнього середовища; розроблено механізм моніторингу динаміки розвитку навчальних досягнень учнів, їхніх інтелектуальних і творчих здібностей, рівня сформованості позитивної навчальної мотивації.

Психологом школи розроблено діагностичний інструментарій для відстеження результатів педагогічного експерименту, проведено вхідну діагностику інтелектуальних характеристик та особистісних якостей учнів, а також діагностику професійної компетентності вчителів за темою дослідження.

Передбачається здійснити розробку дидактичного матеріалу та програмно-педагогічного забезпечення уроків і позаурочних заходів з предметів природничо-математичного циклу; через систему моніторингу дослідити вплив інтегративно-діяльнісного навчання на мотиваційну складову навчально-виховного процесу, динаміку навчальних досягнень учнів, розвитку їх інтелектуальних і творчих здібностей, сформованість пізнавальної складової ключових компетентностей.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у розробці моделі освітнього середовища для розвитку інтелектуальної і творчої обдарованості в системі природничо-математичної освіти на інтегративно-діяльнісній основі, розробці організаційно-педагогічних і методичних рекомендацій щодо впровадження освітньої моделі розвитку, розробці навчально-виховної системи, спрямованої на формування інтелектуальних і творчих обдарувань в системі природничо-математичної освіти, розробці дидактичного матеріалу до уроків природничо-математичного циклу за проектом «Росток», створення програмно-педагогічного забезпечення уроків природничо-математичного циклу за проектом, формування психолого-педагогічної компетентності вчителя щодо роботи з учнями в умовах навчального середовища для розвитку інтелектуальної і творчої обдарованості шляхом проведення циклу психолого-педагогічних семінарів, тренінгів, поширення досвіду серед освітян столиці.

Дослідно-екпериментальна робота за темою: «Вплив інтегративно-діяльнісного підходу на формування та розвиток обдарованості дитини на основі реалізації принципів науково-педагогічного проекту «Росток» здійснюється на базі СЗШ № 90.

За час роботи над темою створено необхідні соціальні, психологічні та педагогічні умови для всебічного розвитку обдарованості дитини, проведено діагностику множинних здібностей учнів, розроблено й упроваджено в роботу «Індивідуальну психолого-педагогічну картку учня», організовано моніторинг впливу інтегративно-діяльнісного підходу на розвиток обдарованості. Внесено корективи, доповнення до системи виявлення та розвитку обдарованості дітей.

У ході експерименту планується розробити модель діагностики розвитку обдарованості учнів, запровадити різні види контролю щодо процесу розвитку обдарованості, підготувати дидактичні матеріали з різних навчальних предметів відповідно до теми експериментального дослідження.

Дослідно-екпериментальна робота за темою: «Викладання природничо-математичних дисциплін на основі інтегративно-діяльнісного підходу за науково-педагогічним проектом «Росток» здійснюється на базі СЗШ № 160

З метою реалізації проекту було поставлено такі завдання: теоретично обґрунтувати створення необхідних умов для всебічного розвитку учнів, які навчаються за науково-педагогічним проектом «Росток»; здійснити апробацію педагогічних технологій щодо використання програм і підручників за науково-педагогічним проектом «Росток»; розробити комплекс методичного інструментарію діагностики здібностей учнів; провести моніторинг динаміки розвитку учнів, які навчаються на засадах інтегративно-діяльнісного підходу, створити базу даних щодо їх здібностей та обдарувань; дослідити ефективність впливу програми «Росток» на рівень розвитку учнів.

За час роботи за темою дослідження психологом школи розроблено комплекс діагностичних методик і матеріалів з метою відстеження результатів педагогічного експерименту. Проведено діагностику розумових здібностей учнів, розроблено й упроваджено в роботу «Індивідуальну психолого-педагогічну картку учня», організовано моніторинг впливу інтегративно-діяльнісного підходу до навчання учнів. Розпочато апробацію навчально-методичних комплектів щодо забезпечення викладання курсів математики та інтегрованого курсу «Навколишній світ» у 5-6 класах. Розроблено й упроваджено в практику роботи інноваційні технології особистісно орієнтованого навчання і виховання, спрямовані на розвиток особистості.

Очікувані результати науково-дослідницької та експериментальної роботи полягають в організації моніторингу досягнень учнів за проектом «Росток», підвищенні результативності навчально-виховного процесу.

Дослідно-екпериментальна робота за темою: «Формування особистості учня здатного до самореалізації на основі впровадження принципів науково – педагогічного проекту «Росток» проводиться на базі СЗШ № 111.

Основним завданнями, які ставив перед собою педагогічний колектив були: розробити освітню модель самоорганізації, самонавчання і саморозвитку учнів; розробити організаційно-педагогічні рекомендації щодо навчання учнів на основі інтегративно-діяльнісного підходу, здійснити апробацію педагогічних технологій щодо використання програм і підручників за науково-педагогічним проектом «Росток», сформувати в учнів уміння до самоорганізації, саморозвитку, самовдосконалення, самостійно накопичувати нові знання й уміння, дослідити ефективність впливу програми «Росток» на рівень розвитку учнів.

Очікувані результати науково-дослідницької та експериментальної роботи полягають в організації моніторингу досягнень учнів за проектом «Росток», розробці організаційно-педагогічних рекомендацій щодо навчання учнів на основі інтегративно-діяльнісного підходу, поширенні набутого досвіду серед освітян столиці.

Дослідно-екпериментальна робота за темою: «Психолого-педагогічні та методичні основи побудови навчання як цілісного творчого процесу на основі принципів науково – педагогічного проекту «Росток» здійснюється на базі СШ №31.

За час проведення експерименту здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження; розкрито сутність, основні принципи та систему психолого-педагогічного проектування змісту навчально-виховного процесу в загальноосвітньому закладі. Завданнями на подальшу роботу є: розробити концепцію «Психолого-педагогічні та методичні основи побудови навчання як цілісного творчого процесу»; експериментально перевірити вплив програми «Росток» на розвиток творчих здібностей учнів; здійснити експериментальну перевірку ефективності цілісної психолого-педагогічної системи і зокрема технологій проектування розвитку дитячої творчості в системі роботи навчального закладу; розробити сценарії уроків, свят; розробити модулі щодо діагностики та комплексного аналізу розвитку дитячої творчості учнів, провести моніторинг розвитку творчого потенціалу учнів.

Очікувані результати науково-дослідницької та експериментальної роботи полягають у розробці матеріалів щодо використання теоретичних і практичних здобутків експериментально-дослідної роботи, удосконаленні досвіду роботи за програмою «Росток», формуванні психолого-педагогічної компетентності вчителів щодо роботи з творчою особистістю шляхом проведення циклу психолого-педагогічних семінарів, тренінгів, поширення досвіду серед освітян столиці.

Дослідно-екпериментальна робота за темою: «Вплив інтегративно-діяльнісного підходу на розвиток обдарованості дитини за науково-педагогічним проектом «Росток» проводиться на базі спеціалізованого навчально-виховного комплексу ДНЗ-ЗНЗ «Лілея».

У ході роботи над експериментом передбачається здійснити дослідження та наукове обґрунтування необхідних соціальних, психологічних, педагогічних умов для всебічного розвитку обдарованості дитини; дослідження процесу розвитку основних здібностей, відповідних віку учня; виявлення позитивного впливу інтегративно-діяльнісного підходу на розкриття та розвиток обдарованості дитини в ході навчально-виховного процесу; розробку методів підвищення рівня фізичного, психічного, духовного розвитку учнів через організацію їх активної творчої діяльності; передбачається провести апробацію педагогічних технологій, пов’язаних із використанням програм та підручників, розроблених за проектом «Росток», розробити комплекс методичного інструментарію з метою проведення діагностики домінуючих здібностей учнів, провести вивчення динаміки розвитку обдарованих дітей, навчання й виховання, що здійснюється на засадах інтегровано-діяльнісного підходу, розробити багатофакторну модель обдарованості учнів, створити інформаційну базу даних щодо здібностей і обдарувань учнів, що навчаються за проектом.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у розробці моделі обдарованої дитини, організації діагностики розвитку обдарованості дитини, розробці організаційно-педагогічних рекомендацій щодо навчання учнів на основі інтегративно-діяльнісного підходу, створенні міні-посібників з розробкою уроків на основі інтегративно-діяльнісного підходу, формуванні психолого – педагогічної компетентності вчителів щодо роботи з творчою особистістю шляхом проведення циклу психолого-педагогічних семінарів, тренінгів.

Дослідно-екпериментальна робота за темою: «Розвиток творчого потенціалу дитини молодшого шкільного віку з урахуванням її індивідуальних можливостей та нахилів за науково-педагогічним проектом «Росток» проводиться на базі СЗШ № 201.

У ході роботи досліджено й науково обґрунтувано необхідні соціальні, психологічні і педагогічні умови для творчого розвитку дитини. Передбачається провести дослідження впливу інтегративно-діяльнісного підходу на розвиток дитини під час навчально-виховного процесу, розробити модель творчої особистості школяра, розробити методи підвищення рівня фізичного, психічного, духовного розвитку учнів через організацію їх активної творчої діяльності, здійснити апробацію педагогічних технологій щодо використання програм і підручників за науково-педагогічним проектом «Росток», розробити комплекс методичного інструментарію щодо діагностики здібностей учнів, провести моніторинг розвитку творчого потенціалу учнів, створити базу даних щодо здібностей і обдарувань учнів, які навчаються та виховуються за проектом «Росток».

Очікувані результати науково-дослідницької та експериментальної роботи полягають у розробці багатофакторної моделі творчої особистості учня, розробці організаційно-педагогічних рекомендацій щодо навчання учнів на основі інтегративно-діяльнісного підходу, створенні міні-посібників з розробкою уроків на основі інтегративно-діяльнісного підходу, формуванні психолого-педагогічної компетентності вчителів щодо роботи з творчою особистістю шляхом проведення циклу психолого-педагогічних семінарів, тренінгів, поширенні досвіду серед освітян столиці.

Дослідно-експериментальна робота за темою: «Формування інтегрованих уявлень учнів про навколишній світ за науково-педагогічним проектом «Росток» здійснюється на базі СШ № 110.

За час проведення експерименту передбачається здійснити апробацію педагогічних технологій щодо використання програм і підручників за науково-педагогічним проектом «Росток», дослідити ефективність впливу програми «Росток» на рівень розвитку учнів, здійснити розробку технології підвищення професійної компетентності вчителя в процесі реалізації проекту «Росток».

Очікувані результати науково-дослідної та експериментальної роботи полягають в організації моніторингу досягнень учнів за проектом «Росток» з метою доведення ефективності роботи за цією програмою, підвищенні рівня навчальних досягнень учнів, їх інтелектуального розвитку, поширення досвіду роботи серед освітян столиці через проведення семінарів, круглих столів тощо.

Дослідно-експериментальна робота за темою: «Формування та розвиток інтелектуальних здібностей учнів при вивченні предметів природничо-математичного циклу за науково-педагогічним проектом «Росток» здійснюється на базі СЗШ № 286.

Під час проведення дослідження педагогами буде виявлено вплив інтегративно-діяльнісного підходу на розвиток інтелектуальних здібностей учнів у вивченні предметів природничо-математичного циклу, планується здійснити апробацію педагогічних технологій щодо використання програм і підручників, розроблених за проектом, апробацію комплексу методичного інструментарію щодо діагностики інтелектуальних здібностей учнів, створити шкільну інформаційну базу щодо здібностей та обдарувань учнів, які навчаються в експериментальних класах.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у розробці організаційно-педагогічних рекомендацій щодо навчання учнів на основі інтегративно-діяльнісного підходу, створення міні-посібники з розробками уроків на основі інтегративно-діяльносного підходу, поширення досвіду роботи шляхом організації семінарів, проведення відкритих уроків.

Дослідно-експериментальна робота за темою: «Вплив інтегративного та діяльнісного підходів на розкриття та розвиток обдарованості дитини на основі реалізації принципів науково-педагогічного проекту «Росток» здійснюється на базі СЗШ № 99.

У ході експериментально-дослідної роботи колективом планується провести комплексну діагностику розвитку обдарованості дитини, розробити організаційно-педагогічні рекомендації щодо навчання учнів на основі інтегративно-діяльнісного підходу, створити міні-посібники з розробками уроків на основі інтегративно-діяльнісного підходу, розробити модель роботи школи «Система роботи з обдарованими учнями у школі на основі інтегративно-діяльнісного підходу», поширити набутий досвід через проведення циклу семінарів, тренінгів, конференцій.

Дослідження на тему: «Формування загальнонавчальних компетентностей учнів за науково-педагогічним проектом «Росток» проводиться на базі ліцею «Еко».

У ході дослідної роботи передбачається здійснити психолого-педагогічну підготовку вчителів-експериментаторів до проведення навчально-виховного процесу на основі гуманізації й особистісного підходу, апробувати педагогічні технології, спрямовані на формування загальнонавчальних компетентностей за програмами і підручниками за проектом «Росток», розробити комплекс методичного інструментарію щодо моніторингу рівня сформованості загальнонавчальних компетентностей, вивчити динаміку оволодіння учнями загальнонавчальними компетентностями.

Очікувані результати науково-дослідної й експериментальної роботи полягають у розробці методичних рекомендацій щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, спрямованого на формування загально- навчальних компетентностей; підготовці авторських програм, посібників, методичних порад, дидактичних матеріалів із теми дослідження; підвищенні професійної майстерності вчителів ліцею в умовах проведення експериментально-дослідної роботи; активізації їх творчо-пошукової діяльності; узагальненні й розповсюдженні досвіду роботи ліцею з питань роботи за проектом.

Отже, цілеспрямована робота у напрямку розвитку особистості приносить відчутні результати. Кожний учень виявляє значні здобутки, які є черговим кроком у психічному, фізичному, духовному розвитку. Більшість школярів мають сформовані вміння до самостійної роботи у незнайомих умовах, пошуку оптимальних шляхів вирішення проблем, що мають місце у навчально-виховному процесі. У вихованців спостерігається значний прогрес в уміннях аналізувати, систематизувати, класифікувати, порівнювати. Кожна дитина відповідно до своїх здібностей вибирає «свій максимум», який дає можливість завжди досягти успіху. Навчання, в якому реалізується принцип варіативності, знімає в учнів страх перед помилкою, учить сприймати невдачу не як трагедію, а як сигнал до виправлення ситуації. Навчання за програмою «Росток» зводить до мінімуму такі негативні явища, як питання дисципліни на уроці та конфліктні ситуації, виховує почуття колективізму, відповідальності, взаємоповаги.

Результати дослідно-експериментальної роботи за проектом «Росток» відображено у публікаціях:

• Концепція комплексної програми розвитку дітей «Росток»;
  навчальні програми «Навколишній світ» для 1-3 кл. (Т. Пушкарьова), «Математика» для 1-4 кл. (Л. Петерсен);
• «Читаночка» для 1-го класу (Г. Віденко);
• «Прописи» (зошит-підручник із письма та розвитку мовлення) для 1-го класу (Н. Калашник, Л. Качан);
• «Математика» для 1-3 класів (Л. Петерсен);
  навчально-методичний посібник «Англійська мова» для 1-го класу (Т. Ольгович);
• навчальні посібники «Вчимося спілкуватися» та «У світі симетрії» для 1-го класу (Т. Пушкарьова).

Загальний висновок

Науково-педагогічний проект «Росток» спирається на принцип пріоритету розвивального навчання і виховання, що передбачає забезпечення максимально сприятливих умов для виявлення і розвитку нахилів і здібностей учня і є необхідною умовою гуманізації освіти.

Цей проект дає змогу організувати пошукову і творчу діяльність учнів у межах кожного навчального предмета, інтегруючи їх у цілісну систему шляхом самостійного пошуку інформації, спостережень і досліджень, спеціальних вправ на розвиток уяви і літературної творчості, моделювання і конструювання.

Здійснення навчання за новою технологією значно активізує дітей, спонукає їх до самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Вони усвідомлено будують свою діяльність і оцінюють її результати.

Програма розвивальна, навчальна, творча, психологічно комфортна, дає можливість зосередити увагу на гармонійному розвитку учнів і формуванні у них гуманітарної культури, цілісного сприйняття навколишнього світу та розуміння місця людини в цьому світі як невід’ємної частини природи для розвитку творчого потенціалу учнів, становлення духовної, культурної особистості громадянина України.

Експериментальна база: ДНЗ № 291

Термін проведення експерименту: 2011 – 2015 рр.

Науковий керівник: Скрипник Т.В., завідувач лабораторії корекції розвитку дітей з аутизмом Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, доктор психологічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Аутизм – це комплексне порушення розвитку, для якого властиві різноманітні прояви, що відзначаються з раннього віку і мають сталий перебіг. Симптоми зазвичай залишаються і в дорослих, хоча часто – у пом’якшеній формі. Головна проблема, яку гостро відчувають родини з такими дітьми – їхня непристосованість і безпорадність у світі людей. Виявлення дітей з імовірним розладом спектру аутизму – один із найважливіших етапів, оскільки при аутизмі раннє виявлення і вчасні втручання в наймолодшому віці є надзвичайно важливим з огляду на ефективність таких втручань, які до того ж дають можливість прогнозувати подальший розвиток дитини. Реалізація цього етапу залежить насамперед від освіченості батьків та фахівців стосовно аутизму та ранніх його симптомів. У зв’язку з цим постає завдання розробити і запровадити інноваційну модель організації інклюзивної дошкільної освіти для дітей із розладами аутичного спектру в умовах дошкільного навчального закладу.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у створенні умов для розвитку, виховання та навчання дітей з розладами аутичного спектру та наданні їм можливості адаптуватися до життя в соціумі разом із здоровими ровесниками.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• провести аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження і практики роботи з дітьми з розладами аутичного спектру за кордоном та в Україні;
• вивчити досвід діяльності і корекційні програми навчальних установ, в яких виховуються і навчаються діти з розладами аутичного спектру;
• визначити організаційні, нормативні і методичні компоненти для відкриття інклюзивних груп для дітей вищезазначеної нозології;
• організувати роботу інклюзивних груп для дітей із розладами аутичного спектру;
• здійснювати діагностичне обстеження аутичних дітей в інклюзивній групі, під супроводом наукового керівника програми, та оцінювання ходу даного педагогічного експерименту;
• за результатами експерименту в ході його завершення узагальнити одержаний досвід та підготувати методичні рекомендації.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: розвиток, виховання, навчання дітей дошкільного віку з розладами аутичного спектру.

Предмет експериментально-дослідної роботи: психофізичний розвиток дітей з розладами аутичного спектру в інклюзивному середовищі в умовах дошкільного навчального закладу та її забезпечення.

Дослідно-експериментальна робота розпочалася з вересня 2011 року.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у відкритті інклюзивних дошкільних груп для дітей із розладами аутичного спектру. Діти з цією нозологією отримають можливість виховуватись у соціумі здорових однолітків у звичайному ДНЗ, а їхні батьки позбудуться ситуації соціальної ізоляції. У перспективі – діти з розладами аутичного спектру з інклюзивних дошкільних груп матимуть можливість продовжити своє навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, тобто зберігатиметься принцип наступності. Протягом реалізації експерименту систематично буде проводитися наукове психолого-педагогічне дослідження психофізичного розвитку дітей із розладами аутичного спектру та особливостей їх адаптації і комунікації в умовах інклюзивної дошкільної групи. Підвищиться педагогічна майстерність учасників експерименту. Батьки дітей з розладами аутичного спектру отримають впевненість у майбутньому своїх дітей. Зросте пізнавальна активність і творча самостійність дітей, які виховуються в інклюзивних групах. У результаті дослідження буде розроблено технологію освітньо-реабілітаційного процесу для роботи з дітьми з розладами аутичного спектру в умовах інклюзивних груп дошкільного навчального закладу.

Експериментальна база: ДНЗ № 602

Термін проведення експерименту: 2011 – 2015 рр.

Науковий керівник: Пархоменко І.М., заступник начальника Оболонського управління освіти, кандидат педагогічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Останнім часом збільшилась кількість дітей, що мають вроджені вади слуху. Визначено, що найбільш сприятливим часом для корекції слуху та опанування мови є період від 7-12 місяців до 3,5 – 4 років. Чим пізніше починається робота з дитиною, тим гірше є результат, тим більше потрібно зусиль батьків, вчителів-логопедів, сурдопедагогів, щоб дитина опанувала мову. Якщо з корекцією слуху потягнути до п’яти років, навчити дитину зв’язано говорити буде практично неможливо. Тому надзвичайно важливим є раннє втручання. Значну допомогу цим дітям може надати залучення їх до інклюзивних груп дитячого садочка.

Мета експериментально-дослідної роботи: полягає у створенні умов для розвитку, виховання та навчання дітей зі зниженим слухом та надання їм можливості адаптуватися до життя в соціумі разом із здоровими ровесниками.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• проаналізувати психолого-педагогічні джерела і практичний досвід діяльності навчальних закладів щодо проблеми організації інклюзивних дошкільних груп;
• визначити організаційні, нормативні і методичні умови для роботи інклюзивних груп у дошкільному навчальному закладі для дітей із вадами слуху;
• організувати роботу інклюзивних груп для дітей із вадами слуху;
  здійснити оцінювання ходу педагогічного експерименту;
• за результатами експериментальної діяльності узагальнити отриманий досвід і підготувати методичні рекомендації.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчання і виховання дітей дошкільного віку зі зниженим слухом.

Предмет експериментально-дослідної роботи: освіта дітей зі зниженим слухом в умовах інклюзивної групи дошкільного навчального закладу.

Дослідно-експериментальна робота розпочалася з вересня 2011 року.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у відкритті інклюзивних дошкільних груп для дітей зі зниженим слухом; підвищенні педагогічної майстерності учасників експерименту; подоланні ситуації соціальної ізоляції через отримання підтримки від громади у вирішенні питання освіти дитини з особливими потребами.

Загальний висновок

Зниження слуху ускладнює шлях дитини до соціалізації та адаптації в суспільстві. Тому важливо виявити порушення слуху на ранніх етапах та правильно оцінити потенційні можливості кожної дитини. Розроблення й запровадження «Моделі організації навчання, виховання та соціальної адаптації дітей із послабленим слухом в умовах інклюзивних груп дошкільного навчального закладу» забезпечуватиме діагностику стану здоров’я дитини, навчання, виховання і корекції на основі використання новітніх досягнень у галузі педагогічної та медичної науки і практики.

Експериментальна база: СЗШ № 168

Термін проведення експерименту: 2011 – 2016 р.р.

Науковий керівник: Пархоменко І.М., заступник начальника управління освіти Оболонського району, кандидат педагогічних наук

У 2010-2011 навчальному році колектив СЗШ № 168 успішно завершив дослідження на тему «Інтегроване навчання дітей із обмеженими фізичними можливостями в умовах середньої загальноосвітньої школи».

Розроблено технологію комплексного застосування різних форм інклюзивної освіти та реабілітації дітей із обмеженими фізичними можливостями в умовах середньої загальноосвітньої школи. У школі функціонує 13 інклюзивних класів у яких навчається 66 дітей з особливими потребами.

Для успішного розвитку подальшої роботи щодо інклюзивної освіти в загальноосвітньому закладі обрано напрям профілізації старшої школи. Однак сучасні підходи до допрофесійної підготовки і профільного навчання не можуть повною мірою допомогти старшокласникам, а особливо учням з особливими освітніми потребами зорієнтуватися в категоріях свого майбутнього професійного поля, усвідомити свої здібності та можливості, побудувати власний професійний шлях.

Отже, профілізація старшої школи залишається актуальною і потребує нових шляхів її розв’язання. Одним зі шляхів, який може зменшити розбіжності між потребами суспільства і результатами роботи навчальних закладів є запровадження тьюторського супроводу учнів з особливостями розвитку.

Сутність тьюторського супроводу полягає в організації роботи з виявлення і розвитку пізнавальних інтересів школяра, створення умов для осмислення дитиною свого освітнього самовизначення шляхом вибору способів, форм, методів і видів навчання в певній педагогічній системі.

В Україні ідея тьюторства лише починає розвиватися. Саме тому наукове дослідження за темою «Організація тьюторського супроводу допрофесійної підготовки та профільного навчання в інклюзивному загальноосвітньому навчальному закладі» є актуальним і значущим у зв’язку з необхідністю раннього виявлення, підтримки і розвитку пізнавальних інтересів школярів різних ланок загальної середньої освіти як фундаменту для свідомого визначення учнями своїх освітніх пріоритетів, створення особистої освітньої траєкторії, самостійного вибору профілю старших класів і професійного самовизначення.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у створенні умов для виявлення пізнавальних інтересів учнів, розвитку їхніх здібностей, підвищення готовності до соціального, культурного і професійного самовизначення та самореалізації у житті.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• вивчити і проаналізувати національний і міжнародний досвід використання тьюторського супроводу освітнього процесу в освітньо-професійному самовизначенні школярів;
• розробити концептуальну модель і нормативно правову базу організаційно-педагогічних умов тьюторського супроводу для допрофесійної підготовки та профільного навчання учнів у загальноосвітньому навчальному;
• розробити методичні рекомендації щодо впровадження моделі тьюторського супроводження допрофесійної підготовки та профільного навчання в інклюзивному ЗНЗ.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес в інклюзивному загальноосвітньому навчальному закладі у частині допрофесійної підготовки та профільного навчання при забезпеченні тьюторського супроводу учнів.

Предмет експериментально-дослідної роботи: ступінь та умови тьюторського супроводу на дитячу особистість під час допрофесійної підготовки та профільного навчання учнів інклюзивних класів.

Дослідно-експериментальна робота розпочалася з вересня 2011 року.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у створенні моделі тьюторського супроводу допрофесійної підготовки і профільного навчання в інклюзивному загальноосвітньому навчальному закладі і конкретизуються у таких аспектах:

• підвищення освітньої мотивації учнів, зростання їхньої пізнавальної та творчої активності;
• створення умов для задоволення індивідуальних освітніх потреб учнів шляхом запровадження тьюторського супроводу;
• створення методичних рекомендацій щодо розробленої моделі тьюторського супроводу допрофесійної підготовки та профільногонавчання в інклюзивному загальноосвітньому навчальному закладі;
• підвищення професійної майстерності вчителів.

Загальний висновок

Дослідно-експериментальна робота забезпечить створення інноваційної освітньої системи тьюторського супроводу учнів з особливостями розвитку та їх здорових однолітків в інклюзивних класах загальноосвітньої школи. Феноменальність системи полягає у виробленні сукупності науковоємних психолого-педагогічних інноваційних технологій на основі міждисциплінарного синтезу різних видів наукового знання.

Експериментальна база: спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №26 для дітей з вадами розумового розвитку

Термін проведення експерименту 2011 – 2016 р.р.

Науковий керівник: Макарчук Н.О., завідувач лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, кандидат психологічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи зумовлена зростаючим попитом і потребами в інтеграції дітей із синдромом Дауна в середовище, яке буде виконувати функцію розширеної соціалізації таких дітей у спеціальному освітньому закладі та подальшій адаптації їх у суспільство, прийняття ними у власній життєдіяльності активної позиції. Багаторічний зарубіжний досвід спеціалістів у галузі спеціальної освіти засвідчує успішність життєдіяльності людей із синдромом Дауна в умовах належно організованого психолого-педагогічного супроводу. Ця експериментальна корекційно-освітня програма покликана розробити й провести теоретико-практичні дослідження з питань створення належних умов, у яких діти із синдромом Дауна не тільки продуктивно оволодіють необхідними знаннями, але набудуть певних вмінь та навичок. Призначення спеціального розвивального середовища полягає в тому, щоб дати можливість дитині з особливими потребами відчути свою індивідуальність, навчити її самоповазі, створити ситуацію успіху, забезпечити соціалізацію особистості, розширити можливості комунікації. Таким чином підготувати дітей із синдромом Дауна до дорослого життя, до продуктивної участі в житті суспільства в майбутньому.

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити особливості оптимальної й ефективної організації навчально-виховного процесу для дітей із синдромом Дауна з метою їх успішної інтеграції в освітній простір.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• провести аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, вивчити зарубіжний досвід;
• створити для дітей із синдромом Дауна спеціальне розвивальне середовище, оптимізувати процес освіти за рахунок упровадження інноваційних технологій, адаптованих зарубіжних методик, методів, форм та способів навчання;
• сприяти психічному розвитку дитини, її особистісному зростанню;
• відкрити підготовчі класи для дітей із синдромом Дауна з метою підготовки до навчання в школі;
• розробити та апробувати експериментальні навчальні програми для дітей із синдромом Дауна;
• забезпечити впровадження системи психолого-педагогічного супроводу для дітей із синдромом Дауна;
• розробити науково-методичні рекомендації щодо інтеграції дітей із синдромом Дауна в освітнє середовище. Дослідно-експериментальна робота розпочалася з вересня 2011 р.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: особистісний розвиток учнів із синдромом Дауна в освітньому просторі.

Предмет експериментально-дослідної роботи: система психолого-педагогічних впливів на особистість дитини із синдромом Дауна в умовах навчально-виховного процесу спеціального загальноосвітнього навчального закладу.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи здійснюється шляхом організації системи заходів, яка передбачає комплексну послідовну роботу з усіма учасниками навчально-виховного процесу (дітьми, педагогами та батьками) і має два блоки складових: особистісно-орієнтовані й соціально-педагогічні чинники.

У процесі експериментально-дослідної роботи необхідно забезпечити особистісно зорієнтований підхід, сприймати кожного учня як цілісну особистість, давати їм можливість самореалізовуватися. Постійно створювати ситуацію успіху, що дозволить учню відчувати позитивні емоції.

Процес навчання організовано відповідно до психофізіологічних особливостей дітей, враховано індивідуальні та типологічні особливості, спираючись на сильні сторони дітей з особливими потребами.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у:

• створенні сприятливого розвивального для навчання і розвитку дітей з особливими потребами;
• оптимізації процесу освіти за рахунок впровадження та адаптації інноваційних технологій, прогресивних методик, методів, форм та способів навчання;
• підвищенні фахового рівня педагогічних працівників, активізація їх творчо-пошукової активності;
• встановленні партнерських стосунків із родинами. Активна участь батьків в організації навчально-виховного процесу.

Загальний висновок

Експериментальна корекційно-освітня система покликана розробити та провести теоретико-практичні дослідження з питань створення належних умов, в яких діти із синдромом Дауна не тільки продуктивно оволодівають необхідними знаннями, а набувають певних умінь і навичок. Призначення спеціального розвивального середовища полягає в тому, щоб дати можливість дитині з особливими потребами відчути свою індивідуальність, навчити її самоповазі, створити ситуацію успіху, можливість вступати в ті чи інші стосунки з однолітками, дорослими, і таким чином підготувати дітей із синдромом Дауна до дорослого життя, до продуктивної участі в діяльності житті суспільства в майбутньому.

Експериментальна база: СЗШ №184, СЗШ №141

Термін проведення експерименту: 2010 – 2015 р.р.

Науковий керівник: Жук В.В., завідувач лабораторії сурдопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Недоліки традиційної системи спеціальної освіти дітей із порушеннями мовлення полягають у перебуванні таких дітей в ізоляції від ровесників, зниженні їхнього соціального статусу, обмеженні ролі сім’ї у вихованні життєвої компетентності дитини. За результатами досліджень, понад 50% дітей дошкільного віку та 17% школярів молодшого віку мають різноманітні порушення мовленнєвого розвитку. Нагальною постала проблема інтеграції та адаптації таких дітей у соціумі. Відповідно до законодавства України, кожна дитина з особливими потребами має право на освіту на рівні зі своїми однолітками. Отже, одним із пріоритетних завдань сьогодення є створення умов для розвитку та соціальної адаптації цих дітей через упровадження інклюзивного навчання в ЗНЗ.

Мета експериментально-дослідної роботи: розробити й адаптувати модель психолого-педагогічного супроводу учнів із порушеннями мовлення в умовах інклюзивного навчання.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• проаналізувати психолого-педагогічні джерела з проблеми дослідження;
• розробити науково-педагогічні засади організації навчально-виховного процесу і корекційної роботи в умовах експериментального навчання;
• вивчити індивідуальні особливості пізнавального і мовленнєвого розвитку учнів із порушеннями мовлення для започаткування і здійснення поетапного контролю за результативністю навчально-корекційного процесу;
• здійснити проектування і поетапне апробування комплексного навчально-реабілітаційного процесу на основі науково обґрунтованих підходів і організації інклюзивного навчання;
• організувати навчально-методичну і психологічну підготовку учасників навчально-виховного процесу (педагоги-учні-батьки);
  створити середовище, сприятливе для гармонійного розвитку дітей із типовим розвитком, сформувати сучасний світогляд, гуманне ставлення до людей із порушеннями психофізичного розвитку.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процес загальноосвітньої підготовки і корекційної допомоги учням із порушеннями мовлення в умовах загальноосвітніх шкіл.

Предмет експериментально-дослідної роботи: модель психолого-педагогічного супроводу учнів з порушеннями мовлення в умовах загальноосвітньої школи.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає вивчення стану мовленнєвого, пізнавального розвитку учнів, психологічних особливостей дітей із порушеннями мовлення, розробку індивідуальних планів корекції мовлення; розробку теоретичної моделі психолого-педагогічного супроводу дітей із порушеннями мовлення в умовах загальноосвітньої школи.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають в організації попереднього та поточного контрольного діагностування мовленнєвого та пізнавального розвитку учнів, створенні методичних, кадрових і матеріально-технічних умов для реалізації інклюзивної форми навчання у загальноосвітніх школах, розробці й упровадження сучасної моделі психолого-педагогічного супроводу дітей із порушеннями психофізичного розвитку (порушеннями мовлення) в умовах загальноосвітньої школи, проектуванні та поетапній апробації комплексного навчально-реабілітаційного процесу на основі організації інклюзивного навчання, здійсненні навчально-методичної та психологічної підготовки та підвищенні рівня кваліфікації учасників навчально-виховного процесу (педагоги-учні-батьки) у питаннях запровадження інклюзивної освіти, створенні соціально-психологічного середовища, сприятливого для гармонійного розвитку дітей з типовим та атиповим розвитком.

Загальний висновок

Впровадження моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями мовлення в умовах загальноосвітньої школи сприятиме розширенню можливостей соціалізації, створенню передумов для інтеграції в суспільство дітей з порушеннями мовлення, забезпечить ефективний корекційний вплив на мовлення, а також матиме позитивний виховний вплив.

Експериментальна база: ПШ № 268

Термін проведення експерименту: 2010 – 2014 р.р.

Науковий керівник: Пархоменко І.М., заступник начальника управління освіти Оболонського району м. Києва, кандидат педагогічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи. За даними експериментального дослідження, проведеного в школі, приблизно 80% дітей, що приходять до 1 класу мають різні порушення постави. У 55% діагностується сколіоз. Ця тенденція зберігається у підлітковому та юнацькому віці. Дане захворювання часто зумовлює порушення мовлення, інтелекту, зору, слуху. У фізіолого-гігієнічних і психофізіологічних дослідженнях доведено, що за умов вживання певних заходів, можна суттєво зміцнити і зберегти психічне й фізичне здоров’я учнів. Отже, необхідним вважаємо створення спеціальних умов для навчання і виховання дітей із вадами рухового апарату в загальноосвітньому закладі, запровадження нових підходів щодо поєднання навчання і реабілітації під час навчально-виховного процесу.

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити процес освітньо-реабілітаційного навчання дітей із порушенням опорно-рухового апарату, обрати форми, методи і засоби їх навчання і виховання в умовах початкової школи.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• провести психолого-медико-педагогічний аналіз засобів і методів навчання і реабілітації дітей означеної категорії у спеціальних і масових навчальних і медичних закладах;
• розробити реабілітаційні програми з урахуванням рівня розвитку і можливостей кожної дитини із порушенням опорно-рухового апарату;
• провести моніторингові дослідження зміни стану здоров’я дітей протягом терміну експериментально-дослідної роботи.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процеси навчання і реабілітації учнів із порушенням опорно-рухового апарату в умовах початкової школи.

Предмет експериментально-дослідної роботи: організація освітньо-реабілітаційного процесу для учнів з порушенням опорно-рухового апарату у загальноосвітній початковій школі.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи. Для проведення педагогічного дослідження на кожній паралелі початкової школи організовується по одному класу з інтегрованим навчанням, в якому спільно навчатимуться здорові учні та учні з порушеннями опорно-рухового апарату. Набір учнів до цих класів є добровільним. У 2010-2011 навчальному році відкрито перший такий клас.

Двічі на рік проводяться моніторинги стану здоров’я дітей. Результати їх заслуховуються на педагогічних радах. Медичне обслуговування учнів здійснюється штатним чи спеціально закріпленим за школою медичним персоналом управління охорони здоров’я, які організовують проведення лікувально-профілактичних заходів і відновлювального лікування. Діти з хронічними захворюваннями знаходяться під постійним диспансерним наглядом відповідних закладів системи охорони здоров’я.

З метою реалізації проекту для школи розроблено спеціальний штатний розпис, до якого додатково введено посади заступника директора з інноваційної діяльності, психолога, реабілітолога-ортопеда, фізіотерапевта, медичної сестри, логопеда.

Очікувані результати науково-дослідницької та експериментальної роботи полягають у розробці реабілітаційних програм, організаційних і психолого-медико-педагогічних рекомендацій щодо роботи з учнями з порушенням опорно-рухового апарату в умовах початкової школи, подальшій конкретизації засобів і методів освітньо-реабілітаційної діяльності, доведенні результативності створених умов щодо ефективного навчання учнів із порушенням опорно-рухового апарату в початковій школі.

Загальний висновок

Умови освітньо-реабілітаційного навчання дітей із порушеннями опорно-рухового апарату сприяють їх фізичному розвитку, забезпечують комплексну психолого-медико-педагогічну допомогу.

Експериментальна база: СШ №210

Термін проведення експерименту: 2009-2012 рр.

Науковий керівник: Чміль А.І., завідувач кафедри університетської та професійної освіти і права Інституту відкритої освіти університету менеджменту освіти НАПН України, доктор технічних наук, професор

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Індивідуальне навчання є традиційною формою, яка багато років існує в системі загальної середньої освіти. Однією з переваг індивідуального навчання є особистісно зорієнтований підхід, завдяки якому враховуються характер і темперамент учня, рівень його знань і навичок, умови навчання, створені на дому, стан здоров’я.

Водночас учень, який працює в режимі індивідуального навчання, обмежений у кількості навчальних годин, не вміє працювати в команді, прислухатися до думки інших й ураховувати світоглядні позиції і міркування оточуючих, дискутувати; не відчуває темпу і напруги уроку; не може об’єктивно зіставити власні результати з досягненнями однокласників і не готовий програвати в умовах конкуренції. Отже, індивідуальне навчання виключає дитину із соціуму на певний, а інколи і на тривалий час.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в тому, щоб знайти нові засоби і способи організації індивідуального навчання дітей, які б, з одного боку, допомогли передати учневі певну сукупність знань, а з іншого, усунути перешкоди, що виникають. Основним засобом, який допоможе розв’язати завдання експерименту, є система Інтернет-навчання, зокрема, віртуальна платформа для навчання WiZiQ. Вона відкриває широкі можливості для включення дитини в систему щоденного життя учнів школи. На основі запровадження WiZiQ стає можливою:

• одночасна робота вчителя з класом і учнем, який знаходиться вдома;
• організація роботи з учнем у домашніх умовах на основі інформації, яку учень вже отримав під час відео-уроку.

Запровадження WiZiQ, зміна організації індивідуального навчання потребує додаткових умінь і навичок від учителів та учнів. Зокрема,

• учителям потрібно розробити і запровадити повноцінну систему для навчання без установки додаткового програмного забезпечення, відпрацювати нову методику роботи з учнем на дому, бути психологічно готовим кожному уроці працювати на відеокамеру, організувати урок з урахуванням відео-учнів;
• учням потрібно навчитися працювати з класом, знаходячись вдома; бути психологічно готовими до роботи у відео-режимі; вміти відповідати і демонструвати свої знання, користуватися презентаціями уроків і ставити запитання; відпрацьовувати матеріал, самостійно знаходячи інформацію в мережі Інтернет.

Мета експериментально-дослідної роботи: науково обґрунтувати і розробити модель індивідуального інтерактивного On-line навчання дітей, які через тривалу хворобу не відвідують школу, та експериментально перевірити її ефективність.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• здійснити теоретичний аналіз способів і засобів організації індивідуального навчання учнів;
• проаналізувати можливості і стан використання On-line і мультимедійних технологій для індивідуального навчання учнів;
• розробити й апробувати модель індивідуального інтерактивного On-line навчання для учнів, які через тривалу хворобу не відвідують школу;
• експериментально перевірити ефективність створеної моделі;
• розробити методичні рекомендації щодо використання розробленої моделі індивідуально інтерактивного On-line навчання.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: способи і засоби організації індивідуального навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які через тривалу хворобу не відвідують школу.

Предмет експериментально-дослідної роботи: способи і засоби організації індивідуального інтерактивного On-line навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які через тривалу хворобу не відвідують школу.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи. Для успішного проведення експериментального дослідження сформовано робочу групу, визначено функціональні обов’язки кожного з її учасників. За короткий період було створено належні умови для роботи (закуплено веб-камери, підключено ПК до мережі Інтернет), організовано відповідне навчання вчителів і учнів, розроблено презентації уроків і методичні рекомендації. Психологом школи розроблено психолого-діагностичний інструментарій для відстеження результатів педагогічного експерименту, проведено анкетування учнів і надано рекомендації учасникам проекту.

Учителі переконалися, що застосування сучасних інформаційних технологій у роботі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і є одним із найсучасніших засобів розвитку особистості школяра, формування інформаційної культури.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у розробці моделі індивідуального інтерактивного On-line навчання дітей, які вимагають особливої уваги, організації рівного доступу дітей до якісної освіти, розробці методичних рекомендацій щодо запровадження і функціонування інтерактивного індивідуального On-line навчання; соціалізації дітей засобами інтерактивного індивідуального On-line навчання, надання можливості навчатися через тривалу хворобу у реальному часі, в реальній школі, зі своїми однолітками; підвищенні професійної майстерності вчителів-предметників.

Загальний висновок

Можливості Інтернет технологій у індивідуальному навчанні учнів підвищують їхній інтерес до навчання, покращують результати навчальних досягнень, поліпшують психологічний стан і підтримують рівень їхньої соціалізації.

Експериментальна база: СЗШ №233

Термін проведення експерименту: 2009 – 2015 рр.

Науковий керівник: Пархоменко І.М., заступник начальника управління освіти Оболонського району м. Києва, кандидат педагогічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи. За результатами статистичних досліджень у світі біля 0,2 % дітей народжуються із повною чи частковою втратою слуху, ще 0,5 % набувають її в перші роки життя через генетичні розлади, травми, інфекційні захворювання тощо. В складних випадках, коли глухота, здатність слухати і висловлюватися не можуть забезпечити розвиток усного мовлення починається відставання дитини в інтелектуальному й соціальному розвитку.

Нині в Києві існує мережа спеціалізованих шкіл-інтернатів для глухих і слабочуючих дітей. Однак специфіка навчально-виховного процесу у цих закладах, не дозволяє максимально залучити батьків до постійного контактування з дитиною, впливу на стан їхнього навчання, що забезпечило б кращу соціалізацію в сім’ї і суспільстві.

Отже, актуальності набувають проблеми, пов’язані зі створенням максимально сприятливих умов для поступової інтеграції дитини у суспільство, її соціалізації. На вирішення зазначеної проблеми спрямовано дослідно-експериментальну діяльність педагогічного колективу середньої загальноосвітньої школи № 233, що здійснюється за такою темою: «Соціально-педагогічні аспекти організації інклюзивної освіти дітей з вадами слуху в умовах початкової школи».

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити соціально-педагогічні умови організації інклюзивної освіти молодших школярів зі зниженим слухом, підходів, форм, методів і засобів навчання і виховання.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• здійснити теоретичний аналіз організації спеціальної та інклюзивної освіти дітей з вадами слуху в умовах загальноосвітнього навчального закладу;
• провести порівняльний аналіз вітчизняної і зарубіжної систем навчання і виховання дітей із вадами слуху;
• розкрити зміст, систематизувати і визначити соціально-педагогічні умови, найефективніші традиційні і нові підходи, форми і методи
• інклюзивної освіти молодших школярів зі зниженим слухом;
  розробити рекомендації щодо використання досвіду організації інклюзивної освіти дітей зі зниженим слухом.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процес навчання і виховання учнів зі зниженим слухом.

Предмет експериментально-дослідної роботи: організація інклюзивної освіти дітей зі зниженим слухом в умовах початкової школи та її забезпечення.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає відкриття інклюзивних класів, до учнівського колективу яких зараховуються діти 6 – 7 років за направленням психолого-медико-педагогічної комісії при ГУОН м. Києва.

До класів набираються діти з І – ІІІ ступенем зниження слуху та особи, які мають слуховий апарат. Класи відкриваються поступово – кожен рік по одному першому інклюзивному класу, де спільно навчатимуться учні з нормальним і зниженим слухом. Набір учнів до цих класів виключно добровільний. За чотири роки планується відкрити з 1-го по 4-й класи.

Кількість учнів у класі менша за нормативну. Передбачається набирати 18 дітей в один клас, серед них буде 12 дітей із нормальним слухом, 6 – зі зниженим. Для інклюзивних класів розроблено штатний розпис на основі штатного розпису спеціальних шкіл-інтернатів. В інклюзивному класі працюють 2 педагоги: учитель початкових класів і помічник вчителя зі спеціальною підготовкою.

У другу половину дня із дітьми з особливими потребами проводять індивідуальну корекційно-компенсаторну роботу, корекційно-розвивальні заняття з учнями з питань формування навчальних здібностей, мотивації навчання, розвитку пізнавальних процесів; соціально-психологічні, розвивально-комунікативні тренінги, години спілкування з учнями, які мають проблеми у спілкуванні та взаємодії з однолітками і дорослими.

Для роботи з дітьми зі зниженим слухом педагогічні працівники проходять спеціальну підготовку на базі ЦСР «Аврора» та центру «СУВАГ», беруть участь у семінарах, організованих зарубіжними і вітчизняними фахівцями з корекційної педагогіки і психології.

На основі проведеного дослідження в СЗШ № 233 планується створити модель інклюзивної освіти дітей із вадами слуху і мовлення в умовах початкової школи.

Очікувані результати науково-дослідницької та експериментальної роботи полягають у доведенні можливості і доцільності застосування інклюзивного навчання дітей зі зниженим слухом у початковій школі, обґрунтуванні соціально-педагогічних умов організації інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі; визначенні оптимального інструментарію навчальної, виховної і корекційної роботи, здійсненні подальшої конкретизації засобів і методів організації інклюзивної освіти дітей зі зниженим слухом; розробленні методичних рекомендацій щодо організації інклюзивної освіти дітей із вадами слуху в умовах початкової загальноосвітньої школи.

Загальний висновок
Розробка й упровадження моделі психолого-педагогічного супроводу дітей із порушеннями мовлення в умовах загальноосвітньої школи сприятиме розширенню можливостей соціалізації, створенню передумов для інтеграції в суспільство дітей із порушеннями мовлення, забезпечить ефективний корекційний вплив на мовлення, а також матиме позитивний виховний вплив.

Експериментальна база: СЗШ №231

Термін проведення експерименту: 2008-2015 рр.

Науковий керівник: Пархоменко І.М., заступник начальника управління освіти Оболонського району м. Києва, кандидат педагогічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Ґрунтовний аналіз проблем навчання і виховання учнів із затримкою психічного й інтелектуального розвитку в умовах загальноосвітнього навчального закладу, здійснений колективом СЗШ №231 у результаті експериментального дослідження «Освіта і здоров’я крокують разом» переконує в їхній недостатній розробленості й доцільності вивчення у сучасній педагогічній науці і практиці.

Як правило, батьки учнів із особливими потребами не визнають реального стану справ і необхідності їх навчання у спеціалізованих навчальних закладах, а висловлюють стійке бажання залишити свою дитину у загальноосвітній школі, в результаті чого школа залишається «сам на сам» з означеною проблемою.

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати, розробити й апробувати засоби і методи управління навчальною діяльністю соціально-занедбаних учнів і учнів із затримкою психічного розвитку в умовах ЗНЗ.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• здійснити теоретичний аналіз управління навчальною діяльністю учнів означеної категорії і дослідити практику його застосування у середніх загальноосвітніх і спеціальних школах;
• здійснити психолого-педагогічний аналіз засобів і методів навчання у спеціальних і середніх загальноосвітніх школах;
• розробити систему керування навчанням дітей означеної категорії за принципами інклюзивної освіти;
• експериментально перевірити ефективність управління навчальною діяльністю учнів означеної категорії у середній загальноосвітній школі.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: керівництво навчальною діяльністю соціально занедбаних учнів і учнів із затримкою психічного розвитку.

Предмет експериментально-дослідної роботи: управління навчальною діяльністю соціально занедбаних учнів та учнів із затримкою психічного розвитку.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачав створення на кожній паралелі початкової школи інклюзивного класу, в якому спільно навчаються учні з нормальним соціальним розвитком і соціально занедбані діти, діти з нормальним рівнем інтелекту і з незначною затримкою його розвитку. Останню групу дітей визначає міська психолого-медико-педагогічна комісія.

В інклюзивних класах працюють два вчителі – один основний, а другий вчитель-асистент. Додатково до штатного розпису школи введено посади психолога, дефектолога, логопеда, інструктора ЛФК, соціального педагога.

У процесі експерименту помічено, що соціально занедбані учні та учні із затримкою психічного розвитку адекватно реагують на музику, активні під час проведення музичних занять, ігор, танців. Саме під час таких занять вони краще адаптуються в класі, поліпшуються їхні стосунки з однокласниками. Тому на перерві з ними проводить роботу педагог-організатор з відповідною фаховою освітою.

Успішність реабілітаційної роботи з дітьми неможлива без активного залучення батьків. Готовність дорослих до психосоціальної реабілітації дитини становить окрему проблему. Її розв’язання потребує, з одного боку, створення системи реабілітаційної роботи з батьками, метою якої є підтримка та формування у них оптимістичних життєвих настанов, здатності бачити реальну й водночас позитивну перспективу свого життя і життя своєї дитини. З другого боку, виникає необхідність в ознайомленні й усвідомленні батьками певної системи психолого-педагогічних знань і умінь, вільне оперування якими дозволяє включитися у плідну співпрацю із фахівцями. Саме в цьому напрямі і працює шкільний психолог.

На жаль, не з усіма батьками вдалося знайти порозуміння. Значна кількість батьків не уважають власну дитину такою, яка має проблеми розвитку. Психологом, логопедом, соціальним педагогом розроблено для батьків і вчителів школи методичні рекомендації з корекції психологічних процесів у дітей та подолання їхньої агресивності. Спільна праця фахівців і батьків дає позитивні результати в цілому та по кожній дитині зокрема.

Загальний висновок

Теоретико-експериментальним шляхом доведено можливість навчання і виховання дітей означеної категорії за принципами інклюзивної освіти. На основі опрацювання результатів дослідно-екпериментальної буде розроблено організаційні й психолого-педагогічні рекомендації щодо керування навчальною діяльністю соціально занедбаних учнів і учнів із затримкою психічного розвитку в умовах середньої загальноосвітньої школи.