Автор: Інститут

Експериментальна база: Приватна школа «Афіни»

Термін проведення експерименту: 2013-2016 н. р.

Науковий керівник: Даниленко Лідія Іванівна, доктор педагогічних наук, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України

Опис основних ідей експерименту. Буде розроблено і апробовано модель тьюторської підтримки у загальноосвітньому навчальному закладі шляхом внесення якісних змін:

• в управління (запровадження принципів демократизації, диференціації, індивідуалізації, інформатизації; функцій моніторингу, маркетингу; соціально-психологічних й інформаційних методів);
• в організацію науково-методичної роботи (розробка і запровадження портфоліо професійного розвитку вчителів);
• в організацію навчально-виховного процесу (створення і запровадження центрів дистанційного навчання, дитячої творчості, моніторингу індивідуального розвитку учнів (інтелектуального, фізичного, духовного), додаткових освітніх послуг; розробка і запровадження карток індивідуального розвитку учнів);
• у форми і методи навчання, виховання і розвитку учнів (обґрунтування, розробка і запровадження «рейтингових ігор», проектної діяльності в різновікових групах, індивідуальної профілізації; формування різнорівневих мобільних груп учнів при вивченні різних навчальних предметів; створення комплексної системи оцінювання учбових досягнень учнів);
• у зміст навчання (за рахунок годин варіативної складової та годин, передбачених для додаткового вивчення навчальних дисциплін в умовах «школи повного дня») будуть запроваджені нові навчальні дисципліни, факультативи, курси.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: діяльність загальноосвітнього навчального закладу в умовах інноваційних змін.

Предмет експериментально-дослідної роботи: зміст, форми і методи організації навчально-виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі в умовах реалізації інноваційної моделі тьюторської підтримки.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• Розробити концепцію школи тьюторської підтримки; положення про школу тьюторської підтримки, про шкільного тьютора, про центри дистанційного навчання, дитячої творчості, моніторингу індивідуального розвитку учнів, додаткових освітніх послуг;інструкцію про картку індивідуального розвитку учнів.
• Визначити об’єкти якісних змін у діяльності школи тьюторської підтримки, критерії їх оцінювання та визначити на їх основі рівень її ефективності.
• Розробити програми нових навчальних курсів і факультативи та запровадити їх у зміст варіативної складової навчального плану.
• Підготувати і провести науково-методичні семінари загальношкільного і міського рівнів з проблеми дослідження.
• Підготувати рукопис науково-методичного посібника «Школа тьюторської підтримки: проблеми та перспективи» та інформацію до фахових видань.

Очікувані результати експерименту:

• підвищення рівня комфортності учасників навчально-виховного процесу (учнів, учителів, керівників, батьків учнів) — перевіряється за психологічними тестами;
• якісні результати успішності учнів перехідних і випускних класів – перевіряється за статистичними даними про рівень навчальних досягнень учнів;
• підвищення рівня художнього, інтелектуального, фізичного, морально-етичного розвитку учнів — перевіряється за відповідними психолого-педагогічними тестами;
• позитивна динаміка індивідуальних рейтингів, статусів та рангів учнів і вчителів школи — перевіряється за допомогою відповідних статистичних даних.

Експериментальна база: СЗШ №25, ліцей податкової та рекламної справи №21

Термін проведення експерименту: 2012-2016 рр.

Науковий керівник: Ковальчук В.І., завідувач НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Сучасне життя ставить перед педагогами і вихователями нові завдання. Необхідно допомагати і підтримувати природний розвиток дитини, розвиваючи і зберігаючи в людині людське. На загальнолюдських засадах розвитку формувати здорові сили для особистісного зростання, закладати психолого-педагогічні основи для формування у дітей навичок, потреб і стимулів до самостійності в житті, навчанні, творчості, майбутньої професійної діяльності, створенні власної сім’ї.

Навчально-виховна система К.Д.Ушинського допомагає створити всі необхідні умови для вирішення комплексних завдань сучасної педагогіки.

Ця система відповідає запитам сучасної педагогіки, але бути резервом її модернізації вона може лише в тому випадку, якщо психологія та педагогіка стануть «в повному розумінні антропними, що орієнтуються на людину науками, здатними цілеспрямованобудувати практику вирощування власне людського в людині».

Основна ідея експериментально-дослідної роботи. Питання формування внутрішнього світу дитини є головними в творчості К.Д.Ушинського, його педагогічні принципи засновані на досконалому вивченні психологічних, психічних і фізичних законів розвитку дитини.

К.Д. Ушинський розглядає такі основні риси та якості людини, як здатність до праці, воля, розум, свідомість, прагнення до істини з боку антропологічних наук. Базовими ідеями в авторській концепції педагога є вимоги відповідності природним можливостям дитини та тим культурним і духовним умовам, в яких  зростає дитина. Тому навчально-виховна система К.Д. Ушинського ставить завдання:

• формування базових уявлень про життя людини, сфер її життя та діяльності, встановлення ієрархічної духовної «вертикалі» і моральної «горизонталі» цінностей у свідомості дитини;
• формування інтелектуальної сфери особистості молодшого школяра, розвитку пізнавальних інтересів дітей;
• активний вплив на емоційно-образне сприйняття, розвиток дару слова як основи духовного становлення особистості;
• сприяння засвоєнню учнями кращих зразків словесності та оволодіння матерією мови; розвиток читацьких інтересів;
• виховання любові і поваги до Вітчизни, її народу, культури, історії;
• формування зацікавленого та бережливого ставлення до природи;
• розвиток внутрішнього прагнення добра, любові до високого морального вчинку;
• розвиток моральної самооцінки, рефлексії, здатності до виправлення;
• створення умов для сприйняття дітьми навчальної діяльності як необхідної праці, що випливає з почуття обов’язку, формування працелюбності.
• стимулювання розвитку творчих здібностей дітей.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес у початковій школі у класах із російською мовою навчання.

Предмет експериментально-дослідної роботи: зміст, форми, методи, шляхи впровадження педагогічних, методологічних і дидактичних принципів К.Д. Ушинського в навчально-виховний процес початкових класів з російською мовою навчання.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає в експериментальній перевірці ефективності застосування педагогічних і дидактичних принципів, розроблених К.Д.Ушинським на основі здійснення апробації підручників «Русская Классическая Школа» (включає в себе навчальні книги К.Д.Ушинського, «Арифметику» О.С. Пчелко, Г.Б. Поляка, методичні посібники І.А. Горячевої).

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• вивчити, проаналізувати й узагальнити досвід із теми дослідження;
• створити психолого-педагогічні й організаційно-педагогічні умови упровадження експериментальної роботи;
• апробувати підручники «Русская Классическая Школа» (включає в себе навчальні книги К.Д.Ушинскького, «Арифметику» О.С. Пчелко, Г.Б. Поляка, методичні посібники І.А.Горячевої);
• здійснити моніторинг ефективності навчально-виховного процесу в початковій школі на основі навчально-виховної системи К.Д.Ушинського;
• організувати й провести низку науково-педагогічних конференцій і майстер-класів для учасників експерименту із теми експериментально-дослідної роботи;
• розробити методичні рекомендації для педагогів навчальних закладів щодо способів ефективного упровадження педагогічних і дидактичних принципів, розроблених К.Д.Ушинським в освітню практику.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи. Дослідно-експериментальну роботу планується здійснювати в 3 етапи. На першому етапі буде продіагностовано стан професійної підготовки вихователів до роботи в умовах експерименту. Педагогічних працівників буде ознайомлено із основними положеннями навчально-виховної системи К.Д.Ушинського, проведено низку лекцій. Буде здійснено апробацію окремих педагогічних прийомів, методик.

На другому етапі буде реалізовано основні завдання програми, виявлено дієві методи впровадження навчально-виховної системи К.Д.Ушинського, здійснено обмін досвідом, проведено моніторинг прогресу кожної дитини та моніторинг ефективності навчально-виховного процесу в початковій школі на основі навчально-виховної системи К.Д.Ушинського загалом.

На третьому (узагальнювальному) етапі будуть проаналізовані, узагальнені і скореговані окремі підходи щодо організації навчально-виховної роботи за принципами К.Д.Ушинського; складено методичні рекомендації для педагогів початкових класів щодо упровадження навчально-виховної системи, побудованої на дидактичних принципах К.Д.Ушинського.

Очікувані результати. Навчально-виховна система К.Д.Ушинського містить у собі цілісність при пріоритеті виховних завдань, що вимагається сучасною педагогікою. Матеріали навчальних книг К.Д.Ушинського відповідають вимогам, сформульованим сучасною педагогічною наукою, оскільки переводять знання з галузі «об’єктивно значущого» в галузь «особистісно значущого» і побудовані на принципах діалектичної єдності. Тому сучасні діти матимуть можливість сформувати цілісне світосприйняття. Учень зможе усвідомити цінність науки, історії, культури, релігії, літератури, естетики, сформувати морально-етичний кодекс.

Діти продемонструють позитивні тенденції в розвитку; педагоги оволодіють теоретичними й практичними аспектами навчально-виховної системи К.Д.Ушинського.

Загальний висновок

Навчально-виховна діяльність у рамках системи К.Д.Ушинського характеризується тим, що має системний масштаб завдань і здійснюється на основі антропологічного підходу, який є глибше і ширше існуючих сучасних теорій. Наслідком цієї діяльності є принципове вдосконалення й становлення людини в «повноті»: системне, цілеспрямоване, цілісне, тривале, безперервне. Характер дій спрямований на пошук і максимальне повне прагнення отримати результат: цілісне, суттєве становлення до людини, дитини.

Навчально-виховна система К.Д. Ушинського забезпечує єдність між освітнім знанням і практичною педагогічною ідеєю. Реалізація освітньої діяльності відбувається у просторі суб’єктивної реальності дитини, спільних рефлексивних дій і свідомості дорослого і дитини. В результаті цієї діяльності відбувається соціалізація дитини – вростання у світ людської культури і суспільних цінностей, відбувається розвиток її індивідуальності.

Експериментальна база: СЗШ №286, СЗШ №236, СШ №316, Скандинавська Гімназія, Київська Інженерна Гімназія, Гімназія «Троєщина», Гімназія №191 ім. П.Тичини, Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Ліцей №100 «Поділ», СШ №124 з поглибленим вивченням інформаційних технологій, СЗШ №253, СЗШ №166, СШ №7 ім. М.Т. Рильського, СШ №52 з поглибленим вивченням інформаційних технологій, Гімназія “Ерудит”, Гімназія НПУ ім. М.П. Драгоманова, Технічний ліцей, СЗШ №25, СЗШ №95.

Термін проведення експерименту: 2012- 2015 рр.

Науковий керівник: Ковальчук В.І., завідувач НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Пріоритетним напрямом розвитку сучасної шкільної освіти визнано використання дистанційних форм навчання і підтримки традиційного навчання, заснованих на Інтернет-технологіях.

Дистанційне навчання все більш активно використовується у сучасній практиці загальної середньої освіти. Поступово формується мережа кінцевих споживачів дистанційних послуг: учні, вчителі, навчальні заклади. Але організація систем відкритої освіти, до яких належить дистанційна освіта, принципово відрізняється від такої, що нині реалізується в існуючій мережі загальноосвітніх навчальних закладів. Потрібна зовсім інша організація роботи та взаємодія усіх учасників навчального процесу.

Отже, організація і проведення дослідження способів ефективної побудови навчального середовища дистанційних педагогічних систем та застосування у навчальному процесі дистанційних технологій навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ) є актуальним і своєчасним.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в обґрунтуванні та реалізації в педагогічній практиці моделі педагогічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу при дистанційній формі навчання учнів ЗНЗ.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у розробці моделі педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу в ЗНЗ  на основі дистанційних технологій навчання.

 Завдання експериментально-дослідної роботи:

• Здійснити вивчення та узагальнення досвіду з теми дослідження.
• Створити організаційно-педагогічні умови щодо впровадження дистанційного навчання.
• Розробити та теоретично обґрунтувати модель дистанційного навчання школярів.
• Апробувати модель дистанційного навчання школярів на базі пілотних загальноосвітніх навчальних закладів
• Здійснити моніторинг ефективності впровадження моделі дистанційного навчання.
• Розробити методичні рекомендації для педагогів навчальних закладів з питань впровадження дистанційного навчання школярів.
• Здійснити узагальнення одержаних результатів щодо ефективності застосування дистанційного навчання школярів через проведення семінарів, конференцій.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет експериментально-дослідної роботи: дистанційне навчання школярів.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи. Дослідно-експериментальну роботу в ЗНЗ-учасників експерименту буде проведено на базі паралелі 5-х класів та 9-х класах (у ліцеях та гімназіях). На вибір учасникам експерименту буде запропоновано низку предметів серед яких: українська мова, математика, історія, фізика, біологія, англійська мова. ЗНЗ-учасники самостійно обирають навчальні предмети із запропонованого переліку для роботи в рамках експерименту. Всі учасники експерименту будуть мати вільний доступ до розроблених навчально-методичних матеріалів. Такий процес навчання дозволить в значній мірі розширити пізнавальні можливості учнів, створити освітній простір для навчання за межами школи.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у формуванні мережі навчальних закладів міста з досвідом використання дистанційних форм навчання у навчально-виховному процесі, створенні осередку підготовлених фахівців дистанційного навчання, створенні та апробації авторських навчальних ресурсів дистанційного навчання школярів, формуванні міської спільноти авторів та учасників процесу дистанційного навчання школярів, розробці та апробації методичних матеріалів супроводу дистанційного навчання школярів, розробці моделі педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу в ЗНЗ на основі дистанційних технологій навчання.

Загальний висновок

Значущість роботи за програмою полягає у тому, що запропонована модель педагогічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу при дистанційному навчанні школярів стане основою для побудови процесу дистанційного навчання в ЗНЗ. Ця модель може бути використана при організації дистанційного навчання практично в будь-якому ЗНЗ.

Розроблені методичні рекомендації можуть бути використанні при організації підвищення кваліфікації фахівців у галузі дистанційної освіти.

Дистанційне навчання відкриє нові можливості, значно розширюючи інформаційний простір та інформаційну сферу навчання.

Експериментальна база: дошкільний навчальний заклад № 560 Святошинського району м. Києва

Термін проведення: 2012 – 2017 рр.

Науковий керівник: Дудар О.В., старший викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту Післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи зумовлена усвідомленням музейної педагогіки як однієї із новітніх педагогічних технологій. Сутність технології ґрунтується на розумінні музею як «моделі багатовимірного світу», в якій досвід раціонального пізнання переплітається з чуттєвим, викликає необхідність існування музейної педагогіки. Основний методологічний прийом музейної педагогіки – інтерактивність, тобто нині музеї перетворюються на «живі організми», які потребують пізнання. З огляду на зазначене, перед освітньою галуззю постали нові завдання. Найважливішими з них є:

• розширення сфери освіти через залучення до музейної педагогіки;
• гармонізація розвитку творчої особистості;
• формування національної ідеології;
• збереження традицій, повернення до споконвічних духовних цінностей;
• патріотичне виховання громадян своєї Вітчизни;
• створення нової музейної аудиторії;
• розширення простору впливу музею.

Отже, актуальність проблем, пов’язаних із використанням положень музейної педагогіки – очевидна.

Основна ідея дослідно-експериментальної роботи полягає у створенні інноваційного освітнього середовища, в якому максимально використовуватимуться елементи музейної педагогіки, що суттєво оптимізує навчально-виховний процес і сприяє набуттю вихованцями нових знань, умінь, навичок, а також вихованню музейної й комунікативної культури дитини, набуттю нею необхідного досвіду культурного діалогу з минулим, використання музейного простору у різних видах реалізації завдань навчально-виховного процесу внаслідок активізації творчих здібностей особистості.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес дошкільного навчального закладу.

Предмет експериментально-дослідної роботи: елементи музейної педагогіки в навчально-виховному процесі.

Мета експериментально-дослідної роботи: створення освітнього середовища з використанням елементів музейної педагогіки.

Для досягнення мети у заявці логічно сформульовано й обґрунтовано основні завдання експериментально-дослідної роботи:

• проаналізувати новітні наукові теоретичні і практичні дослідження з музейної педагогіки за кордоном і в Україні;
• обґрунтувати методи, прийоми і форми використання елементів музейної педагогіки в навчально-виховному процесі дитячого садка;
• здійснити експериментальну перевірку ефективності застосування прийомів, методів і форм роботи, характерних для музейної педагогіки, у системі роботи дитячого садка;
• розробити нові й удосконалити наявні сценарії (конспекти) занять із елементами музейної педагогіки, спрямовані на реалізацію основних завдань навчально-виховного процесу;
• створити Інтернет-сторінку для поширення інформації про хід експерименту;
• на основі проведеної дослідно-експериментальної роботи укласти науково-методичні рекомендації щодо впровадження елементів музейної педагогіки у навчально-виховний процес ДНЗ.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає розробку нових форм занять із урахуванням наявності музейного середовища при ДНЗ; гармонійний перехід від поодиноких та епізодичних контактів із професійними музеями до створення багатоступеневої системи використання елементів музейної педагогіки, більш активного залучення вихованців до музею і його культури, розширення та збагачення предметного світу міні-музеїв дитячого садка як найближчого до дитини музейного простору; активізацію роботи з батьками і подальше їх залучення до праці в міні-музеї, проведення спільних заходів, що мають на меті реалізацію завдань родинного виховання, налагодження співпраці батьківського загалу й педагогічного колективу ДНЗ.

Основні етапи експерименту: емпіричний, прогностично-конструювальний, програмно-моделювальний, узагальню вальний.

• Емпіричний (теоретико-практичне оволодіння педагогічним колективом науково-практичним матеріалом щодо використання музейної педагогіки у навчально-виховному процесі; аналіз проблем і потенційних можливостей розвитку вихованців у системі навчально-виховного процесу; організація і проведення комплексного моніторингу розвитку вихованців ДНЗ; налагодження співпраці з музеями міста Києва; розробка і затвердження програми дослідно-експериментальної роботи).
• Прогностично-конструювальний (теоретико-практичне оволодіння психологами, вихователями психолого-педагогічними методиками використання елементів музейної педагогіки у навчально-виховному процесі ДНЗ; проведення методичних семінарів-практикумів із питань застосування різних форм і методів музейної педагогіки у навчально-виховному процесі ДНЗ; конструювання навчально-виховних завдань на основі цілісного системного аналізу освітнього процесу навчального закладу; узагальнення та апробація педагогічного досвіду із застосуванням елементів музейної педагогіки і висвітлення її у мережі Інтернет).
• Програмно-моделювальний (проведення різноманітних навчально-виховних заходів із використанням елементів музейної педагогіки; проведення науково-практичних семінарів, круглих столів і конференції, присвячених актуальним питанням використання музейної педагогіки у дошкільних навчальних закладах).
• Узагальнювальний (підбиття підсумків апробації навчально-виховних заходів із елементами музейної педагогіки; статистично-кількісний аналіз результатів експерименту, порівняльна характеристика традиційної системи навчально-виховного процесу та інноваційної; проведення вихідного зрізу комплексного моніторингу, когнітивного, психолого-соціального розвитку учасників експерименту; підведення підсумків дослідно-експериментальної).

Усі етапи взаємопов’язані і взаємодоповнювальні.

Очікуваними результатами дослідно-експериментальної роботи мають стати:

• реальна гуманізація освітнього процесу в навчальному закладі;
• допомога вихованцям пізнати себе, свої здібності, нахили, інтереси у реалізації своїх можливостей у навчально-виховному процесі;
• розкриття потенційних можливостей кожного вихованця;
• позитивні зміни в динаміці розумового та інтелектуального розвитку, підвищенні результативності навчально-виховного процесу;
• покращення показників особистісного розвитку вихованців у навчально-виховному процесі;
• набуття вміння до самовираження і самоствердження;
• високий художньо-естетичний розвиток дитини;
• емоційний розвиток, сформований інтерес до відвідування музеїв;
• набуття комунікативної компетенції;
• активізація рефлексійної діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Загальний висновок

Використання елементів музейної педагогіки дає можливість освітянам оптимізувати й інтенсифікувати навчально-виховний процес, може сприяти більш ефективній реалізації навчально-виховних завдань, що є складовими функціонування роботи школи-дитячого садка. При цьому наголосимо, що домінантою проекту дослідно-експериментальної роботи є системний підхід, який передбачає ґрунтовний аналіз результатів діяльності учнів і вихованців у всіх сферах навчально-виховної діяльності.

Експериментальна база: СЗШ № 256.

Термін проведення експерименту: 2012- 2017 рр.

Науковий керівник: Кашуба Г.О., кандидат геолого-мінералогічних наук, генеральний директор ТОВ «Інтегровані нафтогазові технології Надра».

Актуальність дослідно-експериментальної роботи зумовлена тим, що навчальна й психологічна підготовка учнів на етапі допрофільного навчання та отримання майбутньої професії – безперервний процес. Однак, досвід роботи зі старшокласниками свідчить, що у більшості учнів відсутня інформація про окремі професії, зокрема пов’язані із геологією. Одним із шляхів вирішення означеної проблеми є запровадження відповідних елективних курсів до навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів. Аналіз і узагальнення результатів опитування на виявлення освітніх потреб учнів і системи запитів їхніх батьків, а також усвідомлення потенціалу технічних, матеріальних, кадрових ресурсів школи переконує в необхідності і своєчасності упровадження спецкурсу з основ геологічних наук до освітнього процесу ЗНЗ.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в тому, що вивчення учнями спеціального курсу «Надра земні (основи геології)» сприятиме свідомому прийняттю рішення щодо вибору майбутньої професії.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процес формування професійної орієнтації учнів.

Предмет експериментально-дослідної роботи: вплив вивчення спеціального курсу «Надра земні (основи геології)» на формування професійної орієнтації в середній школі.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає в експериментальній перевірці ефективності впровадження спеціального курсу «Надра земні (основи геології)» на формування професійної орієнтації учнів.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• розробити й апробувати спеціальний курс «Надра земні (основи геології)» для учнів 8 – 11 класів середньої загальноосвітньої школи;
• забезпечити науково-методичну підготовку вчителів для роботи за цією програмою;
• сформувати систему навчання основам геології шляхом оновлення цілей, змісту, методів і засобів підготовки учнів із природничо-математичних дисциплін;
• експериментально підтвердити ефективність апробованого спецкурсу на формування професійної орієнтації учнів.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає:

• впровадження спецкурсу «Надра земні (основи геології)» на етапі допрофільного навчання;
• розробку спецкурсу на етапі профільного навчання учнів 10 – 11 класів геологічного напрямку;
• щорічний моніторинг профільної орієнтації учнів у процесі викладання спецкурсу геологічного напрямку;
• розробку методичних рекомендацій щодо інтеграції геологічних знань у предмети природничо-математичного циклу;
• видання методичної літератури і навчального посібника.

Загальний висновок

З огляду на мету, основну ідею, механізм реалізації дослідно-експериментальної роботи вважаємо, що упровадження спеціального курсу «Надра земні (основи геології)» сприятиме підвищенню якості знань учнів із природничо-математичної освіти, збагаченню уявлення про навколишнє природне середовище та формуванню бережливого ставлення до нього, свідомому прийняттю рішення щодо вибору майбутньої професії.

Експериментальна база: гімназія № 136.

Термін проведення експерименту: 2012-2015 рр.

Науковий керівник: О.В.Князева, кандидат педагогічних наук, учитель вищої категорії, вчитель-методист гімназії №136 м. Києва

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Сучасність потребує, щоб випускник школи був не просто носієм знань і певної системи виховання, а й особистістю, яка готова ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях, змінювати професію впродовж життя, займатися самоосвітою, глибоко розуміти єдність розвитку людства й природи планети, максимально реалізувати свої здібності.

Однак, у сучасних школах України залишаються поширеними і домінуючими традиційні методи організації навчально-виховного процесу: для щоденних занять передбачено певний розклад, навчальна інформація поділена на окремі фрагменти, які подаються в межах певного часу без урахування інтересів та особистісних можливостей учнів. Продовжують загострюватися протиріччя соціального, економічного, соціально-педагогічного і психолого-педагогічного характеру. Це проявляється у зростанні здоров’явитратності навчання і перевантаженні школярів несуттєвою інформацією, у низькій функціональній грамотності учнів, слабкому рівні загальних навчальних та інших життєво важливих умінь, у незадовільному володінні іноземними мовами і комп’ютером тощо. Не сповна усвідомлена суспільством соціальна потреба індивідуалізації навчання, не осмислені умови, в яких можлива реалізація педагогічного потенціалу задля виконання вимог освітньої політики держави.

Гімназія №136 м. Києва – навчальний заклад академічного рівня з поглибленим вивченням англійської мови та предметів інваріантної складової (серед яких математика, українська мова та література, друга та третя іноземні мови) – за роки свого більш ніж 20-річного існування накопичила чималий досвід із впровадження сучасних інноваційних технологій: використання інтеракцій, рівневої диференціації, індивідуального підходу до розвитку особистості учня, організації занять для старшокласників за індивідуальним навчальним планом, ведення спецкурсів, курсів за вибором розвиваючого характеру, клубів за інтересами (таких як «Основи критичного мислення», «Клуб розвитку інтелектуальної творчості» тощо). Однак, потрапляючи в атмосферу великих можливостей, учні, вчителі і батьки не завжди використовують їх ефективно з урахуванням потреб, інтересів та здібностей дитини.

Актуальність дослідження посилюється ще й тим, що реалізація сучасних педагогічних технологій потребує засобів (інструментів) своєї реалізації, які можливо використати для відтворення технології на новому місці.

Спираючись на основні концептуальні позиції технології використання творчих завдань кандидата педагогічних наук, учителя гімназії О.В.Князевої, які впроваджені у роботу 43 навчальних закладів міста Києва та успішно захищені як дисертаційне дослідження, наголосимо, що розв’язання вищеназваної проблеми перебуває у площині технологізації процесу індивідуалізації навчання як умови забезпечення самовизначення учнів через максимально повне використання можливостей гімназії.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес у 5-7 класах гімназії.

Предмет експериментально-дослідної роботи: технологічне забезпечення індивідуалізації навчання учнів 5-7 класів в умовах гімназії.

Мета експериментально-дослідної роботи: забезпечити процес індивідуалізації навчання учнів 5-7 класів шляхом використання можливостей гімназії через створення технологічних засобів (інструментів) за педагогічною технологією О.В.Князевої.

Основні завдання дослідження:

• здійснити аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми, ознайомитися з положеннями технології використання творчих завдань О.В.Князевої;
• проаналізувати можливості гімназії (інтелектуальні, організаційні, методичні, матеріальні тощо) щодо створення умов для індивідуалізації навчання учнів 5-7 класів;
• створити науково-методичну раду експериментального дослідження (проекту «Перспектива») для розробки універсальних і специфічних вимог технологічного підходу до різних шкільних предметів;
• розробити засоби (інструменти) технологізації навчально-виховного процесу з різних шкільних предметів шляхом індивідуальної методичної роботи з кожним учителем;
• забезпечити роботу постійнодіючого методичного семінару для учасників проекту на базі науково-методичної ради проекту;
• упровадити технологічні засоби (інструменти) у практику роботи класу «Перспектива» у рамках експериментального дослідження гімназії №136 м. Києва;
• проаналізувати ефективність упровадження проекту «Перспектива» й виробити рекомендації щодо його вдосконалення;
  поширити досвід інноваційного дослідження (проекту «Перспектива») шляхом проведення семінарів, зустрічей з учителями, створення методичної літератури.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що технологічне забезпечення процесу індивідуалізації навчання у 5-7 класах сприятиме комфортній адаптації школярів до умов гімназії (на основі єдності педагогічних вимог), підвищенню ефективності навчання гімназистів (на основі їх творчого розвитку, збільшення частки самостійності у навчанні та посилення мотивації до навчання), якомога повнішій самореалізації особистості учня відповідно до його уподобань і здібностей.

Основні ідеї і механізм реалізації дослідно-експериментальної роботи. Сучасні інноваційні педагогічні технології передбачають психолого-педагогічну допомогу дитині у становленні її особистості, життєвому самовизначенні та спрямовані на творчий розвиток учнів, збільшення практичної складової навчальної діяльності, широке використання можливостей ІТ. Це дозволяє змоделювати процес індивідуалізації навчання у 5-7 класах гімназії, який сприятиме:

Основні ідеї	Технологічне забезпечення процесу реалізації основних ідей проекту
Індивідуалізація навчання учнів на основі технології забезпечення єдності педагогічних вимог в організації навчальної діяльності учнів даного класу	Визначення уподобань, особливостей дитини та урахування їх при виборі технологій, форм, методів, прийомів навчання та виховання Визначення «точки відліку» навчальних знань, умінь, навичок, досвіду, рівня самостійності учнів класу «Перспектива» Вивчення та аналіз динаміки рівня навченості, самостійності, особистісного розвитку та соціалізації, сформованості загальних та предметних компетентностей учнів 5-7 класів Визначення рівня адаптації учнів 5 класів Вимірювання рівня комфортності (за показником зниження шкільної тривожності) та її динаміки за рахунок реалізації єдиних вимог до організації навчальної діяльності учнів 5-7 класів Вивчення рівня мотивації учнів 5-7 класів до навчання З’ясування ефективності застосування вчителем технологічних засобів та інструментів процесу індивідуалізації навчання в освітній діяльності учнів 5-7 класів Визначення рівня продуктивності уроків учителів – учасників проекту при умові використання індивідуалізації навчання з тьюторським супроводом, активних і інтерактивних методів, ІТ – технологій, міжпредметних зв’язків тощо
Співпраця з батьками, учасниками навчально-виховного процесу, задля забезпечення успішного навчання, розвитку та збереження здоров’я дитини	Вивчення рівня впливу взаємозв’язку батьків учнів класу «Перспектива», з одного боку, та вчителів – предметників, класного керівника, куратора проекту, з іншого боку, на результативність досягнень учнів класу Визначення впливу активної участі батьків в організації життєдіяльності колективу учнів класу на результативність досягнень дитини З’ясування ефективності використання ІТ-можливостей (електронна пошта, сайт Ноосфера, сайт проекту «Перспектива», соціальна мережа Щоденник.ua тощо) задля організації зворотного зв’язку з батьками Визначення рівня комфортності \ тривожності батьків та її динаміка як результату реалізації єдиних вимог до організації навчальної діяльності учнів 5-7 класів
Використання здоров’язберігаючих та часозберігаючих технологій в організації освітнього процесу.	Вивчення динаміки зниження здоров’явитратності уроку і підвищення загальної ефективності освітнього процесу за умов особистісно-орієнтованого управління навчальним процесом та використання досягнень сучасної дидактики, психології, валеології, тайм-менеджменту, інших здоров’язберігаючих технологій. Визначення рівня ефективності системи виховної роботи класу «Перспектива» та позаурочної розвивальної діяльності учнів  (додаткова освіта), організації роботи класу в канікулярний час (оздоровчі лінгвістичні табори, літні школи тощо) за умови дотримання принципу природовідповідності, успішності, єдності школи та родини у вихованні, навчанні,  розвитку Вивчення ефективності застосування технологій тайм-менеджменту як часозберігаючих в організації освітнього процесу З’ясування рівня засвоєння вчителями, учнями, батьками валеологічних знань і вмінь в обсязі, необхідному для реального зниження здоров’явитратності освітнього процесу; сформуваності потреби у здоровому способі життя і підтримці адекватної фізичної форми Системний моніторинг стану здоров’я учнів (фізичного, морального, психологічного) класу, визначення показників, що впливають на рівень здоров’явитратності навчально-виховного процесу, та їх динаміки

Технологічність процесу впровадження експерименту виявляється в його:

• системності (єдність горизонтального шляху – навчання протягом одного року, і вертикального – навчання протягом 5-7 класу);
• етапності з урахуванням діагностичної мети і можливості виміряти результати відповідно до неї;
• відтворюваності за рахунок розробки і впровадження засобів (інструментів) технології.

Процес формування творчих умінь і якостей особистості учня є також етапним та впроваджується через роботу учнів з рівневими творчими завданнями, підлягає вимірюванню і оцінюванню за 12 бальною системою.

Рівень навчальних досягнень корелює із рівнем самостійності учнів у навчанні, який, у свою чергу, також підлягає контролю і вимірюванню.

Реалізація мотиваційної складової здійснюється з урахуванням інтересів учнів, створення, дотримання єдності педагогічних вимог вчителями різних предметів, системи зворотного зв’язку із батьками, індивідуальних творчих проектів учнів, включаючи портфоліо, створення позитивного психолого-педагогічного клімату та використання здоров’язберігаючих технологій.

12-бальна система оцінювання надає можливість використовувати показник рівнів навчальних досягнень учнів, і як кількісний – відповідні бали, і як якісний – відповідний перелік умінь і особистісних якостей учнів, які необхідні для досягнення певного рівня.

Критеріями ефективності експериментального дослідження (проекту «Перспектива») є: підвищення ефективності навчання (за показником кількості балів, що відповідають рівням навчальних досягнень учнів), збільшення частки самостійності учнів у навчанні (за показником переліку умінь і особистісних якостей відповідних певному рівню навчальних досягнень), наявність сприятливого психолого-педагогічного клімату (за показником рівня шкільної тривожності).

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи:

• створення вчителями проекту «Перспектива» технологічного забезпечення (авторських програм, курсів, робочих зошитів тощо) індивідуалізації навчання учнів основної школи;
• створення постійно-діючої педагогічної майстерні на базі експериментального майданчика проекту «Перспектива» для роботи з майбутніми педагогами і проведення фахових семінарів для педагогів країни;
• досягнення результатів відповідно загальної мети і конкретних цілей проекту:створення технологічних засобів (інструментів) з шкільних предметів, заявлених в експерименті; побудова індивідуальної траєкторії навчання для гімназистів; підвищення рівнів їх навчальних досягнень та самостійності у навчанні; залучення батьків до навчально-виховного процесу гімназії як рівноправних суб’єктів; створення позитивного психолого-педагогічного клімату.

Загальний висновок

Тема дослідно-експериментальної роботи «Технологічне забезпечення індивідуалізації навчання учнів в умовах гімназії» є актуальною і практично значущою для вирішення проблеми первинної індивідуалізації навчання школярів, спрямованої на максимальне розкриття і розвиток індивідуально-психологічного потенціалу учнів як суб’єктів навчальної діяльності та особистісного розвитку.

Експериментальна база: СШ № 239.

Термін проведення експерименту: 2012-2017 рр.

Науковий керівник: Бориско Н.Ф., доктор педагогічних наук, професор Київського національного лінгвістичного університету.

Актуальність експериментально-дослідної роботи зумовлена сукупністю взаємопов’язаних чинників. Найважливішими серед них є соціальне замовлення суспільства на підготовку учнів, здатних до свідомого самостійного і самокерованого навчання, які беруть на себе відповідальність за власні успіхи і невдачі й готові до автономного навчання протягом усього життя; недостатній рівень розробленості проблеми альтернативних відкритих форм навчання, що стимулюють навчальну автономію учнів, і є потребою у відповідних спеціальних теоретико-практичних дослідженнях; необхідність розробки, перевірки і впровадження навчання за тижневим робочим планом як однієї з методик, використання якої сприяє розвитку і підтримці навчальної автономії учнів.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в розробці методики навчання математики, української, німецької мови за тижневим робочим планом.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процес розвитку навчальної автономії учнів під час оволодіння загальноосвітніми навчальними предметами із застосуванням методики навчання за тижневим планом.

Предмет експериментально-дослідної роботи: зміст, форми і методи навчання математики, української та німецької мови за тижневим робочим планом.

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність методики навчання математики, української мови, німецької мови за тижневим робочим планом.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• проаналізувати сучасні підходи до розвитку навчальної автономії, узагальнити набутий досвід роботи за альтернативними відкритими формами навчання у зарубіжних школах та екстраполювати його на навчально-виховний процес українських шкіл;
• визначити перспективні форми методики навчання за тижневим робочим планом і обґрунтувати їх теоретично, із позицій педагогіки, психології і фахової методики;
• виокремити критерії відбору навчального матеріалу для самостійного опрацювання учнями за тижневим навчальним планом із урахуванням їхніх індивідуально-вікових особливостей;
• визначити принципи організації навчального матеріалу для самостійного опрацювання учнями за тижневим навчальним планом із урахуванням їхніх індивідуально-вікових особливостей;
• проаналізувати навчальні плани і програми з математики, німецької та української мов, визначити перелік тем і проблем для самостійного опрацювання учнями з урахуванням специфічних особливостей відповідного навчального предмету;
• проаналізувати підручники і посібники щодо визначення і відбору навчального матеріалу для експериментального навчання;
  обґрунтувати і розробити навчальні матеріали для роботи за тижневим планом, включаючи способи, форми і види контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і відповідного само-, взаємо- та оцінювання;
• розробити методичні матеріали для підготовки вчителів із відповідних предметів для проведення експериментального навчання за обраною методикою;
• експериментально перевірити ефективність розробленої методики навчання за тижневим робочим планом в експериментальних класах під час навчання з математики, української та німецької мов;
  провести якісний та кількісний аналіз отриманих результатів і перевірити їх достовірність;
• укласти методичні рекомендації щодо впровадження методики навчання за тижневим робочим планом.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає:

• створення ініціативної творчої групи з розробки і реалізації програми експериментально-дослідної роботи;
• теоретико-практичне оволодіння педагогічним колективом методикою навчання за тижневим робочим планом;
• відбір класів і груп для проведення експериментального навчання за методикою роботи за тижневим планом;
• розробку навчальних матеріалів для роботи за тижневим планом, включаючи форми і види контролю, самоконтролю та відповідного оцінювання;
• підготовку методичних рекомендацій щодо упровадження методики навчання за тижневим планом.

Очікувані результати експериментально-дослідної роботи передбачають посилення рівня гуманізації навчально-виховного процесу; індивідуалізацію навчального процесу за рахунок застосування диференційованих завдань для обов’язкового і факультативного опрацювання учнями й самостійне обрання ними відповідних тем і проблем для вивчення; формування в учнів високого рівня соціальної компетентності, зокрема вмінь працювати в групах, співпрацювати з однокласниками і вчителями тощо; формування і розвиток в учнів внутрішньої мотивації і здатності до самоаналізу, рефлексії та самооцінки; розвиток навчальної автономії учнів за рахунок виховання у них здатності до самостійного, самокерованого і самовідповідального навчання.

Загальний висновок

Упровадження методики навчання математики, української, німецької мови за тижневим робочим планом забезпечить не лише ефективне опанування учнями змістом цих предметів, але й уможливить розвиток навчальної автономії учнів, здатних до самостійного, самокерованого учіння і готових брати на себе відповідальність за його результати. Завдяки навчанню за тижневим планом школярі вчаться також допомагати іншим і отримувати допомогу. Відтак відбуватиметься удосконалення методичної, психологічної, педагогічної і фахової компетентностей учителів.

Експериментальна база: школа-дитячий садок «Кияночка» Шевченківського району м. Києва

Термін проведення: 2011 – 2015 рр.

Науковий керівник: Дудар О.В., старший викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання Інституту Післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Важлива характеристика сучасного етапу українського державотворення – всебічне реформування освітньої галузі. Виклики нової епохи породили необхідність пошуку нових підходів до осмислення головних проблем культури й освіти, в основі яких – духовно-моральна творчість людства. На часі – проблема діалогу духовності. У сучасній ситуації важливий не стільки раціональний, скільки культурологічний аспект в єдиному педагогічному процесі, який створює умови для творчого самовизначення особистості. У час кризи комунікативного потенціалу важливо створювати й підтримувати пізнавальний інтерес, пробуджувати в дитини любов до рідної мови, фольклору, художньої літератури.

Звернення до цінностей, накопичених і збережених у світовій культурі, передбачає включення індивіда в культурно-історичний простір, що створює підґрунтя для усвідомлення ним себе як суб’єкта культури. Особлива роль в цьому належить музею, який виводить індивіда за межі соціуму, цивілізації в світ культури. У такому контексті актуалізується проблема усвідомлення соціокультурних функцій музею. Усвідомлення музею як «моделі багатовимірного світу», в якій досвід раціонального пізнання переплітається з чуттєвим, викликає необхідність існування музейної педагогіки. Основний методологічний прийом музейної педагогіки – інтерактивність, тобто нині музеї перетворюються на живі організми у процесі пізнання. З огляду на зазначене перед освітньою галуззю постали нові завдання. Найважливішими з них є:

• розширення сфери освіти через залучення до музейної педагогіки;
• гармонізація розвитку творчої особистості;
• формування національної ідеології;
• збереження традицій, повернення до споконвічних духовних цінностей;
• патріотичне виховання громадян своєї Вітчизни;
• створення нової музейної аудиторії;
• розширення простору впливу музею.

Отже, актуальність проблем, пов’язаних із використанням положень музейної педагогіки – очевидна.

Музейна педагогіка, як один з напрямків діяльності музею, стає все більш усталеною в практиці духовно-морального, цивільно-патріотичного, історико-краєзнавчого виховання особистості дошкільника, молодшого школяра, підлітка чи юнака в єдиному освітньому процесі. Прагнення до гуманітарного оновлення освіти, орієнтованого на співробітництво музею і дитячого садка чи школи, на створення аматорських шкільних тематичних музеїв, принципи орієнтації на вікові особливості музейної аудиторії, взаємозв’язку школи і музеїв, підготовки юного покоління до дорослого життя через гру і за допомогою музейних засобів детермінують суть освітньої парадигми XXI століття. Тому актуальність експериментальної роботи «Використання елементів музейної педагогіки в роботі з дошкільниками та молодшими школярами» безперечна.

Основна ідея дослідно-експериментальної роботи полягає у створенні інноваційної освітньої системи використання елементів музейної педагогіки, що суттєво оптимізує навчально-виховний процес, в тому числі набуття нових знань, умінь, навичок вихованцем чи учнем.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: елементи музейної педагогіки у навчально-виховному процесі спеціалізованої школи-дитячого садка

Предмет експериментально-дослідної роботи: шляхи (методи, прийоми, форми чи способи) використання елементів музейної педагогіки в навчально-виховному процесі спеціалізованої школи-дитячого садка

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність використання елементів музейної педагогіки у навчально-виховному процесі спеціалізованої школи-дитячого садка

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• проаналізувати новітні наукові теоретичні та практичні дослідження з музейної педагогіки;
• обґрунтувати методи, прийоми і форми використання елементів музейної педагогіки в навчально-виховному процесі школи-дитячого садка;
• здійснити експериментальну перевірку ефективності застосування прийомів, методів і форм роботи, характерних для музейної педагогіки, у системі роботи школи-дитячого садка;
• розробити нові й удосконалити наявні конспекти (сценарії) занять із елементами музейної педагогіки, спрямовані на реалізацію основних завдань навчально-виховного процесу;
• укласти науково-методичні рекомендації щодо впровадження елементів музейної педагогіки у практику роботи школи-дитячого садка.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи полягає у створенні інноваційної освітньої системи, спрямованої на застосування досягнень музейної педагогіки на засадах системного підходу, який передбачає ефективну взаємодію трьох підсистем: виховання (як загального ціле покладання), навчання (як засобу досягнення загальної мети виховання), особистісного розвитку (як результативної сторони виховного процесу) шляхом використання нестандартних форми роботи у школі-дитячому садку з урахуванням вікових особливостей та потреб особистості вихованця чи учня, його життєвих диспозицій і творчого потенціалу. Крім того заявкою і програмою експериментально-дослідної роботи передбачено оптимальне використання педагогічних засобів, створення сприятливих умов для організації життєдіяльності вихованців і учнів; застосування механізмів внутрішнього і зовнішнього стимулювання життєвої активності (дозвільно-ігрової, художньо-образної, предметно-перетворювальної, фізично-оздоровчої, навчально-пізнавальної, соціально-комунікативної, громадсько-корисної, національно-громадянської, духовно-катарсичної) кожної особистості.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи:

• гуманізація навчально-виховного процесу в навчальному закладі;
• допомога учням та вихованцям в пізнанні себе, своїх здібностей, нахилів, інтересів у реалізації своїх можливостей в навчально-виховному процесі;
• розкриття потенційних можливостей кожного вихованця та учня;
• позитивні зміни в динаміці розумового та інтелектуального розвитку учнів, підвищенні результативності навчально-виховного процесу;
• покращення в цілому показників особистісного розвитку учнів в навчально-виховному процесі
• набуття вміння до самовираження та самоствердження;
• високий художньо-естетичний розвиток дитини;
• емоційний розвиток, сформований інтерес до відвідування музеїв;
• набуття комунікативної компетенції;
• активізація рефлексійної діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Загальний висновок

Використання елементів музейної педагогіки може оптимізувати й інтенсифікувати навчально-виховний процес, сприяти більш ефективній реалізації навчально-виховних завдань, що є складовими роботи школи-дитячого садка. При цьому наголосимо, що домінантою проекту дослідно-експериментальної роботи є системний підхід, який передбачає ґрунтовний аналіз результатів діяльності учнів і вихованців у всіх сферах навально-виховної діяльності

Експериментальна база: Кловський ліцей №77

Термін проведення: 2011 – 2016 рр.

Науковий керівник: Вдовченко В.В., науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Інноваційне проектування змісту освіти, приведення його у відповідність до сучасних вимог є важливим кроком на шляху модернізації освітньої системи. Принцип інтеграції є важливою закономірністю ефективної реалізації компетентнісного підходу в освітній галузі.

Предметний рівень інтеграції передбачає розширення об’єктів дослідження, що зумовлює появу нових наукових галузей, наприклад «Інформаційна культура та етикет в життєдіяльності і навчанні», 5-6 класи; «Інформаційна культура в життєдіяльності і навчанні гуманітарія», 7-9 класи; «Інформація, дизайн і технології у гуманітарній сфері» 10-11 класи; «Культура навчальної праці ділової людини», 5-6 класи; «Культура інтелектуальної діяльності ділової людини». 7-9 клас; «Наукова інтелектуальна діяльність ділової людини». На основі внутрішньопредметних зв’язків, взаємопроникнення і взаємозбагачення навчальної інформації дисциплін відбувається трансформація й ускладнення навчальних предметів, які сприяють виявленню, розвитку і реалізації індивідуальної обдарованості в особистісно привабливій площині навчальної проектно-технологічної діяльності засобами педагогічного дизайну.

Зазначені інтегративні курси зорієнтовують на виокремлення основного матеріалу й усунення другорядної, «непотрібної» інформації, надлишкової деталізації і конкретизації, змінюють суб’єкт-об’єктні стосунки в межах навчально-виховного процесу, створюють умови для співтворчості вчителя і ліцеїстів, стимулюють колективні форми навчання.

Предметна інтеграція навчальних курсів у середньої освіти сприяє формуванню і розвитку загальнокультурної, міжпредметної естетичної, предметної мистецької, проектно-технологічної й інформативної компетентностей і є необхідною умовою цілісності освітньої підготовки ліцеїстів.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в ефективному вирішенні проблеми розвитку індивідуальної обдарованості учня під час навчальної проектно-технологічної діяльності шляхом розроблення і запровадження дидактичної системи інтегрованих курсів на основі предметів освітньої галузі «Мистецтво» (художня культура, образотворче мистецтво, музичне мистецтво) та предметів освітньої галузі «Технології» (інформатика та трудове навчання).

Дидактичні завдання системи запропонованих інтегрованих курсів з апробації змісту органічно поєднують традиції й інновації освітньої галузі й передбачають інноваційний психолого-педагогічний аспект з реалізацією актуального особистісно орієнтованого підходу, з урахуванням індивідуальних особливостей кожного ліцеїста в умовах переходу від інформаційно-репродуктивного навчання до активного, творчого, продуктивного, діяльнісного. Вирішення цих завдань, дійсно, уможливлюється за умови застосування інтеграції змісту навчальних предметів засобами педагогічного дизайну. Особистісно зорієнтований зміст інтегрованих курсів спрямований на виявлення, розвиток і реалізацію індивідуальної обдарованості в особистісно привабливій сфері навчальної проектно-технологічної діяльності засобами педагогічного дизайну.

Отже, актуальність проекту «Інтеграція змісту навчальних предметів засобами педагогічного дизайну» – очевидна.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес за інтегрованими курсами у основній та старшій школі.

Предмет експериментально-дослідної роботи: інтегроване вивчення змісту навчальних предметів засобами педагогічного дизайну в основній та старшій школі

Мета експериментально-дослідної роботи: експериментально перевірити продуктивність інтегрованого вивчення змісту навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво» та предметів освітньої галузі «Технології» засобами педагогічного дизайну в основній та старшій школі.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• здійснити теоретичний і порівняльний аналіз українських і зарубіжних науково-практичних досліджень з питань інтеграції змісту навчальних курсів освітньої галузі «Мистецтво» (художня культура, образотворче мистецтво, музичне мистецтво) та предметів освітньої галузі «Технології» (інформатика та трудове навчання, технології);
• вивчити емпіричний досвід учителів-практиків;
• розробити необхідне науково- і навчально-методичне забезпечення ефективної інтеграції змісту навчальних предметів;
• проаналізувати, відкоригувати й узагальнити результати реалізації програми, оцінювання її ефективності та поширення набутого досвіду.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи спрямовано на розробку і запровадження інноваційної моделі ефективної інтеграції змісту навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво» (художня культура, образотворче мистецтво, музичне мистецтво) та предметів освітньої галузі «Технології» (інформатика та трудове навчання, технології), що конкретизується такими напрямами роботи:

• Запровадження у практику основної і старшої школи технології інтегрованого вивчення навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво» та предметів освітньої галузі «Технології» на основі використання засобів педагогічного дизайну.
• Розробка у процесі прикладного дослідження авторських методик викладання вчителями-експериментаторами інтегрованих курсів засобами педагогічного дизайну.
• Розробка й експериментальна апробація матеріалів для навчальних комплектів із інтегрованих курсів для учня:

• навчальні посібники для учнів основної та старшої школи;
• ілюстровані альбоми для учнів основної та старшої школи;

науково-методичних комплектів для вчителя інтегрованих курсів:

• календарно-тематичне планування уроків для системи інтегрованих курсів в основній та старшій школі;
• науково-методичні посібники для вчителя інтегрованих курсів в основній та старшій школі;

• Розробка й експериментальна апробація дидактичної системи з навчання за системою інтегрованих курсів навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво» та предметів освітньої галузі «Технології» засобами педагогічного дизайну для учнів в основній та старшій школі.

Науково-дослідну роботу з реалізації програми експерименту пропонується провести поетапно. Основні етапи експерименту: організаційний, формувальний, заключний. Усі етапи є тісно взаємопов’язані і доповнюють один одного.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи: організація та налагодження роботи «Центру експериментальної педагогіки з дизайн-освіти»; розробка апробованих програм і посібників з інтегрованих курсів навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво» та предметів освітньої галузі «Технології» засобами педагогічного дизайну для основної, старшої школи; система інтегрованих курсів навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво» та предметів освітньої галузі «Технології» засобами педагогічного дизайну; дидактична система для навчання за інтегрованими курсами з навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво» та предметів освітньої галузі «Технології» засобами педагогічного дизайну.

Загальний висновок

Обрана для проведення експериментально-дослідної роботи тема «Інтеграція змісту навчальних предметів засобами педагогічного дизайну» є актуальною і практично значущою для вирішення проблеми розвитку індивідуальної обдарованості учня під час навчальної проектно-технологічної діяльності.

Експериментальна база: Києво-Печерський ліцей №171 «Лідер»

Термін проведення експерименту: 2011-2020 рр.

Науковий керівник: Максименко С.Д., директор Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Пріоритетним завданням функціонування і розвитку освітньої галузі визнано відродження й розбудову національної системи освіти та виведення її на світовий рівень, що задекларовано у нормативних і законодавчих документах державного ґатунку (Конституція України, Національна доктрина розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Концепція загальної середньої освіти, Концепція профільного навчання в старшій школі та ін.). У засадничих положеннях законодавчих актів і нормативів, що регламентують діяльність навчальних закладів, акцентується увага на необхідності запровадження в усі ланки освітньої галузі особистісно-орієнтованого підходу, що ставить у центр освітнього процесу особистість учня, забезпечує свободу вибору змісту освіти з метою задоволення освітніх, духовних, культурних і життєвих потреб особистості, гуманне ставлення до особистості, становлення її індивідуальності і можливості самореалізації в культурно-освітньому просторі. Особистісно-орієнтований зміст освіти спрямований на розвиток цілісної людини: її природних особливостей (здоров’я, здатності мислити, відчувати, діяти); соціальних властивостей (бути громадянином, сім’янином, трудівником) і властивостей суб’єкта культури (свободи, гуманності, духовності, творчості). При цьому розвиток і природних, і соціальних, і культурних чинників відбувається в контексті змісту освіти, що має загальнолюдську, національну цінність.

Особистісно-орієнтована школа на основі використання системи психолого-педагогічних методів у навчально-виховному процесі плекає творчу особистість, створює сприятливі умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, примноження культури і духовності в усій різноманітності національних і світових зразків, тобто є школою самореалізації особистості, школою життєтворчості, культурного виховання.

З огляду на зазначене вище очевидною є актуальність експериментально-дослідної роботи з теми «Cистема психологічних методів в навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу в умовах диференційованого особистісно-орієнтованого навчання».

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в розробці й упровадженні в навчально-виховний процес системи психологічних методів, яка максимально оптимізує процес повноцінного психологічного розвитку особистості учня, набуття ним нових знань, умінь і навичок і у тому числі покращує соціалізацію особистості.

Ця система психологічних методів, оформляючись як сукупність психолого-педагогічних інноваційних технологій, є експериментально вивіреною і являє собою синтез міждисциплінарного наукового знання.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: психологічне середовище навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет експериментально-дослідної роботи: система психологічних методів навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу в умовах диференційованого особистісно-зорієнтованого навчання

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність упровадження системи психологічних методів у навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу в умовах диференційованого особистісно-зорієнтованого навчання.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• провести теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження та зробити аналіз наявних проблем у практиці організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах України;
• обґрунтувати необхідність впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу системи психологічних методів;
• організувати та провести психологічні дослідження відповідно до мети діяльності;
• здійснити експериментальну перевірку ефективності цілісної психолого-педагогічної системи і зокрема психологічних технологій навчання і виховання в системі роботи загальноосвітніх навчальних закладів;
• розробити науково-методичний інструментарій для проведення експериментального дослідження за обраною темою;
• розробити науково-методичні рекомендації щодо впровадження системи психологічних методів в навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає комплекс заходів відповідно до організаційно-прогнозуючого, науково-консультативного, науково-дослідного, формувального, контрольно-узагальнювального етапів експериментально-дослідної роботи:

• документальне оформлення діяльності науково-дослідної лабораторії (обговорення і складання концепції, перспективного плану роботи, формування штатного розкладу лабораторії,складання індивідуальних планів роботи співробітників лабораторії);
• проведення ознайомлювальних і узгоджувальних батьківських зборів, науково-практичних семінарів з обговоренням відомих у сучасній психологічній науці концепцій і напрямків розвитку і формування особистості;
• теоретичне обґрунтування системи психологічних методів, які впроваджуються в навчально-виховний процес ЗНЗ;
• проведення психологічних консультацій для педагогів, учнів та батьків;
• організація та проведення психологічних досліджень;
• розробка нового науково-дослідницького інструментарію й інформаційно-методичного супроводу фахівців, які здійснюватимуть педагогічну і психологічну роботу;
• випробування та аналіз системи психологічних методів в навчально-виховному процесі ЗНЗ;
• теоретико-практичне оволодіння психологами, вчителями-предметниками, адміністрацією технологіями розробленої системи психологічних методів;
• впровадження системи психологічних методів в навчально-виховний процес ЗНЗ;
• підготовка до видання методичного комплексу посібників, методичних рекомендацій для реалізації розробленої системи психологічних методів;
• визначення алгоритму ефективного застосування та впровадження системи психологічних методів в навчально-виховному процесі ЗНЗ в умовах диференційованого особистісно-орієнтованого навчання;
• створення контрольних груп для перевірки ефективності розробленої та впровадженої в навчально-виховний процес ЗНЗ системи психологічних методів;
• перевірка застосованої системи психологічних методів на контрольних групах.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи: реальна гуманізація навчально-виховного процесу в навчальному закладі; допомога учням в пізнанні себе, своїх здібностей, нахилів, інтересів у реалізації своїх можливостей в навчально-виховному процесі; активізація гармонійного розвитку родинної та шкільної освіти; розкриття потенційних можливостей кожного учня; сприятливі умови для саморозвитку особистості учня; покращення рівня внутрішньої мотивації учнів до навчання; позитивний вплив на активізацію пізнавальних процесів та, як результат, – покращення якості знань учнів; позитивні зміни в динаміці розумового й інтелектуального розвитку учнів, підвищенні якості навчально-виховного процесу; покращення в цілому показників особистісного розвитку учнів у навчально-виховному процесі.

Загальний висновок

З огляду на зазначене дослідно-експериментальна робота за темою «Cистема психологічних методів в навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу в умовах диференційованого особистісно-орієнтованого навчання» є актуальною, знаковою і має практичну значущість. За умов реального запровадження розробленого авторами інструментарію системи психологічних методів у практику навчальних закладів уможливлюється створення сприятливого середовища для гуманізації навчально-виховного процесу шкіл, саморозвитку й самопізнання особистості кожного учня, розкритті їхніх нахилів, інтересів, потенціальних можливостей, підвищення якості навчальної діяльності школярів.