Автор: Інститут

Експериментальна база: спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №26 для дітей з вадами розумового розвитку

Термін проведення експерименту 2011 – 2016 р.р.

Науковий керівник: Макарчук Н.О., завідувач лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, кандидат психологічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи зумовлена зростаючим попитом і потребами в інтеграції дітей із синдромом Дауна в середовище, яке буде виконувати функцію розширеної соціалізації таких дітей у спеціальному освітньому закладі та подальшій адаптації їх у суспільство, прийняття ними у власній життєдіяльності активної позиції. Багаторічний зарубіжний досвід спеціалістів у галузі спеціальної освіти засвідчує успішність життєдіяльності людей із синдромом Дауна в умовах належно організованого психолого-педагогічного супроводу. Ця експериментальна корекційно-освітня програма покликана розробити й провести теоретико-практичні дослідження з питань створення належних умов, у яких діти із синдромом Дауна не тільки продуктивно оволодіють необхідними знаннями, але набудуть певних вмінь та навичок. Призначення спеціального розвивального середовища полягає в тому, щоб дати можливість дитині з особливими потребами відчути свою індивідуальність, навчити її самоповазі, створити ситуацію успіху, забезпечити соціалізацію особистості, розширити можливості комунікації. Таким чином підготувати дітей із синдромом Дауна до дорослого життя, до продуктивної участі в житті суспільства в майбутньому.

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити особливості оптимальної й ефективної організації навчально-виховного процесу для дітей із синдромом Дауна з метою їх успішної інтеграції в освітній простір.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• провести аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, вивчити зарубіжний досвід;
• створити для дітей із синдромом Дауна спеціальне розвивальне середовище, оптимізувати процес освіти за рахунок упровадження інноваційних технологій, адаптованих зарубіжних методик, методів, форм та способів навчання;
• сприяти психічному розвитку дитини, її особистісному зростанню;
• відкрити підготовчі класи для дітей із синдромом Дауна з метою підготовки до навчання в школі;
• розробити та апробувати експериментальні навчальні програми для дітей із синдромом Дауна;
• забезпечити впровадження системи психолого-педагогічного супроводу для дітей із синдромом Дауна;
• розробити науково-методичні рекомендації щодо інтеграції дітей із синдромом Дауна в освітнє середовище. Дослідно-експериментальна робота розпочалася з вересня 2011 р.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: особистісний розвиток учнів із синдромом Дауна в освітньому просторі.

Предмет експериментально-дослідної роботи: система психолого-педагогічних впливів на особистість дитини із синдромом Дауна в умовах навчально-виховного процесу спеціального загальноосвітнього навчального закладу.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи здійснюється шляхом організації системи заходів, яка передбачає комплексну послідовну роботу з усіма учасниками навчально-виховного процесу (дітьми, педагогами та батьками) і має два блоки складових: особистісно-орієнтовані й соціально-педагогічні чинники.

У процесі експериментально-дослідної роботи необхідно забезпечити особистісно зорієнтований підхід, сприймати кожного учня як цілісну особистість, давати їм можливість самореалізовуватися. Постійно створювати ситуацію успіху, що дозволить учню відчувати позитивні емоції.

Процес навчання організовано відповідно до психофізіологічних особливостей дітей, враховано індивідуальні та типологічні особливості, спираючись на сильні сторони дітей з особливими потребами.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у:

• створенні сприятливого розвивального для навчання і розвитку дітей з особливими потребами;
• оптимізації процесу освіти за рахунок впровадження та адаптації інноваційних технологій, прогресивних методик, методів, форм та способів навчання;
• підвищенні фахового рівня педагогічних працівників, активізація їх творчо-пошукової активності;
• встановленні партнерських стосунків із родинами. Активна участь батьків в організації навчально-виховного процесу.

Загальний висновок

Експериментальна корекційно-освітня система покликана розробити та провести теоретико-практичні дослідження з питань створення належних умов, в яких діти із синдромом Дауна не тільки продуктивно оволодівають необхідними знаннями, а набувають певних умінь і навичок. Призначення спеціального розвивального середовища полягає в тому, щоб дати можливість дитині з особливими потребами відчути свою індивідуальність, навчити її самоповазі, створити ситуацію успіху, можливість вступати в ті чи інші стосунки з однолітками, дорослими, і таким чином підготувати дітей із синдромом Дауна до дорослого життя, до продуктивної участі в діяльності житті суспільства в майбутньому.

Експериментальна база: СЗШ №184, СЗШ №141

Термін проведення експерименту: 2010 – 2015 р.р.

Науковий керівник: Жук В.В., завідувач лабораторії сурдопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Недоліки традиційної системи спеціальної освіти дітей із порушеннями мовлення полягають у перебуванні таких дітей в ізоляції від ровесників, зниженні їхнього соціального статусу, обмеженні ролі сім’ї у вихованні життєвої компетентності дитини. За результатами досліджень, понад 50% дітей дошкільного віку та 17% школярів молодшого віку мають різноманітні порушення мовленнєвого розвитку. Нагальною постала проблема інтеграції та адаптації таких дітей у соціумі. Відповідно до законодавства України, кожна дитина з особливими потребами має право на освіту на рівні зі своїми однолітками. Отже, одним із пріоритетних завдань сьогодення є створення умов для розвитку та соціальної адаптації цих дітей через упровадження інклюзивного навчання в ЗНЗ.

Мета експериментально-дослідної роботи: розробити й адаптувати модель психолого-педагогічного супроводу учнів із порушеннями мовлення в умовах інклюзивного навчання.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• проаналізувати психолого-педагогічні джерела з проблеми дослідження;
• розробити науково-педагогічні засади організації навчально-виховного процесу і корекційної роботи в умовах експериментального навчання;
• вивчити індивідуальні особливості пізнавального і мовленнєвого розвитку учнів із порушеннями мовлення для започаткування і здійснення поетапного контролю за результативністю навчально-корекційного процесу;
• здійснити проектування і поетапне апробування комплексного навчально-реабілітаційного процесу на основі науково обґрунтованих підходів і організації інклюзивного навчання;
• організувати навчально-методичну і психологічну підготовку учасників навчально-виховного процесу (педагоги-учні-батьки);
  створити середовище, сприятливе для гармонійного розвитку дітей із типовим розвитком, сформувати сучасний світогляд, гуманне ставлення до людей із порушеннями психофізичного розвитку.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процес загальноосвітньої підготовки і корекційної допомоги учням із порушеннями мовлення в умовах загальноосвітніх шкіл.

Предмет експериментально-дослідної роботи: модель психолого-педагогічного супроводу учнів з порушеннями мовлення в умовах загальноосвітньої школи.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає вивчення стану мовленнєвого, пізнавального розвитку учнів, психологічних особливостей дітей із порушеннями мовлення, розробку індивідуальних планів корекції мовлення; розробку теоретичної моделі психолого-педагогічного супроводу дітей із порушеннями мовлення в умовах загальноосвітньої школи.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають в організації попереднього та поточного контрольного діагностування мовленнєвого та пізнавального розвитку учнів, створенні методичних, кадрових і матеріально-технічних умов для реалізації інклюзивної форми навчання у загальноосвітніх школах, розробці й упровадження сучасної моделі психолого-педагогічного супроводу дітей із порушеннями психофізичного розвитку (порушеннями мовлення) в умовах загальноосвітньої школи, проектуванні та поетапній апробації комплексного навчально-реабілітаційного процесу на основі організації інклюзивного навчання, здійсненні навчально-методичної та психологічної підготовки та підвищенні рівня кваліфікації учасників навчально-виховного процесу (педагоги-учні-батьки) у питаннях запровадження інклюзивної освіти, створенні соціально-психологічного середовища, сприятливого для гармонійного розвитку дітей з типовим та атиповим розвитком.

Загальний висновок

Впровадження моделі психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями мовлення в умовах загальноосвітньої школи сприятиме розширенню можливостей соціалізації, створенню передумов для інтеграції в суспільство дітей з порушеннями мовлення, забезпечить ефективний корекційний вплив на мовлення, а також матиме позитивний виховний вплив.

Експериментальна база: ПШ № 268

Термін проведення експерименту: 2010 – 2014 р.р.

Науковий керівник: Пархоменко І.М., заступник начальника управління освіти Оболонського району м. Києва, кандидат педагогічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи. За даними експериментального дослідження, проведеного в школі, приблизно 80% дітей, що приходять до 1 класу мають різні порушення постави. У 55% діагностується сколіоз. Ця тенденція зберігається у підлітковому та юнацькому віці. Дане захворювання часто зумовлює порушення мовлення, інтелекту, зору, слуху. У фізіолого-гігієнічних і психофізіологічних дослідженнях доведено, що за умов вживання певних заходів, можна суттєво зміцнити і зберегти психічне й фізичне здоров’я учнів. Отже, необхідним вважаємо створення спеціальних умов для навчання і виховання дітей із вадами рухового апарату в загальноосвітньому закладі, запровадження нових підходів щодо поєднання навчання і реабілітації під час навчально-виховного процесу.

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити процес освітньо-реабілітаційного навчання дітей із порушенням опорно-рухового апарату, обрати форми, методи і засоби їх навчання і виховання в умовах початкової школи.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• провести психолого-медико-педагогічний аналіз засобів і методів навчання і реабілітації дітей означеної категорії у спеціальних і масових навчальних і медичних закладах;
• розробити реабілітаційні програми з урахуванням рівня розвитку і можливостей кожної дитини із порушенням опорно-рухового апарату;
• провести моніторингові дослідження зміни стану здоров’я дітей протягом терміну експериментально-дослідної роботи.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процеси навчання і реабілітації учнів із порушенням опорно-рухового апарату в умовах початкової школи.

Предмет експериментально-дослідної роботи: організація освітньо-реабілітаційного процесу для учнів з порушенням опорно-рухового апарату у загальноосвітній початковій школі.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи. Для проведення педагогічного дослідження на кожній паралелі початкової школи організовується по одному класу з інтегрованим навчанням, в якому спільно навчатимуться здорові учні та учні з порушеннями опорно-рухового апарату. Набір учнів до цих класів є добровільним. У 2010-2011 навчальному році відкрито перший такий клас.

Двічі на рік проводяться моніторинги стану здоров’я дітей. Результати їх заслуховуються на педагогічних радах. Медичне обслуговування учнів здійснюється штатним чи спеціально закріпленим за школою медичним персоналом управління охорони здоров’я, які організовують проведення лікувально-профілактичних заходів і відновлювального лікування. Діти з хронічними захворюваннями знаходяться під постійним диспансерним наглядом відповідних закладів системи охорони здоров’я.

З метою реалізації проекту для школи розроблено спеціальний штатний розпис, до якого додатково введено посади заступника директора з інноваційної діяльності, психолога, реабілітолога-ортопеда, фізіотерапевта, медичної сестри, логопеда.

Очікувані результати науково-дослідницької та експериментальної роботи полягають у розробці реабілітаційних програм, організаційних і психолого-медико-педагогічних рекомендацій щодо роботи з учнями з порушенням опорно-рухового апарату в умовах початкової школи, подальшій конкретизації засобів і методів освітньо-реабілітаційної діяльності, доведенні результативності створених умов щодо ефективного навчання учнів із порушенням опорно-рухового апарату в початковій школі.

Загальний висновок

Умови освітньо-реабілітаційного навчання дітей із порушеннями опорно-рухового апарату сприяють їх фізичному розвитку, забезпечують комплексну психолого-медико-педагогічну допомогу.

Експериментальна база: СШ №210

Термін проведення експерименту: 2009-2012 рр.

Науковий керівник: Чміль А.І., завідувач кафедри університетської та професійної освіти і права Інституту відкритої освіти університету менеджменту освіти НАПН України, доктор технічних наук, професор

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Індивідуальне навчання є традиційною формою, яка багато років існує в системі загальної середньої освіти. Однією з переваг індивідуального навчання є особистісно зорієнтований підхід, завдяки якому враховуються характер і темперамент учня, рівень його знань і навичок, умови навчання, створені на дому, стан здоров’я.

Водночас учень, який працює в режимі індивідуального навчання, обмежений у кількості навчальних годин, не вміє працювати в команді, прислухатися до думки інших й ураховувати світоглядні позиції і міркування оточуючих, дискутувати; не відчуває темпу і напруги уроку; не може об’єктивно зіставити власні результати з досягненнями однокласників і не готовий програвати в умовах конкуренції. Отже, індивідуальне навчання виключає дитину із соціуму на певний, а інколи і на тривалий час.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в тому, щоб знайти нові засоби і способи організації індивідуального навчання дітей, які б, з одного боку, допомогли передати учневі певну сукупність знань, а з іншого, усунути перешкоди, що виникають. Основним засобом, який допоможе розв’язати завдання експерименту, є система Інтернет-навчання, зокрема, віртуальна платформа для навчання WiZiQ. Вона відкриває широкі можливості для включення дитини в систему щоденного життя учнів школи. На основі запровадження WiZiQ стає можливою:

• одночасна робота вчителя з класом і учнем, який знаходиться вдома;
• організація роботи з учнем у домашніх умовах на основі інформації, яку учень вже отримав під час відео-уроку.

Запровадження WiZiQ, зміна організації індивідуального навчання потребує додаткових умінь і навичок від учителів та учнів. Зокрема,

• учителям потрібно розробити і запровадити повноцінну систему для навчання без установки додаткового програмного забезпечення, відпрацювати нову методику роботи з учнем на дому, бути психологічно готовим кожному уроці працювати на відеокамеру, організувати урок з урахуванням відео-учнів;
• учням потрібно навчитися працювати з класом, знаходячись вдома; бути психологічно готовими до роботи у відео-режимі; вміти відповідати і демонструвати свої знання, користуватися презентаціями уроків і ставити запитання; відпрацьовувати матеріал, самостійно знаходячи інформацію в мережі Інтернет.

Мета експериментально-дослідної роботи: науково обґрунтувати і розробити модель індивідуального інтерактивного On-line навчання дітей, які через тривалу хворобу не відвідують школу, та експериментально перевірити її ефективність.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• здійснити теоретичний аналіз способів і засобів організації індивідуального навчання учнів;
• проаналізувати можливості і стан використання On-line і мультимедійних технологій для індивідуального навчання учнів;
• розробити й апробувати модель індивідуального інтерактивного On-line навчання для учнів, які через тривалу хворобу не відвідують школу;
• експериментально перевірити ефективність створеної моделі;
• розробити методичні рекомендації щодо використання розробленої моделі індивідуально інтерактивного On-line навчання.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: способи і засоби організації індивідуального навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які через тривалу хворобу не відвідують школу.

Предмет експериментально-дослідної роботи: способи і засоби організації індивідуального інтерактивного On-line навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які через тривалу хворобу не відвідують школу.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи. Для успішного проведення експериментального дослідження сформовано робочу групу, визначено функціональні обов’язки кожного з її учасників. За короткий період було створено належні умови для роботи (закуплено веб-камери, підключено ПК до мережі Інтернет), організовано відповідне навчання вчителів і учнів, розроблено презентації уроків і методичні рекомендації. Психологом школи розроблено психолого-діагностичний інструментарій для відстеження результатів педагогічного експерименту, проведено анкетування учнів і надано рекомендації учасникам проекту.

Учителі переконалися, що застосування сучасних інформаційних технологій у роботі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і є одним із найсучасніших засобів розвитку особистості школяра, формування інформаційної культури.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у розробці моделі індивідуального інтерактивного On-line навчання дітей, які вимагають особливої уваги, організації рівного доступу дітей до якісної освіти, розробці методичних рекомендацій щодо запровадження і функціонування інтерактивного індивідуального On-line навчання; соціалізації дітей засобами інтерактивного індивідуального On-line навчання, надання можливості навчатися через тривалу хворобу у реальному часі, в реальній школі, зі своїми однолітками; підвищенні професійної майстерності вчителів-предметників.

Загальний висновок

Можливості Інтернет технологій у індивідуальному навчанні учнів підвищують їхній інтерес до навчання, покращують результати навчальних досягнень, поліпшують психологічний стан і підтримують рівень їхньої соціалізації.

Експериментальна база: СЗШ №233

Термін проведення експерименту: 2009 – 2015 рр.

Науковий керівник: Пархоменко І.М., заступник начальника управління освіти Оболонського району м. Києва, кандидат педагогічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи. За результатами статистичних досліджень у світі біля 0,2 % дітей народжуються із повною чи частковою втратою слуху, ще 0,5 % набувають її в перші роки життя через генетичні розлади, травми, інфекційні захворювання тощо. В складних випадках, коли глухота, здатність слухати і висловлюватися не можуть забезпечити розвиток усного мовлення починається відставання дитини в інтелектуальному й соціальному розвитку.

Нині в Києві існує мережа спеціалізованих шкіл-інтернатів для глухих і слабочуючих дітей. Однак специфіка навчально-виховного процесу у цих закладах, не дозволяє максимально залучити батьків до постійного контактування з дитиною, впливу на стан їхнього навчання, що забезпечило б кращу соціалізацію в сім’ї і суспільстві.

Отже, актуальності набувають проблеми, пов’язані зі створенням максимально сприятливих умов для поступової інтеграції дитини у суспільство, її соціалізації. На вирішення зазначеної проблеми спрямовано дослідно-експериментальну діяльність педагогічного колективу середньої загальноосвітньої школи № 233, що здійснюється за такою темою: «Соціально-педагогічні аспекти організації інклюзивної освіти дітей з вадами слуху в умовах початкової школи».

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити соціально-педагогічні умови організації інклюзивної освіти молодших школярів зі зниженим слухом, підходів, форм, методів і засобів навчання і виховання.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• здійснити теоретичний аналіз організації спеціальної та інклюзивної освіти дітей з вадами слуху в умовах загальноосвітнього навчального закладу;
• провести порівняльний аналіз вітчизняної і зарубіжної систем навчання і виховання дітей із вадами слуху;
• розкрити зміст, систематизувати і визначити соціально-педагогічні умови, найефективніші традиційні і нові підходи, форми і методи
• інклюзивної освіти молодших школярів зі зниженим слухом;
  розробити рекомендації щодо використання досвіду організації інклюзивної освіти дітей зі зниженим слухом.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процес навчання і виховання учнів зі зниженим слухом.

Предмет експериментально-дослідної роботи: організація інклюзивної освіти дітей зі зниженим слухом в умовах початкової школи та її забезпечення.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає відкриття інклюзивних класів, до учнівського колективу яких зараховуються діти 6 – 7 років за направленням психолого-медико-педагогічної комісії при ГУОН м. Києва.

До класів набираються діти з І – ІІІ ступенем зниження слуху та особи, які мають слуховий апарат. Класи відкриваються поступово – кожен рік по одному першому інклюзивному класу, де спільно навчатимуться учні з нормальним і зниженим слухом. Набір учнів до цих класів виключно добровільний. За чотири роки планується відкрити з 1-го по 4-й класи.

Кількість учнів у класі менша за нормативну. Передбачається набирати 18 дітей в один клас, серед них буде 12 дітей із нормальним слухом, 6 – зі зниженим. Для інклюзивних класів розроблено штатний розпис на основі штатного розпису спеціальних шкіл-інтернатів. В інклюзивному класі працюють 2 педагоги: учитель початкових класів і помічник вчителя зі спеціальною підготовкою.

У другу половину дня із дітьми з особливими потребами проводять індивідуальну корекційно-компенсаторну роботу, корекційно-розвивальні заняття з учнями з питань формування навчальних здібностей, мотивації навчання, розвитку пізнавальних процесів; соціально-психологічні, розвивально-комунікативні тренінги, години спілкування з учнями, які мають проблеми у спілкуванні та взаємодії з однолітками і дорослими.

Для роботи з дітьми зі зниженим слухом педагогічні працівники проходять спеціальну підготовку на базі ЦСР «Аврора» та центру «СУВАГ», беруть участь у семінарах, організованих зарубіжними і вітчизняними фахівцями з корекційної педагогіки і психології.

На основі проведеного дослідження в СЗШ № 233 планується створити модель інклюзивної освіти дітей із вадами слуху і мовлення в умовах початкової школи.

Очікувані результати науково-дослідницької та експериментальної роботи полягають у доведенні можливості і доцільності застосування інклюзивного навчання дітей зі зниженим слухом у початковій школі, обґрунтуванні соціально-педагогічних умов організації інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі; визначенні оптимального інструментарію навчальної, виховної і корекційної роботи, здійсненні подальшої конкретизації засобів і методів організації інклюзивної освіти дітей зі зниженим слухом; розробленні методичних рекомендацій щодо організації інклюзивної освіти дітей із вадами слуху в умовах початкової загальноосвітньої школи.

Загальний висновок
Розробка й упровадження моделі психолого-педагогічного супроводу дітей із порушеннями мовлення в умовах загальноосвітньої школи сприятиме розширенню можливостей соціалізації, створенню передумов для інтеграції в суспільство дітей із порушеннями мовлення, забезпечить ефективний корекційний вплив на мовлення, а також матиме позитивний виховний вплив.

Експериментальна база: СЗШ №231

Термін проведення експерименту: 2008-2015 рр.

Науковий керівник: Пархоменко І.М., заступник начальника управління освіти Оболонського району м. Києва, кандидат педагогічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Ґрунтовний аналіз проблем навчання і виховання учнів із затримкою психічного й інтелектуального розвитку в умовах загальноосвітнього навчального закладу, здійснений колективом СЗШ №231 у результаті експериментального дослідження «Освіта і здоров’я крокують разом» переконує в їхній недостатній розробленості й доцільності вивчення у сучасній педагогічній науці і практиці.

Як правило, батьки учнів із особливими потребами не визнають реального стану справ і необхідності їх навчання у спеціалізованих навчальних закладах, а висловлюють стійке бажання залишити свою дитину у загальноосвітній школі, в результаті чого школа залишається «сам на сам» з означеною проблемою.

Мета експериментально-дослідної роботи: теоретично обґрунтувати, розробити й апробувати засоби і методи управління навчальною діяльністю соціально-занедбаних учнів і учнів із затримкою психічного розвитку в умовах ЗНЗ.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• здійснити теоретичний аналіз управління навчальною діяльністю учнів означеної категорії і дослідити практику його застосування у середніх загальноосвітніх і спеціальних школах;
• здійснити психолого-педагогічний аналіз засобів і методів навчання у спеціальних і середніх загальноосвітніх школах;
• розробити систему керування навчанням дітей означеної категорії за принципами інклюзивної освіти;
• експериментально перевірити ефективність управління навчальною діяльністю учнів означеної категорії у середній загальноосвітній школі.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: керівництво навчальною діяльністю соціально занедбаних учнів і учнів із затримкою психічного розвитку.

Предмет експериментально-дослідної роботи: управління навчальною діяльністю соціально занедбаних учнів та учнів із затримкою психічного розвитку.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачав створення на кожній паралелі початкової школи інклюзивного класу, в якому спільно навчаються учні з нормальним соціальним розвитком і соціально занедбані діти, діти з нормальним рівнем інтелекту і з незначною затримкою його розвитку. Останню групу дітей визначає міська психолого-медико-педагогічна комісія.

В інклюзивних класах працюють два вчителі – один основний, а другий вчитель-асистент. Додатково до штатного розпису школи введено посади психолога, дефектолога, логопеда, інструктора ЛФК, соціального педагога.

У процесі експерименту помічено, що соціально занедбані учні та учні із затримкою психічного розвитку адекватно реагують на музику, активні під час проведення музичних занять, ігор, танців. Саме під час таких занять вони краще адаптуються в класі, поліпшуються їхні стосунки з однокласниками. Тому на перерві з ними проводить роботу педагог-організатор з відповідною фаховою освітою.

Успішність реабілітаційної роботи з дітьми неможлива без активного залучення батьків. Готовність дорослих до психосоціальної реабілітації дитини становить окрему проблему. Її розв’язання потребує, з одного боку, створення системи реабілітаційної роботи з батьками, метою якої є підтримка та формування у них оптимістичних життєвих настанов, здатності бачити реальну й водночас позитивну перспективу свого життя і життя своєї дитини. З другого боку, виникає необхідність в ознайомленні й усвідомленні батьками певної системи психолого-педагогічних знань і умінь, вільне оперування якими дозволяє включитися у плідну співпрацю із фахівцями. Саме в цьому напрямі і працює шкільний психолог.

На жаль, не з усіма батьками вдалося знайти порозуміння. Значна кількість батьків не уважають власну дитину такою, яка має проблеми розвитку. Психологом, логопедом, соціальним педагогом розроблено для батьків і вчителів школи методичні рекомендації з корекції психологічних процесів у дітей та подолання їхньої агресивності. Спільна праця фахівців і батьків дає позитивні результати в цілому та по кожній дитині зокрема.

Загальний висновок

Теоретико-експериментальним шляхом доведено можливість навчання і виховання дітей означеної категорії за принципами інклюзивної освіти. На основі опрацювання результатів дослідно-екпериментальної буде розроблено організаційні й психолого-педагогічні рекомендації щодо керування навчальною діяльністю соціально занедбаних учнів і учнів із затримкою психічного розвитку в умовах середньої загальноосвітньої школи.

Експериментальна база: гімназія «Ерудит», гімназія №177 біотехнологій, Києво-Печерський ліцей №171 «Лідер», ліцей «Наукова зміна», ліцей №100 «Поділ», ліцей «Престиж», СЗШ №120, СЗШ №226, СЗШ №23, СЗШ №254, СЗШ №279, СШ №112 ім. Т.Г.Шевченка, СЗШ №247, СШ №98, СШ №329 «Логос» ім. Г. Гонгадзе, Дніпровський технічний ліцей, СЗШ №25

Термін проведення експерименту: 2007 – 2013 рр.

Науковий керівник: Хоружа Л.Л., проректор з наукової роботи Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Сучасний стан суспільного розвитку, нові освітні пріоритети, курс на розбудову громадянського суспільства обумовили нові підходи в організації діяльності навчальних закладів. Сьогодні вони діють не тільки як освітні осередки, а й виступають провідними інститутами розвитку і саморозвитку, соціалізації особистості, виконують важливу соціально-виховну функцію, створюють соціально-культурний простір для задоволення освітніх потреб не тільки учнів, а й територіальної громади мікрорайону. У відповідності до запитів сучасного суспільства модернізація діяльності загальноосвітніх навчальних закладів у столичному регіоні спрямовується на гармонізацію соціально-педагогічних умов діяльності шкіл, інтегрування урочної та позаурочної сфери діяльності ЗНЗ, створення сприятливих умов для різнобічного розвитку школярів, формування в них стійкої мотивації до самоосвіти, самовизначення, навчання протягом усього життя тощо.

Такі можливості для розвитку підростаючого покоління надає саме «Школа повного року навчання» як інноваційна модель відкритої соціально-педагогічної системи та її підпроекти: «Школа повного дня», «Школа без вихідних», «Літня школа».

Основна ідея «Школи повного дня» полягає в об’єднанні навчальної і позанавчальної сфер діяльності ЗНЗ, формуванні освітнього середовища школи, що дає можливість для реалізації освітньо-виховних маршрутів учнів, інтегрує в єдиний функціональний комплекс освітні, розвивальні, виховні й оздоровчі процеси, реалізує завдання додаткової освіти.

Особливістю навчально-виховного процесу ЗНЗ у режимі повного дня є створення єдиного розкладу першої і другої половини дня. З метою зменшення навчального навантаження уроки з основних предметів, відпочинок і самостійна робота об’єднуються в єдиний педагогічний процес. Головним у плануванні роботи такої школи є збалансований підхід до навчально-виховної роботи за такими змістовими блоками: інтелектуальний, художньо-естетичний, фізично-оздоровчий, соціальний.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи «Школи без вихідних» полягає в необхідності розв’язання протиріччя між зростаючими потребами батьків щодо якісної освіти їхніх дітей та зайнятістю школярів у вихідні дні та канікулярний період.

Одним із важливих аспектів функціонування школи без вихідних є залучення батьків та родичів учнів до ведення гуртків, окремих занять та організації різноманітних заходів. Налагодження партнерської взаємодії дітей та дорослих у процесі спільної трудової, дозвіллєвої, оздоровчої діяльності є стрижнем організації роботи у школі вихідного дня.

Мета «Літньої школи»: моделювання та створення умов для відпочинку, розвитку та самореалізації особистості в канікулярний період через її участь у різних видах ігрової, спортивної, творчо-продуктивної, здоров’язміцнювальної та інших видів діяльності.

Літня оздоровчо-розвивальна школа забезпечує можливості для акумуляції ресурсів загальноосвітнього навчального закладу із ресурсами інших соціальних інституцій місцевої громади (центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей, вищих навчальних закладів, громадських організацій) з метою створення сприятливого розвивально-виховного середовища для дітей у канікулярний період.

Одним із базових компонентів діяльності такої школи є активне залучення до роботи з дітьми волонтерів: студентів педагогічних коледжів та університетів, батьків, спеціалістів клубів за місцем проживання та в позанавчальних закладах, людей поважного віку та ін.

Основні напрями роботи в літній оздоровчо-розвивальній школі такі: оздоровлення школярів, особистісно-розвивальний, розважальний.

В умовах упровадження інноваційної моделі «Школа повного року навчання» розробляється сучасна ідеологія виховання, формується нова філософія освіти та структура навчально-виховного процесу, який гармонізується в умовах сучасності. Розробляється доцільний режим дня учнів, який враховує вікові, психічні, фізичні особливості розвитку школярів, зменшується їхнє навчальне навантаження, активізується процес розвитку їхніх здібностей тощо.

Мета експериментально-дослідної роботи: створення та функціонування «Школи повного року навчання», гармонізація соціокультурних і психолого-педагогічних умов роботи загальноосвітнього навчального закладу, які б забезпечували всебічний розвиток особистості шляхом її залучення до різноманітних форм навчально-виховної, дозвіллєвої, соціально корисної діяльності протягом року.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• модернізувати зміст освіти, вдосконалити програмно-методичне забезпечення навчальної діяльності ЗНЗ;
• інтегрувати урочну та позаурочну діяльність шляхом створення єдиного розкладу навчально-виховного процесу;
• оптимізувати виховну роботу з учнями на засадах створення соціокультурного середовища, урізноманітнення видів діяльності;
• забезпечити проектування та реалізацію цільових комплексних програм, спрямованих на розвиток учнівського самоврядування,збереження здоров’я дітей, розвиток їх творчих здібностей, формування загальнолюдської культури тощо;
• створити умови для самовизначення школярів, надання їм вільного вибору видів навчально-виховної діяльності відповідно до інтересів і здібностей;
• розширити види освітніх послуг та цільові групи їх отримання;
• розробити нормативно-правове забезпечення функціонування закладу нового типу відповідно до структури, соціальних і навчально-виховних потреб учасників освітнього процесу;
• обґрунтувати та підготувати науково-методичний супровід різних видів експериментальної роботи;
• забезпечити умови для повноцінного використання кадрових і матеріальних ресурсів ЗНЗ;
• забезпечити координованість дій усіх суб’єктів соціально-педагогічної діяльності, яка здійснюється на єдиних концептуальних засадах.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процес навчання та виховання школярів в умовах повного дня.

У місті Києві сімнадцять експериментальних шкіл впроваджують концептуальні ідеї «Школи повного року навчання» на практиці. Сьогодні більшість загальноосвітніх навчальних закладів столиці працюють у рамках підпроекту «Школа повного дня». Умови функціонування кожного загальноосвітнього навчального закладу визначили вибір школою напряму експериментальної діяльності за проектом «Школи повного року навчання» та підпроектів: «Школа повного дня», «Школа без вихідних», «Літня школа».

Організація педагогічного експерименту «Школа повного дня» розпочалась у школах столиці у 2004 р. Накопичено значний досвід діяльності шкіл. У 2010 р., рішенням прийнятим міською експертною комісією з питань здійснення інноваційної педагогічної діяльності в навчальних закладах столиці, експериментальне педагогічне дослідження «Школа повного дня» завершено з рекомендацією до впровадження у навчально-виховний процес одинадцяти загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема: гімназії біотехнологій № 177, СШ № 112 ім. Т. Шевченка, ліцею «Наукова зміна», СШ № 247, СШ № 98, СЗШ № 226, ліцею «Поділ» № 100, СЗШ № 254, гімназії «Ерудит», Технічного ліцею, Києво-Печерського ліцею «Лідер» №171 (наказ ГУОН № 78 від 02.04.2010 р.). Решта ЗНЗ продовжують дослідження.

Досвід роботи експериментальних шкіл, а також теоретичні засади Школи повного року навчання висвітлені у науково-методичних посібниках:

1. Педагогічні новації столичної освіти: теорія і практика: науково-методичний щорічник / За наук. ред. Л.М. Ващенко. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Тираж», 2005.- 152с.
2. Школа повного року навчання: теоретичні засади: наук.-метод. матеріали / за заг. ред. В.О. Огнев’юка.- К. : КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2007.- 44 с.
3. Школа повного року навчання: теорія і практика: наук.-метод. посіб./ О.В.Безпалько, Л.М.Гриневич, О.Б.Жильцов [та ін.]; за заг. ред. В.О. Огнев’юка, Л.Л.Хоружої. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2008.- 106 с.
4. Підготовлено до друку науково-методичні матеріали: «Школа повного року навчання : з досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів/ [упоряд.: Г.В.Шапаренко, Ю.В.Терпило] – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка. – К.; 2011. – 99 с.

Експериментальна база: СШ № 210

Термін проведення експерименту: 2012- 2017 рр.

Науковий керівник: Литвинова С.Г., кандидат педагогічних наук, директор методичного центру інформаційних технологій в освіті.

Актуальність експериментально-дослідної роботи зумовлена необхідністю розв’язання суперечності між станом розробки теоретичної й методичної основ формування комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища для індивідуального розвитку учня і викликами інформаційно-технологічної доби та потребами сучасного суспільства щодо підготовки конкурентоспроможного фахівця.

Застосування комунікаційних і комп’ютерних технологій є підґрунтям створення віртуальних класів. Упровадження таких новацій дає поштовх для формування сучасного навчального середовища, що дає змогу дітям, які навчаються за індивідуальною формою, отримати якісну освіту й бути конкурентоспроможними на ринку праці.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в дослідженні ефективності використання сучасних технологій віртуального класу і віртуальних предметних спільнот для підвищення якості природничо-математичної, гуманітарної освіти, розвитку обдарованості учнів на основі модернізації форм проведення факультативних занять під час підготовки до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, захисту робіт МАН, участі у різноманітних проектах та конкурсах.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес в комп’ютерно орієнтованому середовищі загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет експериментально-дослідної роботи: використання технологій віртуального класу під час проведення факультативних занять із учнями ЗНЗ.

Мета експериментально-дослідної роботи: розробити й обґрунтувати модель використання інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення факультативних занять із учнями ЗНЗ.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• проаналізувати науково-теоретичні основи використання інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення факультативних занять в Україні і за кордоном;
• визначити особливості та шляхи вдосконалення сучасних ІКТ в організації факультативних занять з учнями ЗНЗ;
• обґрунтувати, розробити модель організації факультативних занять з використанням ІКТ для учнів ЗНЗ;
• експериментально перевірити ефективність створеної моделі;
• визначити критерії рівня активізації пізнавальної діяльності учнів задіяних у експериментальному дослідженні;
• розробити методичні рекомендації щодо навчання учнів у віртуальному класі.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачає:

• формування складу учасників експерименту, створення творчих груп учителів із проблеми дослідження;
• створення робочої групи розробки моделі віртуального класу як комп’ютерно орієнтованого навчального середовища для проведення факультативних занять;
• надання консультативної методичної підготовки учасникам експерименту;
• апробацію моделі віртуального класу як комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища для розвитку інтелектуальної і творчої обдарованості учнів;
• проведення діагностичних досліджень особистісних якостей школярів;
• розробку методичних рекомендацій щодо навчання учнів у віртуальному класі.

Очікувані результати експериментально-дослідної роботи:

• розробка моделі організації факультативних занять з використанням ІКТ для учнів ЗНЗ;
• організація рівного доступу дітей до якісної освіти;
• розвиток обдарованості та активізація пізнавальної діяльності учнів ЗНЗ;
• реалізація новітніх підходів при організації роботи з обдарованими дітьми;
• розробка методичних рекомендацій щодо організації факультативних занять з використанням ІКТ для учнів ЗНЗ та індивідуальної допомоги обдарованим дітям;
• підвищення професійної майстерності та ІКТ-компетентності вчителів-предметників;
• поширення передового педагогічного досвіду серед педагогів України.

Загальний висновок.

З огляду на мету, основну ідею, механізм реалізації дослідно-експериментальної роботи та визначені ініціаторами очікувані результати вважаємо, що створення віртуального класу сприятиме розвитку обдарованості, активізації пізнавальної діяльності учнів ЗНЗ і підвищенню професійної майстерності та ІКТ-компетентності вчителів-предметників

Експериментальна база: СШ №129, СШ №234, гімназії №30 «ЕкоНад», СЗШ №50, СЗШ №162, СЗШ №205, СЗШ №223, СШ №23 Деснянського,  Дніпровського, Святошинського районів.

Термін проведення: 2013-2015 рр.

Науковий керівник: В.І. Ковальчук, завідувач НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Сучасна школа повинна дати учням не тільки певні знання, уміння та навички, але й виховати громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно займе своє місце в житті. Так мікросередовище всередині школи необхідно сполучити з реальною дійсністю навколо школи. Громадсько-активна школа не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, але і всіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, системне виховання громадянина не тільки в школі, але і поза її межами.

Громадсько-активна школа – це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують у громаді. В громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залучення громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади. Школи стають освітніми, культурними центрами, а також центрами відпочинку для осіб будь-якого віку. Вони відкриті для кожного – цілий день, кожен день, у вечорі та на вихідних.

Громадсько-орієнтована освіта як підхід до розвитку громади та людських ресурсів – це процес, який збирає разом всіх мешканців громади з метою виявлення потреб громади та її ресурсів, поєднуючи їх так, щоб це дозволило підвищити якість життя в громаді. Громадсько-орієнтована освіта дає можливість для місцевих мешканців, громадсько-активних шкіл, місцевих організацій та установ стати активними партнерами при вирішенні проблем громади та освіти.

Отже, проблема розвитку громади та задоволення її потреб, залучення батьків та мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як в школі, так і у громаді та обрана для педагогічного експерименту тема «Упровадження моделі громадсько-активної школи в загальноосвітньому навчальному закладі» є актуальними для вивчення в ході дослідно – експериментальної роботи на базі СШ №129, СШ №234, гімназії №30 «ЕкоНад», СЗШ №50, СЗШ №162, СЗШ №205, СЗШ №223, СШ №23.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у розробці моделі громадсько-активної школи на базі загальноосвітніх навчальних закладів, які є учасниками експерименту.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

1. Вивчити й узагальнити набутий досвід із теми дослідження.
2. Провести навчання учасників експерименту щодо впровадження моделі громадсько-активної школи.
3. Розробити на основі базової моделі ГАШ модель трансформації власної школи у громадсько-активну з урахуванням потреб місцевої громади.
4. Апробувати власну модель громадсько-активної школи.
5. Здійснити моніторинг ефективності впровадження моделі громадсько-активної школи шляхом проведення двох етапів самооцінювання якості діяльності громадсько-активної школи.
6. Організувати постійно діючий консультпункт для учасників експерименту.
   Узагальнити досвід роботи діяльності громадсько-активних шкіл м.
7. Києва шляхом висвітлення результатів дослідно-експериментальної роботи на семінарах, науково-практичних конференціях, в друкованих посібниках.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи полягає у розробці та експериментальній перевірці ефективності застосування моделі громадсько-активної школи умовах ЗНЗ м. Києва.

Загальний висновок

Обрана для проведення дослідно-експериментальної роботи тема «Упровадження моделі громадсько-активної школи в загальноосвітньому навчальному закладі» є актуальною і практично значущою для вирішення проблеми розвитку громади та задоволення її потреб, залучення батьків та мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як в школі, так і у громаді. Зміст та аргументація поданої заявки відповідають вимогам Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад.

Експериментальна база: СШ №23 Деснянського району

Термін проведення: 2013-2017 рр.

Науковий керівник: Хоружа Людмила Леонідівна, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Київського університету  імені  Бориса Грінченка.
Актуальність експериментально-дослідної роботи зумовлена тенденціями розвитку сучасної освіти України, які висунули перед загальноосвітніми навчальними закладами якісно нові проблеми.
Об’єкт дослідно-експериментальної роботи: навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу «Школа повного року навчання».
Предмет дослідно-експериментальної роботи: змістово-методичне забезпечення навчально-виховного  процесу в умовах «Школи повного року навчання».

Актуальність експериментально-дослідної роботи зумовлена тенденціями розвитку сучасної освіти України, які висунули перед загальноосвітніми навчальними закладами якісно нові проблеми. Останнім часом зросла кількість наукових праць, присвячених організації роботи шкіл, ліцеїв різних типів, що свідчить про те, що даний напрям входить до розряду пріоритетних у педагогічній науці. Разом з тим, вивчення стану передового педагогічного досвіду свідчить про те, що специфіка діяльності «Школи повного року навчання» у системі освіти України ще не є предметом цілісного наукового дослідження. Також слід зазначити про недостатню розробленість теоретичних положень функціонування Школи повного року навчання, невелику кількість науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо її діяльності. Актуальність проблеми, її важливе соціально-педагогічне значення, недостатня розробка науково-методичного, дидактичного забезпечення й практичної організації педагогічних умов функціонування «Школи повного року навчання», позитивні результати, які було виявлено по закінченню впровадження попередньої науково-дослідної роботи – все це стало поштовхом для подальшого відпрацювання проекту «Школа повного року навчання», вдосконалення змісту та методики реалізації навчально-виховного процесу, розвитку матеріально-технічної бази та ін. вдосконалити зміст і методику реалізації навчально – виховного процесу «Школа повного року навчання» на засадах інноватики, що узгоджується з основними ідеями і принципами індивідуальної стратегії навчання і виховання дітей в окремому мікрорайоні міста, використання його інфраструктури, соціальних ресурсів.

Об’єкт дослідно-експериментальної роботи: навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу «Школа повного року навчання».

Предмет дослідно-експериментальної роботи: змістово-методичне забезпечення навчально-виховного процесу в умовах «Школи повного року навчання».

Для досягнення мети сформульовано завдання експерименту:

1. Розробити та впровадити в умовах «Школа повного року навчання»:

• систему організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних та інших умов здоров’язбереження, з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я учнів;
• єдиний інформаційний простір в школі;
• програму розвитку обдарованих дітей;
• методику використання інформаційних технологій в освітньому процесі;
• систему діагностики та експертизи результату педагогічної діяльності.

2. Забезпечити інтеграцію основної, профільної та додаткової освіти учнів.

3. Створити умови для самоосвіти,самовизначення кожного учня.

4. Розробити та впровадити нові навчальні програми.

5. Вирішити проблеми неуспішності в навчанні.
Розширити дослідницьку роботу в різних напрямках.

7. За рахунок варіативної частини включити у зміст навчального процесу предмети інноваційного характеру.

Результатом дослідно-експериментальної роботи має стати:

• Повна зайнятість учнів у позаурочний час та канікулярні періоди.
• Підвищення якості навчання.
• Вдосконалення системи розвитку одарованих дітей.
• Зменшення перевантаженості дітей за рахунок єдиного розкладу першої та другої половини дня.
• Творчий розвиток учнів у системі додаткової освіти та позаурочної діяльності.
• Організація спільної роботи з батьками.
• Створення освітнього простору школи як простору вибору для учнів.
• Проектно-дослідницька діяльність у початковій, середній і старшій школі.
• Збільшення кількості дітей задіяних у різноманітних гуртках, секціях, студіях у системі додаткової освіти.
• Створення максимально комфортних умов у школі.
• Зниження захворюваності учнів.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи. Науково-дослідна робота розрахована на п’ять років (2013 – 2017 рр.). Експеримент проводитиметься у три етапи: діагностичний (січень 2013 р. по серпень 2014 р.), практичний (вересень 2014 р. по серпень 2016 р.), узагальнюючий (вересень 2016 р. по серпень 2017 р.)

Усі етапи дослідно-експериментальної роботи є тісно взаємопов’язані і доповнюють один одного.

Загальний висновок

Обрана для проведення дослідно-експериментальної роботи тема «Вдосконалення змісту та методики реалізації навчально-виховного процесу «Школи повного року навчання» на базі СШ №23 є актуальною і практично значущою для розвитку середньої ланки освітньої галузі. Зміст та аргументація поданої заявки відповідають вимогам Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад.