Створення, утвердження, розвиток нового як цілісного феномену є стрижнем інноваційного процесу, базовий компонент якого становить інновація (лат. innovatio – оновлення, зміна). У сучасній психолого-педагогічній науці поняття «інновація» розуміють у таких значеннях:
- форма організації інноваційної діяльності (Л. Даниленко);
- сукупність нових професійних дій педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем навчання і виховання з позицій особистісно-розвивальної освітньої парадигми (В. Паламарчук, О. Пєхота);
- зміни в освітній практиці (М. Кларін);
- комплексний процес створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі педагогіки (В. Сластьонін);
- результат інноваційного процесу (І. Підласий).