Експериментальна база: ліцей № 157
Термін проведення: 2009 – 2013 рр.
Науковий керівник: Фурман А.В., директор НДІ методології та економіки вищої освіти, завідувач кафедри соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету, доктор психологічних наук, професор, академік АН вищої школи України; автор модульно-розвивальної інноваційної моделі навчання; головний редактор журналу «Психологія і суспільство».
Актуальність експериментально-дослідної роботи. Актуальним напрямом і водночас реальним інноваційним проектом розбудови Національної школи майбутнього є створення модульно-розвивальної системи навчання, започаткованого на початку 90-х рр. ХХ ст. Робота за модульно-розвивальною системою організації навчання дає позитивні якісні зміни в освітньому процесі, особистісному розвитку учнів і професійній творчій самореалізації учителів-дослідників.
Запровадження інноваційних психомистецьких технологій уможливлює перехід навчальних закладів від традиційної освітньої моделі до особистісно та ментально зорієнтованої, оптимізує стосунки у системі «вчитель-учень» на засадах їхньої паритетної взаємодії, сприяє розвитку освітньої компетентності та стимулює самовдосконалення кожного учасника таких взаємин.
Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в альтернативній логіці розгортання мобільно-розвивального процесу як на етапі його наукового проектування, так і під час психомистецького зреалізування оптимально спроектованих складових паритетної освітньої діяльності вчителя й учнів. Загальновідомо, що педагог, як правило, прагне транслювати якомога більше програмно заданого навчального матеріалу в усвідомлене миследіяння вихованців, намагається всіма можливими методичними прийомами і дидактичними засобами домогтися належного засвоєння цього матеріалу на рівні чітко визначеного набору знань, умінь, навичок. Однак це переважно не вдається з такої головної причини: цілеспрямовано нехтується енергопотенціал найпотужнішої складової будь-якого реального навчально-виховного процесу – психодуховної, тобто емоцій, мотивів, переживань, думок, почуттів, інтенцій тощо всіх і кожного. Отже, чітко зовнішньо організований процес майже у 85% випадків його внутрішній перебіг є дезорганізованим, некерованим і почасти хаотичним.
В умовах модульно-розвивального навчання ситуація змінюється, оскільки пріоритет надається не навчальному матеріалу, а внутрішній різнозмістовій роботі обох учасників навчального процесу над актуалізацією, переосмисленням,збагаченням і поширенням окремих фрагментів соціально-культурного досвіду нації і людства, себто його конкретно-ситуативне та вчинкові подієве переживання на рівні значень, знань, умінь, норм, цінностей, психічних образів, смислів і само прийнятних психодуховних форм (віри, істини, добра, свободи, правди, краси тощо). Учень, рухаючись етапами інноваційного циклу, крок за кроком розширює самісне поле самовмотивованості, внутрішні горизонти пошукової активності і самоактивності, переходить від сприйняття, наслідування й освоєння до осмислення, рефлексування й самотворення себе спочатку як суб’єкта й особистості, а потім і як індивідуальності та універсуму. Причому все зазначене стає реальністю завдяки первинності еталонно опрацьованого в теорії і на практиці психолого-педагогічного змісту етапів цілісного модульно-розвивального мета процесу, що єдиний для педагога і школярів.
За умов практичного втілення модульно-розвивального навчання освітня співдіяльність і ділове спілкування вчителя і учнів на заняттях характеризуються катарсистичними сплесками, полівалентними спонуканнями, конструктивними переживаннями, тобто їхня позитивно вмотивована партнерська співпраця близька до мистецької оскільки: 1) відбувається прямий вплив на емоційну, розумову, моральну і духовну сфери особистості; 2) забезпечується полісмислове розуміння природи об’єкта пізнання, у т. ч. природи, людини, суспільства, мислення; 3) має місце драматизм розвивальної взаємодії (подив, напруження, переживання, захоплення, катарсис тощо); 4) максимально повно використовуються можливості комунікативно-технічних засобів впливу на актуальний психодуховний стан учня (інтонаційне мовлення, образні рухи, темпоміміка і жести та ін.).
План-конспект – це опис логіки самодостатнього розгортання навчального матеріалу одного уроку, тоді як освітній сценарій – наукове висвітлення соціально-культурної логіки мистецьки орієнтованої освітньої співдіяльності осіб різних поколінь, яка чітко визначає специфіку повного модульно-розвивального циклу навчальних занять: від емоційного захоплення, соціальної установки і внутрішньої мотивації до самооцінки й самоконтролю здобутих особистістю знань, умінь, норм і цінностей, її критичної та творчої рефлексії, вчинкових актів і духовних дій у творенні кращого довкілля і власного «Я» в локалізованому освітньому просторі-часі.
Заздалегідь розроблений освітній сценарій потрібен для того, щоб на кожному міні-модулі змоделювати ситуацію драматичного протистояння, в якій ланцюг навчально-сценічних конфліктів вимагає не тільки пізнавального і чуттєвого, а й вольового і духовного зосередження, а відтак, і напруженої внутрішньої роботи особистості над собою. Крім того, він визначає одну або кілька сюжетних ліній мистецького перебігу міжсуб’єктних впливів, що фіксують основні перипетійні кроки, висвітлюють у деталях і ньюансах перебіг розвивальних взаємин і фіксують емоційні стани і духовні дії, яких треба вчителю домагатися як режисеру.
Отже, експериментально-дослідна робота «Проектування та апробація сценаріїв модульно-розвивальних занять з української мови» є актуальною і своєчасною.
Об’єкт експериментально-дослідної роботи: модульно-розвивальна система організації навчально-виховного процесу у початковій школі.
Предмет експериментально-дослідної роботи: наукове проектування, створення, апробація та використання освітніх сценаріїв модульно-розвивальних занять як ефективного інструментарію уможливлення психомистецьких технологій навчання і налагодження паритетної освітньої співпраці вчителя і учнів у класі.
Мета експериментально-дослідної роботи: розробити й апробувати повноцінні взірці освітніх сценаріїв з навчальних предметів на основі вже попередньо розроблених і апробованих модульно-розвивальних підручників, що передбачають задіяння внутрішньої активності учня, а саме – залучення його внутрішньої мотивації, рефлексивного занурення у власний внутрішній світ, активізації психологічних установок на основі раціонального переконання, включення емоційної сфери, зважаючи на вимоги принципів і методичні інваріанти ведення модульно-розвивальної навчальної взаємодії у класі та програму експериментально-дослідної роботи
Завдання експериментально-дослідної роботи:
- описати інноваційний освітній процес як набір психомистецьких технологій і методів модульно-розвивальної навчальної взаємодії;
- проаналізувати освітній сценарій як інноваційно-методичний проект психомистецьких технологій практичного зреалізування у класі міжособистісної розвивальної взаємодії;
- обґрунтувати структуру основної композиційної частини сценарію;
- розробити алгоритм створення сценарію;
- науково спроектувати взірці повноцінних освітніх сценаріїв модульно-розвивальних занять для початкової школи.
Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи полягає у застосуванні інноваційної системи програмово-методичних засобів, що складається з шести обов’язкових компонентів, які забезпечують освітню діяльність учителя й учнів (граф-схеми навчальних курсів та матриці соціально-культурного змісту навчальних модулів) і передбачає виконання вчителем двох найважливіших функцій – дослідницької (наукові проекти навчальних модулів) і режисерської (освітні сценарії), а також двох основних способів причетності школярів до виокремлення кращого соціально-культурно-психологічного досвіду нації (модульно-розвивальні підручники та освітні програми самореалізації особистості).
Особливе місце у цій інноваційній системі засобів належить освітнім сценаріям, які є альтернативою добре відомих планів-конспектів уроків. Останні розкривають логіку викладання вчителем навчального матеріалу, тобто фіксують послідовність розгортання змісту тієї чи іншої теми. Освітній сценарій втілює закономірності безперервної розвивально-комунікативної взаємодії від першої до останньої хвилини модульного заняття у багатодинамічних системах «учитель – учні», «учень – учні», «учитель – учень», «учень – учень». Саме тому основний його зміст становлять діа- і полілогічні взаємини учасників освітнього процесу, які спричинюють їхню інтенсивну діяльність над реалізацією власного інтелектуального, соціального, морального і духовного потенціалу.
Істотною перевагою модульно-розвивальних занять є алгоритм розгортання освітньої розвивальної взаємодії та її ймовірний перебіг, за якими, як своєрідною деталізованою план-картою, й співорганізовується паритетна освітня діяльність усіх учасників навчального дійства.
У ході експериментально-дослідної роботи були використані психодіагностики й інші діагностичні матеріали (назва, автор)
- Комплексне психологічне дослідження інтелектуального потенціалу особистості учня. «Кольорові матриці Равена для дітей».
- Тестування у рамках наукової школи А.В. Фурмана.
- Експертно-діагностичне дослідження з метою виявлення динаміки розвитку позитивної Я-концепції.
Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи передбачають професійне оволодіння вчителями інноваційною практикою проектування, створення і використання освітніх сценаріїв у взаємодоповненні з модульно-розвивальними підручниками, що сприятиме підвищенню науково-психологічної грамотності педагогів, розвитку їх соціогуманітарної компетентності і педагогічної майстерності; оптимізацію внутрішньо-розвиткового впливу організованого навчального процесу на особистість кожного учня; зростання рівня якості школярів у оволодінні школярами системою знань, умінь, норм, навичок, цінностей та психодуховних форм повсякденного життєзреалізування, зважаючи на їхній розумовий, соціальний, психосмисловий і духовний потенціал. Крім того, створення повноцінних освітніх сценаріїв системи циклічно завершених модульно-розвивальних занять у початковій школі дасть змогу не тільки здійснити деталізований науково-мистецький опис психодраматичного перебігу довершеного освітнього циклу, а й уможливить впровадження серії ситуацій і сцен безперервної розвивальної взаємодії вчителя і учнів (зміст, форми, методи, засоби, час, місце навчального дійства), котра оптимізує психодуховне задіяння кожного в колективно-індивідуальне зреалізування паритетної освітньої співпраці в локальному часопросторі інноваційно зорієнтованого навчання. Зразки освітніх сценаріїв – це реальний продукт здійснення науковцями і практиками принаймні двох діяльностей – інноваційно-освітньої та дослідно-експериментальної, взаємодоповнення яких продемонструє новітні форми продуктивної взаємодії психодидактичної теорії і педагогічної практики, методологічного мислення і професійної навчально-виховної діяльності, котрі заслуговують на поширення у сьогоденній практиці українського шкільництва.
Підготовка й тиражування якісних освітніх сценаріїв розширить арсенал інноваційних програмово-методичних засобів українських педагогів, стимулюватиме їхню інноваційно-пошукову діяльність і задоволення потреби в оргтехнологічному та методичному оновленні своєї учительської роботи, а також розширюватиме практику психолого- педагогічного експериментування над умовами і чинниками розвитку учня як суб’єкта, особистості, індивідуальності та універсума.
Перелік друкованих праць із експериментально-дослідної роботи:
Виняткове значення для уможливлення нової освітньої моделі мають модульний розклад занять і самобутні програмово-методичні засоби, підготовлені вчителями-дослідниками, щонайперше граф-схеми навчальних курсів, модульно-розвивальні підручники та освітні сценарії.
- Фурман А. Освітні сценарії: сутність, композиція, принципи створення // «Психологія і суспільство» – 2009 р. – №3 – с. 174-192.
- Фурман А. Модульно-розвивальний підручник як інструмент ефективної освітньої взаємодії // «Психологія і суспільство» – 2010 р. – №3 – с. 171-182.
- Фурман А. Освітні сценарії у системі модульно-розвивального навчання: наук. вид. – Тернопіль: НДІ МЕВО, 2009. – 40 с.
- Фурман А., Козлова Т. Проектування і використання модульно-розвивальних підручників у контексті психомистецьких технологій навчання // «Психологія і суспільство» – 2009 р. – №3 – с. 201-204.
Загальний висновок
На основі проведеної експериментально-дослідної роботи дослідники відзначили основні переваги модульно-розвивального навчання, що аргументують доцільність його масштабного запровадження.
- Використання освітнього сценарію дає можливість учителеві зробити урок максимально ефективним та цікавим для дітей. Попередньо працюючи із сценарієм, учитель усвідомлює соціально-психологічну мету кожного педагогічного прийому, методу та форми роботи.
- Кожна сторінка освітнього сценарію містить сторінку розвивальної навчальної книжки (модульно-розвивального підручника), що значно полегшує роботу вчителя при підготовці заняття та його проведенні.
- Освітні сценарії є, власне, описом модульно-розвивальної технології на базі одного навчального розділу (навчального модуля), що значною мірою підвищує психологічну грамотність вчителя, а звідси і його професійну майстерність.
- Модульно-розвивальне навчання передбачає логічне, чітке психодидактичне програмування синхронності ситуативних дій учителя та учнів; диктує темпи виконання системи навчальних проблем і задач, оптимізує навчально-виховний процес у конкретному часопросторі освітніх взаємостосунків; спрямовує на більш широке делегування керівних функцій педагога школярам, котрі відтепер мають змогу відстежувати й навіть вивчати свої ролі як повноправні актори специфічного освітнього театру; розширює межі (форм, способів, видів, прийомів) управлінської рефлексії на різних етапах модульно-розвивального циклу, що, безсумнівно, інтенсифікує не лише розвиток в учнів рефлективності як інтегральної особистісної риси, а й збагачення сфери їхньої свідомості та самосвідомості.
«Освітній сценарій як винятково делікатний і дієвий інструментарій дає змогу вчителеві-досліднику втілити у життя основний принцип всесвітньо відомої системи Костянтина Станіславського: від складного до простого, від простого до звичного, від звичного до красивого. А це означає, що висока освітньо-духовна місія Вчителя буде досягнута – Його Учні будуть кращі у самореалізуванні і як родонаступники, і як професіонали, і як громадяни-патріоти» (Фурман А.В.).