Експериментальна база: Загальноосвітній навчальний заклад ІІ-ІІІ ступенів «Вечірня (змінна) спеціальна школа №27» міста Києва
Термін проведення: 01.01.2015 р. – 31.12.2019 р.
Науковий керівник: Воротникова І. П., доцент кафедри методики природничо-математичної освіти та технологій, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.
Актуальність дослідно-експериментальної роботи. Розвиток системи освіти молоді з особливими потребами в сучасному світі відбувається в контексті глобальних освітніх тенденцій, серед яких: масовий характер освіти та її неперервність як нова якість; значущість освіти для особистості і суспільства; орієнтація на активне освоєння молодою людиною доступних способів пізнавальної діяльності; адаптація навчального процесу до запитів і потреб особистості; забезпечення максимальних можливостей її саморозкриття. Система спеціальної освіти молоді з особливими потребами не є сталою соціальною інституцією, оскільки реагує на нові цивілізаційні виклики, суспільні реалії, враховує пропозиції якісних освітніх змін, зокрема запровадження елементів відкритого навчання для реалізації принципово нових підходів модернізації освітнього простору.
У сучасних соціально-економічних умовах система спеціальної освіти молодих осіб вибудовується в контексті переосмислення статусу молодої людини – не як інваліда, а як повноцінного громадянина, який має право на сучасні інформативні, доступні та зручні засоби навчання. Стає дедалі очевиднішим, що традиційна спеціальна школа, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх зростання. Головними недоліками традиційної системи освіти молоді з особливими потребами є породжені нею невміння і небажання дітей навчатися, несформованість ціннісного ставлення до власного загального та освітнього розвитку загалом. Відтак, молоді люди з особливими потребами є «найдискримінованішою» групою з огляду на доступ до інформації та знань. Наразі лише до 5% з них продовжують навчання у ВНЗ різних рівнів акредитації. Обмежений доступ до освіти в межах традиційної системи навчання, відсутність можливостей займатися самоосвітою та саморозвитком упродовж життя, підвищувати кваліфікацію на робочому місці є критичними для молодих осіб в Україні.
Концепції державної інноваційної політики України (2006 р.), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012 – 2021 роки та ін. урядові документи засвідчують актуальність розробки питань, які зосереджують увагу на необхідності запровадження дистанційного навчання до системи освіти осіб із особливими потребами і в умовах інноваційних змін.
Власне, інноваційні зміни у творчій неповторності дають змогу педагогічним колективам закладів нових типів обирати і конструювати педагогічний процес за обґрунтованими моделями відкритої освіти, дистанційного навчання (особистісно зорієнтованими, авторськими тощо). Це супроводжується суттєвими позитивними змінами в педагогічній теорії та практиці: розробленням різних варіантів змісту освіти, застосуванням сучасної дидактики для підвищення ефективності функціонування освітніх структур; здійсненням наукових розробок і практичним обґрунтуванням нових педагогічних ідей і технологій.
Відкрита освіта може стати дієвим інструментом у вирішенні типових недоліків у педагогічній діяльності вчителя, який навчає дітей із особливими потребами: відсутність відповідних засобів педагогічної діяльності або спілкування (наприклад, учитель не завжди може забезпечити індивідуальний підхід до дітей із особливими потребами); постійне застосування малоефективних засобів педагогічної діяльності або спілкування (наприклад, часте використання методів пояснювально-ілюстративного навчання, одноманітність форм уроку, спроби до рівня тільки академічних знань оцінити особистість учня в цілому та ін.).
В Україні функціонують навчальні заклади вечірньої форми навчання, які спрямовують власні зусилля на підвищення якості підготовки молодих осіб із особливими потребами на основі створення організаційно-педагогічних умов інноваційної освітньої діяльності закладу як цілісної відкритої динамічної системи, розробки методик і технологій дистанційного навчання, переходи до відкритої освіти.
Зазначені положення зумовлюють актуальність обраної теми дослідно-експериментальної роботи «Упровадження відкритої освіти у навчально-виховний процес вечірньої спеціальної школи».
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови інноваційної освітньої діяльності – запровадження відкритої освіти для молоді з особливими потребами у загальноосвітньому навчальному закладі ІІ – ІІІ ступенів «Вечірня (змінна) спеціальна школа №27».
Об’єкт дослідження – інноваційна освітня діяльність у вечірньому закладі.
Предмет дослідження – організаційно-педагогічні засади впровадження відкритої освіти у вечірньому закладі для осіб із особливими потребами.
Основні завдання експерименту такі:
- Проаналізувати концептуальні підходи, вітчизняну нормативно-правову базу з питань інноваційності, зокрема відкритого навчання.
- Теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні умови впровадження відкритої освіти для молоді з особливими потребами.
- Охарактеризувати особливості впровадження відкритої освіти для молоді з особливими потребами на базі вечірньої школи.
- Експериментально перевірити ефективність запровадження відкритого навчання у навчально-виховний процес навчального закладу на основі кваліметричної моделі.
- Інтегрувати досвід запровадження відкритого навчання молоді з особливими потребами для реалізації у столичному Центрі відкритої освіти із надання якісних освітніх послуг.
- Здійснити узагальнення одержаних результатів.
Наукова новизна та теоретична значущість результатів ДЕР полягає в тому, що: вперше буде: теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови впровадження відкритої освіти у закладі вечірнього профілю для молоді з особливими потребами; визначено доцільність упровадження відкритої освіти для забезпечення якісної освіти молоді з особливими потребами; з’ясовано особливості впровадження відкритої освіти молоді з особливими потребами на базі вечірньої школи; створено базову кваліметричну модель ефективності інноваційної освітньої діяльності з впровадження відкритої освіти; розроблено структуру навчального плану відкритої освіти для закладу вечірнього профілю; буде поглиблено: зміст понять «організаційно-педагогічні засади», «інноваційна освітня діяльність», «відкрита освіта для молоді з особливими потребами», «моніторинг інноваційної освітньої діяльності», «готовність до інноваційної педагогічної діяльності», «двомовне навчання» конкретизовано їхні змістові характеристики; наукові уявлення про педагогічне моделювання відкритої освіти для молоді з особливими потребами; розуміння доцільності запровадження відкритої освіти для осіб з особливими потребами; аналіз існуючих інтерактивних систем – «Хмарні технології», «МООDLE» та ін. для застосування побудови уроків для учнів з різними нозологіями; буде доповнено: нормативно-правове забезпечення інноваційних процесів у сучасних освітніх реаліях в умовах гуманізації; інноваційні аспекти структурних компонентів моделі інноваційної освітньої діяльності в умовах вечірнього закладу з питань упровадження відкритої освіти.
Практична значущість дослідження полягає у: розробці і впровадженні у практику моделі інноваційної освітньої діяльності вечірньої школи для молодих осіб з особливими потребами; підготовці необхідного відповідного пакету документів для впровадження відкритої освіти у вечірній школі; розробці авторських навчально-методичних програм та методичних рекомендацій з предметів, які вивчаються. Теоретичні положення і результати експериментальної роботи можуть бути використані в організації інноваційної освітньої діяльності загальноосвітніх закладів різного типу.
Очікувані результати експерименту:
- створення та апробація авторських навчальних предметних баз для відкритої освіти молоді з особливими потребами;
- долучення школи до столичного Центру відкритої освіти щодо надання якісної освіти для молоді особливими потребами;
- створення умов для підготовки педагогічних працівників для професійного навчання та забезпечення якісної відкритої освіти;
- збільшення контингенту учнів школи, тими хто не проживає в Києві.
Дослідження буде проводитись в умовах навчально-виховного процесу вечірнього закладу та координуючої роботи науково-дослідницької лабораторії експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. В школі планується створити проблемні класи за напрямами дослідження.