Рівневе навчання та рівнево-ступеневе оцінювання

Експериментальна база: Політехнічний ліцей НТУУ «КПІ»

Термін проведення експерименту: 2005-2013 рр.

Науковий керівник: Мартиненко С.М., проректор із соціально-гуманітарних питань Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Динамізм розвитку сучасного інформаційно-технологічного суспільства, зумовлений процесами інформатизації й інтеграції збільшують запит на виховання гармонійно розвинених і практично зорієнтованих особистостей, що потребує якісних змін не тільки у змістовому наповненні навчальних предметів, але й в урізноманітненні технологій, методів, прийомів їх викладання та оцінювання навчальних досягнень учнів. Відтак навчально-виховний процес слід організовувати на якісно новому рівні, тобто так, щоб учень на уроці міг не тільки успішно опанувати певною сумою знань, умінь і навичок, але й навчитись їх використовувати як за певним алгоритмом, схемою, так і в нестандартних умовах. Навчання повинно створювати атмосферу зацікавленості, небайдужості до освітнього матеріалу, спільного пошуку вирішення навчальних завдань, а вчитель має спрямовувати свою діяльність на розвиток у вихованців самостійності, гнучкості, критичності, оригінальності емпіричного і теоретичного мислення. Продуктивним шляхом для виконання зазначених завдань є створення сприятливих умов, які б забезпечували розвиток мислительних здібностей учнів, підтримували їх пізнавальну активність і виключали перевантаження пам’яті школярів фактологічним матеріалом.

В умовах традиційної класно-урочної системи навчання вчителі здійснюють індивідуальний підхід, який передбачає розумне поєднання фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи. Поглиблюється дифе­ренціація навчання, яка має на меті забезпечити базовий рівень знань кожному учневі, а здібним учням – надати можливість глибше опанувати предмет. Завдання сучасної загальноосвітньої школи – забезпечити максимальний розвиток здібностей кожної дитини, причому намагатися створити сприятливі умови для навчання і виховання. В такому контексті актуалізується система рівневого навчання та система рівнево-ступеневого оцінювання навчальних досягнень учнів, розроблена С.М.Мартиненко і Ю.В.Киричковим, що спрямована на задоволення освітніх потреб учнів.

Ідея рівневого навчання відображає необхідність підвищення ефективності освітнього процесу, якості освітніх досягнень учнів. Рівневе навчання є основою системи безконфліктної освіти як нової моделі організації навчального процесу. Воно уможливлює діяльність учителя на різних рівнях складності (репродуктивному, перехідному, творчому) і забезпечує атмосферу успіху кожного учня відповідно до їхніх індивідуально-особистісних здібностей.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в розробці системи рівневого навчання та рівнево-ступеневого оцінювання, що забезпечить атмосферу успіху кожного учня й зменшить кількість конфліктів пов’язаних із оцінюванням рівня їхніх навчальних досягнень.

Рівневе навчання – це така організація навчально-виховного процесу, в умовах якої кожен учень має можливість оволодіти навчальним матеріалом із різних предметів на різному рівні, але не нижче за базовий, залежно від його здібностей та індивідуальних особливостей.

Сутність рівневого навчання полягає в тому, що кожний учитель по кожній із тем навчального предмету, який викладає, розробляє завдання різного рівня складності, які активізують різні рівні пізнавальної активності учня, і пропонує їх учням, враховуючи індивідуальні психолого-фізіологічні особливості дитини та рівень її попередніх досягнень, або дає можливість учневі самому обрати завдання певного рівня складності. Успішне виконання рівневих завдань свідчить про певний рівень навченості учня і оцінюється відповідною оцінкою. Тобто кожен учень має можливість обрати собі завдання, яке, на його думку, він може виконати. Таким чином знімається психологічний тиск вчителя на учня і учень отримує можливість зробити самооцінку рівня своїх домагань і рівня своїх досягнень.

Мета експериментально-дослідної роботи: розробити систему рівневого навчання і рівнево-ступеневого оцінювання для всіх класів і предметів навчального плану, яка забезпечує безконфліктну освіту і передати розробки усім зацікавленим у такій формі навчання загальноосвітнім навчальним закладам.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

• підготувати викладачів, ліцеїстів та їхніх батьків до роботи в умовах рівневого навчання та рівнево-ступеневого оцінювання;
• визначити склад творчих груп і поставити завдання відповідно до етапів проведення експерименту;
• упорядкувати навчальні програми ліцею відповідно до системи рівневого навчання;
• розробити рівневі завдання для проведення об’єктивного оцінювання з усіх навчальних предметів;
• організувати і провести цикл семінарів для викладачів, керівників загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, методистів з метою поширення досвіду за системою рівневого навчання та рівнево-ступеневого оцінювання;
• підготувати до друку методичні рекомендації, навчальний посібник за системою рівневого навчання.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес профільного і фахового навчання ліцеїстів Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» та навчально-наукового комплексу НТУУ «КПІ» «Нова освіта».

Предмет експериментально-дослідної роботи: форми, методи, прийоми і засоби забезпечення навчально-виховного процесу профільного і фахового навчання ліцеїстів Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» та навчально-наукового комплексу НТУУ «КПІ» «Нова освіта».

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачав створення на кафедрах Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» робочих груп з реалізації і вдосконалення методики рівневого навчання і рівнево-ступеневого оцінювання навчальних досягнень ліцеїстів, що працюють за такими напрямами:

• укладання експериментальних програм і посібників за системою рівневого навчання з таких предметів: українська мова, історія України, зарубіжна література, біологія, англійська мова для учнів різних класів;
• структурування навчального матеріалу з кожного предмету на смислові одиниці – інформаційно самостійні, логічно обґрунтовані, завершені частини навчального матеріалу теми за різними принципами. Смислові одиниці виділяють у програмовому матеріалі й основних питаннях до кожної теми, до них укладають таблиці з вимогами до знань, умінь і навичок за рівнями, що можуть використовуватися як для поточного, так і для тематичного усного опитування; для письмового тематичного оцінювання розробляють орієнтовні варіанти завдань;
• розробка методик безконфліктного рівневого навчання та безконфліктного рівнево-ступеневого оцінювання навчальних досягнень учнів шляхом адаптації викладачем навчального матеріалу та завдань для оцінювання відповідно до потреб і можливостей учнів і на основі цього підвищення мотивації учня до навчання;
• проведення моніторингових досліджень життєдіяльності учнів на основі аналізу запровадженого в Ліцеї тижневого табеля, який дає практичну можливість якісного навчання ліцеїстів шляхом підвищення вмотивованості їх до навчання, забезпечуючи цілеспрямовану взаємодію між ліцеєм, батьками, викладачами та ліцеїстами;
• адаптація системи рівневого навчання у зв’язку з переходом старшої школи (10-11 клас) до профільного навчання;
  розроблення методичних рекомендацій щодо використання системи рівнево-ступеневого оцінювання під час тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів середньої школи;
• обробка статистичних даних результатів упровадження у педагогічну практику системи рівневого навчання та рівнево-ступеневого оцінювання навчальних досягнень учнів в умовах переходу до 11-річного терміну навчання.

Дослідження психологічної адаптації учнів 1-х, 5-х, 10-х класів здійснювалося на основі використання методик «Мій клас» А.А.Лескової-Савицької, «Рівень шкільної мотивації та адаптації» Н.Г.Лусканової, «Діагностика інтелекту» Гудінаф-Хариса, «Незакінчене речення» Г.Солнецевої, Т.Галкіної, «Вивчення рівня шкільної тривожності Філліпса», «Дом-Дерево-Людина» Д.Я.Райгородського.

Дослідження особливостей пізнавальної сфери школярів здійснювалося на основі застосування методик «Виключення слів», «Складних аналогій», «Які предмети заховані в малюнках», методики Нелепіци, «Запам’ятай і розстав крапки», «Вивчення причин подібності та відмінності», «Логічно-кількісних відносин», «Теста Беннета».

Дослідження професійних здібностей і нахилів старшокласників проводилося на основі анкетування за опитувальника професійної спрямованості (ОПС) Д.Голландка, використання методики «Що мені подобається» Л.Йоваша, методики виявлення й оцінки комунікативних і організаторських схильностей старшокласників (КОС), «Карти інтересів».

Дослідження особливостей особистісної сфери дитини відбулося на основі методики «Незакінчене речення», «Людина», визначення самооцінки «Сходинки», дитячого варіанту особистісного тесту Р.Кеттела, Психогеометричного тесту С.Делінгера.

Особливості навчально-виховного процесу досліджувалися на основі методики вивчення задоволеності педагогів життєдіяльністю в освітній установі Є.М.Степанова, комплексної методики вивчення задоволеності батьків життєдіяльністю в освітній установі А.А.Андрєєва, методики самооцінки спроможності до самоосвіти та саморозвитку особистості, анкети «Моє ставлення до навчання», методики вивчення задоволеності учнів шкільним життям А.А.Андрєєва.

Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у розробці методик безконфліктного рівневого навчання та безконфліктного рівнево-ступеневого оцінювання навчальних досягнень учнів на основі адаптування викладачем навчального матеріалу та завдань для оцінювання відповідно до потреб і можливостей учнів і на основі цього підвищення мотивації до навчання.

Список основних друкованих праць із експериментально-дослідної роботи:

• Камишев В.В. Безконфліктна освіта. Система рівневого навчання й оцінювання. Зарубіжна література. 9 клас. – К., ПЛ НТУУ «КПІ», 2006. – 28 с.
• Кірічков Ю. Теоретична база рівнево-ступеневого оцінювання // Директор школи. – №15 (351), квітень. – 2005. – С. 17 – 19.
• Кірічков Ю. Інновації політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» // Директор школи. – №15 (351), квітень. – 2005. – С. 18 – 21 (Інструкція «Про проведення тематичного опитування за рівнево-ступеневою системою оцінювання в Політехнічному ліцеї НТУУ «КПІ»)
• Географія. Тренувальний зошит /О.М.Бичковська, Н.І.Горлач, О.С.Горська та ін.; за заг. ред.С.Л.Капіруліна. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 88 с.
• Географія. Збірник завдань/О.М.Бичковська, Н.І.Горлач, О.С.Горська та ін.; за заг. ред.С.Л.Капіруліна. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 126 с. (Серія «Підготовка до ЗНО)
• Ісаєва Г.М., Горська О.С. Використання учнівських мультимедійних проектів на уроках географії. Шкільна географічна освіта : інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховному процесі. – К., ДНВП «Картографія», 2008
• Лапінський А.В., Астрелін І.М., Сташевська Навчальні курси «Хімічна технологія» та «Біотехнологія». Спільні ознаки // Біологія та хімія в школі. – № 5-6. – 2008.

Загальний висновок

На основі проведеної експериментально-дослідної роботи дослідники відзначили основні тенденції, що мають місце у системі освіти ліцеїстів і потребують уведення системи рівневого навчання та ступенево-рівневого оцінювання навчальних досягнень учнів.

Технологія укладання завдань за принципом смислового ядра передбачала, що його зміст і зміст кожної смислової одиниці може бути логічно, оптимально обґрунтовано поділений на чотири рівні складності. Основний зміст, ключові події, факти, поняття, явища, процеси визначаються і простежуються на кожному наступному рівні від учня вимагається більший обсяг знань і глибше розуміння матеріалу, вищий рівень умінь і навичок; від уміння визначати ключові події і факти, розкривати поняття до вміння характеризувати, узагальнювати, аналізувати явища і процеси, висловлювати власні судження й давати оцінки, виявляти творчий підхід тощо.

Запропонована технологія дозволяє не тільки ефективно перевіряти знання учнів, а й оптимізувати процес засвоєння, закріплення і поглиблення знань учнів. Представлена система може бути ефективно використана при проведенні уроків різних типів і у класах різних профілів навчання.