Серед найбільш гострих і болючих проблем загальнодержавного значення – навчання і виховання дітей із особливими потребами. Важливим аспектом її розв’язання є спеціальна психологічна допомога, спрямована на адаптацію та соціалізацію таких дітей у динамічному, постійно змінному світі, що здійснюється у спеціалізованих навчальних закладах, одним із яких є спеціальна школа-інтернат №16 Святошинського району м. Києва. Особливість навчального закладу визначається своєрідністю проектування корекційно-відновлювального освітнього простору, спрямованого на: становлення особистості дитини з особливими освітніми потребами, створення умов для її самореалізації у різних видах творчої праці, задоволення потреб та інтересів дітей, здійснення ефективної підготовки до самостійного життя. В умовах динамічного сьогодення освітній простір спеціальної школи потребує постійного оновлення, на що зорієнтовано дослідно-експериментальну роботу з теми: «Формування інноваційного корекційно-розвивального освітнього простору спеціальної школи».
Відповідно до завдань педагогічного експериментального дослідження 28 жовтня 2014 року відбулося засідання педагогічної ради з участю старшого наукового співробітника лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України С.В.Трикоз і завідувача дослідно-експериментальної лабораторії експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка Л.О.Базиль.
У перебігу засідання присутні мали нагоду ознайомитися з основними ідеями та механізмами реалізації дослідно-експериментальної роботи «Формування інноваційного корекційно-розвивального освітнього простору спеціальної школи» у школі-інтернаті. Директор закладу Н.М.Нікуленкова висвітлила перед колективом основні завдання на 2014-2015 н. р., спрямовані на осучаснення змісту навчально-виховної та позаурочної діяльності, зазначивши, що, наукова новизна і теоретичне значення експериментального дослідження полягає у з’ясуванні локальних психолого-педагогічних та організаційно-методичних умов формування інноваційного корекційно-розвивального освітнього простору, спрямованого на формування особистості, підготовленої до свідомого громадянського життя та активної трудової діяльності в умовах високотехнологічного суспільства.
Учитель-методист Т.Я.Жук окреслила основні напрямки корекційної допомоги учням із особливими потребами й наголосила на необхідності посилення уваги щодо впровадження ідей педагогіки М. Монтессорі на розвиток психомоторики та сенсорних процесів у дітей. Така робота забезпечила б вищі результати досягнень дітей у пізнання світу – вдосконаленні органів чуття, формуванні уявлень про зовнішні властивості та якості речей, розвитку спостережливості, уважного ставлення до довкілля, своєчасного та правильного поєднання набутого сенсорного досвіду роботи зі словом. Учитель закцентувала увагу присутніх, що для корекції емоційних порушень у дітей важливо використовувати продуктивні види діяльності, наприклад, малювання, конструювання, інсценування, вправи з водою та піском. Корисними для розвивально-відновлювальної діяльності в початковій школі є заняття, спрямовані на розвиток процесів сприймання, уваги, пам’яті, мислення, просторових уявлень, відчуття часу, вміння відчувати власне тіло, користуватися емоціями та адекватно їх виражати. Механізм реалізації означеного виду роботи в умовах корекційно-розвивального простору передбачає залучення додаткових годин роботи у початковій ланці освіти.
Запорукою успішної соціалізації учнів із особливими освітніми потребами, як показала вчитель-методист О.П.Мальчевська, є поглиблення рівня їхньої поінформованості про довкілля. Необмежений потенціал для такої роботи закладено у змісті, формах, методах роботи, що використовуються на уроках географії. Основними засобами активізації пізнавальної діяльності учнів є географічні довідники, енциклопедії, матеріали з Інтернету, естетично виконані малюнки учнів, матеріали науково-пізнавальних телепередач. Педагог розкрила основні можливості результативного засвоєння учнями додаткового матеріалу за умови раціональної і логічно правильно організованої роботи у позаурочний час. Такі види роботи дають можливість виявити у вихованців потенційні ресурси сприймання світу, спрямовані на встановлення причиново-наслідкових зв’язків, розуміння системних зв’язків між різними об’єктами довкілля, збагнути, що все у світі взаємопов’язане, тобто створити сприятливі умови для всебічного розвитку дітей із особливими потребами та їх подальшої успішної соціалізації.
Молодий педагог Л.Г.Дзіядевич репрезентувала потенційні ресурси змістового наповнення курсу «Фізика і хімія у побуті» для розвитку дітей із особливими потребами, обґрунтувала необхідність поширення та поглиблення знань дітей про довкілля, презентувала власні засоби і методи підвищення у них навчальної мотивації. Основну увагу присутніх учитель звернула на ті сторони буденного життя людини, які пов’язані з вивченням зазначеного курсу – суспільно-корисні, спрямовані на безпеку та збереження життя, інтеграцію винаходів сучасної науки і техніки на уроках фізики і хімії у побуті.
В ході обговорення присутні наголосили на необхідності розробки позакласних заходів, направлених на поширення та поглиблення знань учнів про оточуючий світ, зокрема, проведення екскурсій, власноручне виготовлення наочності, проведення безпечних дослідів, підготовка повідомлень із використанням додаткової літератури тощо.
Заступник директора з виховної роботи О.В.Машкіна висвітлила роботу закладу, спрямовану на пошук нових підходів до організації виховного процесу в спеціальній школі в умовах оновленого змісту виховання. Творчою групою було проведено: ґрунтовний аналіз виховних результатів діяльності педагогічного колективу за минулі роки; збір та узагальнення пропозицій педагогів школи-інтернату щодо визначення завдань, змісту позаурочної діяльності учнів, планування позашкільних заходів; соціально-педагогічні дослідження в колективі учнів, педагогів, із батьками. За результатами аналізу проведеної діагностичної роботи творча група ухвалила рішення: розпочати роботу над розробкою заходів, спрямованих на реалізацію цільової програми з виховної роботи «Я – громадянин України» для учнів 1-10 класів.
Педагогічним колективом школи-інтернату було визначено такі розділи програми для навчально-виховної, корекційно-відновлювальної роботи:
- «Я – країна Україна» (1-10 класи);
- «Мова – диво калинове» (4-7 класи);
- «Рід, рідня, родина» (1-7 класи);
- «Славетні українці» (7-10 класи);
- «Стежки до національної свідомості» (8-10 класи);
- «Я і Закон» (7-10 класи).
До змісту кожного розділу програми учасниками творчої групи запропоновано перелік основних понять, над формуванням яких доцільно працювати в кожному класі, основні вимоги до знань і вмінь вихованців, а також орієнтовну тематику виховних заходів.
У ході обговорення учасники педагогічної ради ухвалили такі основні завдання роботи педагогічного колективу:
- Затвердити можливості участі кожного педагогічного працівника щодо ефективного здійснення в дослідно-експериментальної роботи.
- Провести діагностування стану готовності педагогічних працівників до роботи в умовах здійснення дослідно-експериментальної роботи.
- Ознайомити педагогічних працівників із теоретичними засадами дослідно-експериментальної роботи та особистісно-орієнтованими технологіями.
- Залучити наукових співробітників Інституту спеціальної педагогіки НАПУ України та Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка до участі у дослідно-експериментальній роботі для забезпечення науково-методичного супроводу.