Експериментальна база: СЗШ № 186; гімназія № 290; «Слов’янська гімназія»; ліцей «Наукова зміна»; СЗШ № 259; СЗШ № 306; гімназія «Троєщина»; гімназія № 191 ім. П. Тичини; гімназія № 136; Печерська гімназія № 75; гімназія № 32; Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка; СШ№ 24; СЗШ № 253; ліцей митної справи № 144; СШ № 52; СЗШ № 95; СЗШ№ 139; гімназія № 143; СЗШ № 285; ліцей № 157.
Термін проведення експерименту: 2009-2011 роки.
Науковий керівник: Богачков Ю.М., завідувач відділу дослідження і проектування навчального середовища Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, кандидат технічних наук.
Актуальність експериментально-дослідної роботи. Пріоритетним напрямом розвитку сучасної шкільної освіти визнано використання дистанційних форм навчання і підтримки традиційного навчання, заснованих на Інтернет-технологіях.
Розвиток дистанційної освіти пропагується низкою нормативно-правових документів, зокрема Законів України «Про національну програму інформатизації», «Про внесення змін до Закону України «Про національну програму інформатизації», «Про вищу освіту», «Про електронні документи та електронний документообіг», Указом Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні», наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» й ін.
Удосконалення інформаційних технологій, поява соціальних електронних сервісів Веб 2.0 і концепцій навчання Педагогіка 2.0 кардинально видозмінюють наявні освітні системи. Нині особливої активізації набули дослідження, пов’язані насамперед із осмисленням, розробкою і впровадженням сучасних дистанційних навчальних технологій, що підтримують змішане навчання.
Однак, як показує аналіз освітянського досвіду, ці новації не мають належного застосування в освітній практиці середньої школи через невизначеність шляхів їхнього практичного використання. Невирішеність низки питань, пов’язаних з особливостями організації дистанційної освіти, невизначеність у використанні оптимальних організаційних форм і навчальних технологій залежно від умов конкретного освітнього середовища, нерозробленість належного науково- і навчально-методичного забезпечення аргументують значущість дистанційного навчання.
Отже, організація і проведення дослідження способів ефективної побудови навчального середовища дистанційних педагогічних систем та застосування у навчальному процесі дистанційних технологій навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ) є актуальним і своєчасним.
Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процес дистанційного навчання школярів.
Предмет експериментально-дослідної роботи: визначення кількісних та якісних залежностей результатів дистанційного навчання від системо-утворюючих факторів (нормативних, організаційних, методичних, технологічних, кадрових, інформаційних), а також форми та умов навчання.
Мета експериментально-дослідної роботи: експериментально перевірити доцільність та ефективність використання елементів дистанційного навчання в умовах загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва.
Завдання експериментально-дослідної роботи:
- сформувати мережу закладів-учасників експерименту;
- створити інформаційний Web-сайт для підтримки експерименту;
- забезпечити доступ експериментальних загальноосвітніх закладів до середовища дистанційного навчання;
- апробувати дистанційні технологій навчання у ЗНЗ м.Києва;
- організувати інформаційну і роз’яснювальну роботу серед учнів, батьків, учителів із метою формування позитивного ставлення до дистанційної форми навчання;
- удосконалити наявні засоби дистанційного навчання для використання у ЗНЗ;
- розробити методику і технології адміністрування ресурсів дистанційного навчання;
- розробити навчальні ресурси для підготовки викладачів та фахівців дистанційного навчання;
- розробити навчальні ресурси для підготовки школярів до роботи у середовищі дистанційного навчання;
- адаптувати методики дистанційного навчання для умов використання у ЗНЗ;
- розробити рекомендації до нормативів роботи учнів і викладачів у середовищі дистанційного навчання.
Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи передбачав формування дистанційного навчального середовища та налаштування адміністративної системи керування експериментом.
Для забезпечення високого рівня успішності діяльності такого середовища було організовано навчання всіх учасників експерименту (вчителів інформатики, вчителів-предметників, школярів) шляхом організації роботи постійнодіючих семінарів. Під час пробного дистанційного навчання передбачалося усвідомлення сутності технології роботи у середовищі дистанційного навчання.
Шляхом збору експериментальних даних (інформації про діяльність та результати) та моніторингу дистанційного навчання виявляються його функціональні можливості та аспекти, які потребують доопрацювання.
Експериментальне дистанційне навчання здійснюється у запланованих обсягах і передбачає формування експериментальних дистанційних навчальних груп із конкретних предметів (викладач, предмет, тема, школярі) для участі в експериментальному етапі, анкетування прямих і опосередкованих (батьки, куратори) учасників експерименту, а також розроблення, доопрацювання методичного забезпечення.
На основі обробки експериментальних даних, результатів обговорень проведення конференції передбачено укладання методичних рекомендацій щодо упровадження елементів дистанційного навчання школярів у загальноосвітніх навчальних закладах.
Очікувані результати науково-дослідницької й експериментальної роботи полягають у створенні мережі закладів м. Києва з досвідом використання дистанційних форм навчання у НВП; створення осередку підготовлених фахівців дистанційного навчання; створення й апробацію авторських навчальних ресурсів; формування міської спільноти дистанційного навчання школярів; розроблення й апробацію методичних матеріалів супроводу дистанційного навчання школярів.
Загальний висновок
Як показує досвід організації і проведення спеціальних експериментальних досліджень, дистанційне навчання дійсно є однією з актуальних і ефективних форм освітньої діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Перевагами дистанційної форми навчання є можливість порівняно швидкого оновлення знань за підтримки інформаційних ресурсів зі світових електронних інформаційних мереж, додаткова свобода учня у виборі і реалізації індивідуальної навчальної траєкторії. Дистанційне навчання дозволяє практично без обмежень розширити навчальну аудиторію викладача, а також сприяє забезпеченню рівного доступу до якісної освіти широких верств різних категорій школярів, (зокрема інвалідів).